Ухвала суду № 47076662, 15.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 р.Справа № 820/2810/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 820/2810/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик-Гейзер"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантік-Гейзер» (далі за текстом - ТОВ «Атлантік-Гейзер», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - Харківська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати прийняте Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 0000281503 від 20.02.2015 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14166,25 грн. (за основним платежем - 11333,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2833,25 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000281503 від 20.02.2015 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Харківська ОДПІ зазначає, що ТОВ «Атлантік-Гейзер» неправомірно включено до податкового кредиту жовтня 2014 року суму податку на додану вартість у розмірі 11333,34 грн., за податковою накладною, що не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантик-Гейзер» зареєстровано у встановленому законом порядку, як юридична особа, знаходиться на обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість.

Відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «Атлантик-Гейзер» у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 130/20-23-15-01-09/35586049 від 05.02.2015 року, яким зафіксовано порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме відсутність у підприємства права на податковий у жовтні 2014 року на суму 11333,34 грн. по податковій накладній, отриманій від ТОВ «Львівброк».

На підставі вказаних висновків Акту перевірки Харківською ОДПІ 20.02.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000281503, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14166,25 грн. (за основним платежем - 11333,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2833,25 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості висновків контролюючого органу про відсутність у позивача права на податковий кредит, оскільки податкова накладна отримана від ТОВ «Львівброк» була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Атлантик-Гейзер» (Замовник) та ТОВ «Львівброк» (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 08-01/2014 від 08.01.2014 року. Згідно умов цього договору експедитор від свого імені та за рахунок замовника зобов'язується надавати послуги з організації перевезення вантажу за завданням замовника (транспортно-експедиційні послуги), а замовник зобов'язаний приймати ці послуги та оплачувати їх.

На виконання умов договору № 08-01/2014 від 08.01.2014 року ТОВ «Львівброк» була надана транспортно-експедиційна послуга (перевезення товару), що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.09.2014 року.

За вказаною господарською операцією ТОВ «Львівброк» видано позивачу податкову накладну № 22 від 10.09.2014 року на загальну суму 68 000,64 грн. в т.ч. ПДВ 11333,34 грн.

Позивачем 19.11.2014 р. до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, в якій податковий кредит сформований в тому числі на підставі господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ «Львівброк».

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 110 від 22.09.2014 року відомості щодо податкової накладної № 22 від 10.09.2014 року на загальну суму 68000,64 грн. в т.ч. ПДВ 11333,34 грн. внесено до вказаного реєстру 19.09.2014 року.

Таким чином, податкова накладна № 22 від 10.09.2014 року на загальну суму 68000,64 грн. в т.ч. ПДВ 11333,34 грн. відповідає вимогам ст. 201 Податкового кодексу України та своєчасно внесена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у ТОВ «Атлантик-Гейзер» права на віднесення до податкового кредиту жовтня 2014 року суми податку на додану вартість у розмірі 11333,34 грн., згідно податкової накладної № 22 від 10.09.2014 року.

Колегія суддів відхиляє доводи Харківської ОДПІ щодо відсутності у ТОВ «Атлантик-Гейзер» права на податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 11333,34 грн., оскільки дата внесення податкової накладної № 22 від 10.09.2014 року до реєстру отриманих та виданих податкових накладних позивача (20.09.2014р.) не співпадає з датою внесення зазначеної податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних (19.09.2014р.), з огляду на наступне.

Положеннями п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Згідно п. 1. Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерство доходів і зборів України, від 25.11.2013 року № 708 "Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2013 року за № 2118/24650 реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

З аналізу положень статей 198, 201 Податкового кодексу України слідує, що правомірність сформованого платником податків податкового кредиту підтверджується належним чином складеною податковою накладною, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, враховуючи дотримання позивач вимог ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, помилка, допущена покупцем при реєстрації податкової накладної в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість зазначеній в податковій накладній.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ТОВ «Атлантик-Гейзер» вимог податкового законодавства та правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000281503 від 20.02.2015 року.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 820/2810/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 20.07.2015 р.