Ухвала суду № 47078719, 17.07.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 137/2588/14-ц Провадження № 22-ц/772/1217/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Іванюка М.В., Шемети Т.М.

При секретарі: Сніжко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 05.03.2015 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИЛА:

17.12.2014 року позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось в суд з даним позовом.

Позов мотивовано тим, що 10.12.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю і позивач отримав право вимоги до боржників та їх поручителів щодо сплати заборгованості за кредитними договорами.

Зокрема, позивач отримав право вимоги за кредитними договорами, укладеними між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2.

Так, 13.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ML-B02/013/2008.

Відповідно до даного договору ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 218 130,00 швейцарських франків з остаточним поверненням кредиту 17 лютого 2028 року шляхом щомісячного його погашення рівними частинами відповідно графіка, з нарахуванням процентів на залишок заборгованості.

Зобов'язання за вказаним кредитним договором відповідачем виконані не були і

станом на 28.08.2014 року утворилася заборгованість , яка становить 10 921 051,51 грн.

В забезпечення своєчасності виконання зобов'язань відповідачем по вказаному Кредитному договору 13.02.2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений Договір

поруки №SR-B02/013/2008, згідно якого поручитель прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов'язань за вказаним Кредитним довором. Договором поруки передбачено, що боржник та поручитель відповідають солідарно.

Крім того, згідно Кредитного договору №ML-B02/077/2008 від 21 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 90 000,00 швейцарських франків строком до 17 серпня 2023 року також зі щомісячним його погашенням рівними частинами відповідно графіка, з нарахуванням процентів на залишок заборгованості.

Взяті зобов'язання по цьому кредитному договору відповідачем ОСОБА_2 теж не виконані, тому станом на 28.08.2014 року заборгованість становить 7 787 435,26 грн.

В забезпечення своєчасності виконання зобов'язань ОСОБА_4 по вказаному кредитному договору 21 серпня 2008 року був укладений Договір поруки №SR-В02/077/2008 між Банком та ОСОБА_3, згідно якого поручитель прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов'язань перед Банком за Кредитним договором в повному обсязі. Також договором поруки передбачено, що боржник та поручитель відповідають як солідарні боржники.

На підставі вищевикладеного, позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором №ML-В02/013/2008 від 13 лютого 2008 року в сумі 10 921 051,51 грн., яка складається з 2348613,24 грн. заборгованості по тілу кредиту та 8572438,72 грн пені.

Ще позивач просив суд стягнути також солідарно з обох відповідачів заборгованість за кредитним договором №ML-В02/077/2008 від 21 серпня 2008 року в розмірі 7 787 435,26 грн., яка складається з 1438694,90 грн. тіла кредиту; 236022,35 грн. відсотків за користування кредитом та 6112718,01 грн. пені і сплачений судовий збір у розмірі 3654 грн.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 05.03.2015 року (ухвала про виправлення помилки від 12.05.2015 року та додаткове рішення від 09.06.2015 року) позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL-В02/013/2008 від 13 лютого 2008 року в сумі 1 726 793,05 грн. та 4 000 000,00 грн. пені, разом 5 726 793,05 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №МL-В02/077/2008 від 21 серпня 2008 року в сумі 1 270 632,66 грн. та 3 000 000,00 грн. пені, разом 4 270 632,66 грн.; а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3654,00 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення боргу з ОСОБА_5 відмовлено.

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» оскаржило зазначене рішення суду в частині відмови у солідарному стягненні боргу з поручителя ОСОБА_3, вважає, що рішення суду в цій частині є необґрунтованим, необєктивним, не ґрунтується на законі. Просить змінити рішення в зазначеній частині та постановити нове, яким солідарно стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL-В02/013/2008 від 13.02.2008 року в сумі 1726793,05 грн. та 4000000,00 грн. пені, разом 5726793,06 грн.; солідарно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №МL-В02/077/2008 від 21.08.2008 року в сумі 1270632,66 грн. та 3000000,00 грн. пені, разом 4270632,66 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОПТ Факторинг Україна» в рівних частках витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як уже було зазначено, апелянт оскаржує рішення суду лише в частині відмови у задоволенні вимог до поручителя ОСОБА_6, і в іншій частині рішення ніким не оскаржується, тому колегія суддів перевіряє законність рішення суду саме в цій частині, відповідно до норми ч.1 ст.303 ЦПК України.

При цьому, на думку колегії суддів, відмова у задоволенні позову в частині стягнення боргу з ОСОБА_3 (додаткове рішення від 09.06.2015 року, а/с 236), законна, обґрунтована, відповідає обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, виходячи з наступного.

13.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ML-B02/013/2008.

Відповідно до даного договору ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 218 130,00 швейцарських франків з остаточним поверненням кредиту 17 лютого 2028 року шляхом щомісячного його погашення рівними частинами відповідно графіка, з нарахуванням процентів на залишок заборгованості.

В забезпечення своєчасності виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_2 по вказаному Кредитному договору від 13.02.2008 року між Банком та ОСОБА_3 того ж 13.02.2008 року був укладений Договір поруки №SR-B02/013/2008, згідно якого поручитель прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов'язань за зазначеним Кредитним довором. Договором поруки передбачено, що боржник та поручитель відповідають солідарно (а/с5, 20).

Крім того, згідно Кредитного договору №ML-B02/077/2008 від 21 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 90 000,00 швейцарських франків строком до 17 серпня 2023 року також зі щомісячним його погашенням рівними частинами відповідно графіка, з нарахуванням процентів на залишок заборгованості.

В забезпечення своєчасності виконання зобов'язань ОСОБА_4 по вказаному кредитному договору, 21 серпня 2008 року був укладений Договір поруки №SR-В02/077/2008 між Банком та ОСОБА_3, згідно якого поручитель прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов'язань перед Банком за Кредитним договором в повному обсязі. Даним договором поруки також передбачено, що боржник та поручитель відповідають як солідарні боржники ( а/с 25, 44).

І у п. 4.1 ст. 4 Договору поруки №SR-B02/013/2008 від 13.02.2008 року, і у п.4.1 ст. 4 Договору поруки №SR-В02/077/2008 від 21.08.2008 року вказано, що ці Договори діють до повного виконання боргових зобов`язань за кредитними договорами.

У п. 24 Постанови Пленуму ВСС України № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», вказано, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобовязання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобовязань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З огляду на викладене, строк дії поруки у вказаних Договорах поруки не встановлений. У такому разі, відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

На а/с 100, 101 містяться дві досудові вимоги ЗАТ «ОТП Банк» - первісного кредитора від 13.05.2009 року, адресовані відповідачу ОСОБА_3Л та отримані нею 15.05.2009 року, про що свідчить заперечення ОСОБА_3 на а/с 98-99, про дострокове виконання боргових зобов`язань ОСОБА_2 за обома кредитними Договорами протягом 30 календарних днів з дати отримання цих вимог.

Таким чином, первісний кредитор зазначеними досудовими вимогами встановив новий строк виконання основних зобов`язань за обома кредитними договорами, що дозволяє ч.2 ст. 1050 ЦК України, і такий строк настав 15.06.2009 року та діяв протягом шести місяців до 15.12.2009 року. Про це говориться у Правовій позиції Верховного Суду України від 19.09.2014 року у справі № 6-53цс 14.

Позов поданий лише 17.12.2014 року( а/с 2), значно пізніше шести місяців, тому суд дійшов правильного висновку про припинення поруки відповідача ОСОБА_3 за згаданими договорами поруки та про відмову у задоволенні позовних вимог щодо даного відповідача.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду, оскільки строк дії поруки, передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України, не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного права поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Те, що змінився кредитор, не міняє суті, виходячи з викладеного та того ж правового висновку Верховного Суд України від 19.09.214 року у справі № 6-53цс 14 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Отже, апеляційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є необґрунтованою та недоведеною, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права залишити без змін в силу ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПКУкраїни, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відхилити.

Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 05.03.2015 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього ж моменту протягом 20 днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча :

Судді :