Постанова № 47076480, 15.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 р. Справа № 816/5101/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі № 816/5101/14

за позовом приватного акціонерного товариства "Атом"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області , посадових осіб Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Атом" (далі за текстом - ПрАТ "Атом", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі за текстом - Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням доповнень та уточнень, просив суд

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0007252202/2916 від 12.12.2014 р., яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 5296583,75 грн.

- визнати протиправними дії головних державних ревізорів-інспекторів відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_1 та ОСОБА_2, пов'язані зі складенням акту №2726/16-03-22-02-12/25163708 від 28.11.2014 р. "Про результати виїзної позапланової перевірки ПрАТ "Атом" з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період серпень - вересень 2014 року", які полягають у проведенні перевірки без правових підстав, безпідставному та протиправному внесенні недостовірних відомостей до акту перевірки, використанні недостовірних даних, неправомірному складанні висновку про результати перевірки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12.12.2014 р. №0007252202/2916. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме вимог ч.5 ст.203, ч.ч. 1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 250 Господарського кодексу України, ст. 67 Конституції України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що угода, укладена між ПрАТ "Атом" та контрагентом-постачальником ТОВ "Астораль" не спрямована на здійснення реальних господарських операцій, а надані на перевірку первинні документи не підтверджують факт здійснення поставки, оскільки договір поставки містить недоліки в частині визначення його істотних умов, товарно-транспортні накладні ґрунтуються на недостовірних відомостях, а відсутність доказів прийняття товару на склад, його зберігання та подальший рух свідчить про недоведеність факту використання товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. До того ж довідкою Любашівської ОДПІ ГУ Міндоходів Одеської області "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Астораль" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "Біамід" та ПрАТ "Атом", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р." від 06.11.2014 р. №66/2200/39260249 за результатами звірки ТОВ "Астораль" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП "Біамід" та подальшої реалізації ПрАТ "Атом".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що юридична особа ПрАТ "Атом" (ідентифікаційний код 25163708; місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, 3) зареєстрований 23.01.1998 р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15851200000000385 (т.1, а.с. 125). ПрАТ "Атом" перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 29.01.1998 р. за № 3927, де зареєстроване платником ПДВ з 06.02.1998 р. (т.1, а.с. 124).

Наказом в.о. начальника Кременчуцької ОДПІ від 17.11.2014 р. №3331 у зв'язку з отриманням інформації про можливі порушення платником податків - ПрАТ "Атом" податкового законодавства, а також наданням пояснень на запити податкового органу без їх повного документального підтвердження, в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призначено проведення позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Атом" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період серпень, вересень 2014 року (т. 1, а.с. 168).

На підставі даного наказу робочою групою Кременчуцької ОДПІ у складі головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ОСОБА_1 та головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ОСОБА_2 у термін з 17.11.2014 р. по 21.11.2014 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Атом" по питанню дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період серпень-вересень 2014 року, результати якої оформлено актом від 28.11.2014 р. №2726/16-03-22-02-12/25163708 (т. 1, а.с. 16-22).

Вказаним актом зафіксовано порушення ПрАТ "Атом" приписів пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено факт заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в сумі 4235453,00 грн., у т.ч. за серпень 2014 року в сумі 2296105,00 грн., вересень 2014 року в сумі 1939348,00 грн. та зменшення від'ємного значення (р. 19) на суму 1819,00 грн., у т.ч. за вересень 2014 року в сумі 1819,00 грн.

У відповіді Кременчуцької ОДПІ від 12.12.2014 р. №31607/10 на заперечення ПрАТ "Атом" на акт перевірки, за наслідками розгляду якого та з урахуванням нової звітної податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 р. від 17.10.2014 р. №9059802580 остаточні висновки акту перевірки від 28.11.2014 р. №2726/16-03-22-02-12/25163708 сформульовані наступним чином: перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в сумі 4237267,00 грн., у т.ч. за серпень 2014 року в сумі 2296100,00 грн., вересень 2014 року в сумі 1941167,00 грн. (т. 1, а.с. 27-28).

На підставі даного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0007252202/2916 від 12.12.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5296583,75 грн., в тому числі 4237267,00 грн. - за основним платежем та 1059316,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с. 15).

Не погодившись із вказаним рішенням субєкта владних повноважень, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності прямих доказів, які свідчать про порушення платником податків податкової дисципліни, формального підтвердження позивачем вчиненого правочину первинною документацією, а також необґрунтованості висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем положень Податкового кодексу України під час формування податкового кредиту за операціями з поставки від ТОВ "Астораль".

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також має бути спрямованим на реальне настання наслідків.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства повязують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства на підставі правочину, який не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та має бути спрямованим на реальне настання наслідків.

З матеріалів справи встановлено, що господарські взаємовідносини між ПрАТ "Атом" (покупець) та ТОВ "Астораль" (постачальник) у перевіреному періоді відбувались за договором поставки №06 від 08.08.2014 року (т. 1 а.с. 29-30), за умовами якого ТОВ "Астораль" (смт Зеленогірське Любашівського району Одеської області) зобов'язується передавати у власність (поставляти), а ПрАТ "Атом" (м. Кременчук Полтавської області) приймати та оплачувати матеріали та комплектуючі, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість яких визначена у рахунках-фактурах постачальника.

Пунктом 2.1 вказаного Договору передбачено, що ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються у рахунках-фактурах постачальника.

Згідно з пунктом 3.1 Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку на підставі відповідного рахунка-фактури постачальника.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано до суду рахунки-фактури (т. 1, а.с. 31-41, т. 2, а.с. 158-160), платіжні доручення (т. 1, а.с. 42-58) та банківські виписки (т. 2, а.с. 50-63), податкові накладні (т. 1, а.с. 71-107) та видаткові накладні (т. 1, а.с. 59-68) на поставку товару всього на суму 21186333,34 грн., з яких ПДВ у сумі 4237266,66 грн. включено до складу податкового кредиту з ПДВ податкових декларацій ПрАТ "Атом" за серпень-вересень 2014 року (т. 1, а.с. 203-217).

В наданих позивачем рахунках-фактури зазначено, що товаром були блоки інверторні, блоки модульні, модулі додаткового охолодження, автоматичні системи, контакторні модулі в асортименті (т. 1, а.с. 31-41, т. 2, а.с. 158-160).

Колегією суддів встановлено, що основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури (т. 1, а.с. 125).

Досліджуючи питання формування податкового кредиту позивачем на відповідність вимогам чинного законодавства, колегія суддів при цьому враховує специфіку спірних відносин, предмету правочину, а також характеристику придбаного товару.

В наданих позивачем рахунках-фактурах зазначено, що товаром були блоки інверторні, блоки модульні, модулі додаткового охолодження, автоматичні системи, контакторні модулі в асортименті (т. 1, а.с. 31-41, т. 2, а.с. 158-160). Загальна вартість придбаного товару складає 21186333,34 грн., з яких ПДВ в сумі 4273266,66 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 632, 656, 669, 671, 673 Цивільного кодексу України обовязковими умовами договору купівлі-продажу товару є його предмет, ціна, кількість, якість та асортимент.

Таким чином, істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обовязки, які покладаються на них за договором.

Якщо сторони досягли згоди за всіма істотними умовами, які визнані такими законом або необхідні для даного виду, то договір вважається укладеним і набуває обовязкової сили для сторін.

Колегія суддів зазначає, що укладений між позивачем та ТОВ "Астораль" договір поставки №06 від 08.08.2014 року не містить положень щодо найменування, ціни, кількості, асортименту та якості товару, що свідчить про відсутність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору, оскільки, укладаючи угоду, сторони не домовлялися щодо істотних умов правочину.

При цьому пунктом 1.1 договору передбачено, що загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість яких визначена у рахунках-фактурах постачальника.

Поряд із цим, за правилами ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

В наданих позивачем рахунках-фактури зазначено, що товаром були блоки інверторні, блоки модульні, модулі додаткового охолодження, автоматичні системи, контакторні модулі в асортименті.

Між тим, позивачем не надано доказів домовленості сторін щодо ціни товару виходячи з технічних характеристик товару та обґрунтування ціни під час укладення договору поставки №06 від 08.08.2014 року.

Надані до суду листи ТОВ "Астораль" та Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати про ціну товару не можуть свідчити про виконання істотних умов договору щодо обумовленості сторонами визначення ціни товару на момент укладення спірного правочину, з огляду на те, що вказані листи були надіслані позивачу в червні 2015 року, тоді як господарські операції були здійсненні протягом серпня-жовтня 2014 року.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не підтверджено якість товару та відповідність його технічним характеристикам та властивостям.

Матеріалами справи також не підтверджено здійснення оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, отриманих за договором №06 від 08.08.2014 року, доказів складського обліку та бухгалтерського обліку придбаного товару.

Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Податковий кредит з ПДВ має бути сформовано платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі та документами про зберігання придбаних товарів.

На підтвердження перевезення (транспортування) отриманих від ТОВ "Астораль" товарно-матеріальних цінностей позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні

Між тим, як вбачається з наданих товарно-транспортних документів, перевезення товару здійснювалось у межах міста Кременчука, тоді як продавець товару знаходиться в Одеській області. З пояснень представника позивача, придбані у ТОВ "Астораль" товарно-матеріальні цінності були перевезені орендованим ПрАТ "Атом" транспортом легковим автомобілем КІА CARENS, державний номерний знак НОМЕР_1, між тим доказів на підтвердження вказаних доводів позивачем не надано.

Також відповідно п. 4.2 договору поставки №06 від 08.08.2014 року поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями. З листів ТОВ "Астораль" на адресу позивача, якими повідомлялось, що відвантаження товару буде здійснено за адресою м. Кременчук, вул. Жовтнева 57/3, при цьому накладні складені в смт. Зеленогірське Любашивського району Одеської області. Проте, в товарно-транспортних накладних містяться відомості, що поставка товару здійснювалась позивачем в межах місця Кременчука. Таким чином, матеріалами справи, не підтверджено факт передачі товару і всіх понесених ризиків пошкодження товару від постачальника (смт. Зеленогірське Любашівського району Одеської області) до покупця (м. Кременчук Полтавської області) на підставі спірного договору поставки, правової природою якого відповідно до вимог Цивільного кодексу України є саме факт передачі та прийняття товару від постачальника до покупця.

Окремі недоліки чи відсутність товарно-транспортних документів не можуть свідчити про відсутність поставки, але поряд цим, виходячи зі специфіки спірних відносин та предмету договору фізичне переміщення товару та факт передачі товару, що не підтверджено позивачем, має істотне значення для визначення реального характеру спірних господарських операцій, на підставі яких ПрАТ "Атом" сформовано податковий кредит.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Також колегія суддів зазначає, що Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. за № 363, зареєстрованим в Мін'юсті України 20.02.1998р. за № 128/2568, визначено, що взаємовідносини між перевізником та замовником мають бути закріплені в типовому договорі автоперевезення, Договір складається в письмовій формі. У ньому необхідно зазначити термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи з видачі та прийняття вантажу, забезпечення збереження вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки та відповідальність сторін. Облік, приймання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу здійснюються на підставі товарно-транспортної документації.

Як вбачається з вищезазначених товарно-транспортних накладних, транспортування товару здійснювалось в межах м. Кременчука Полтавської області.

Отже, матеріалами справи не підтверджено реальність знаходження товару в м. Кременчук Полтавської області, належність цього товару саме ТОВ "Астораль", а також факт передачі товару та всіх повязаних з товаром ризиків від ТОВ "Астораль" до ПрАТ "Атом".

Використаня у власній господарській діяльності товару шляхом його реалізації на користь ТОВ "Геарон" або в якості комплектуючих, або в якості готових виробів з використанням цих комплектуючих, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару за серпень-листопад 2014 року (т. 2, а.с. 78-87), не свідчить про безумовне підтвердження права на податковий кредит за господарськими операціями придбання товару у ТОВ "Астораль", придбання якого позивачем не доведено.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на наявність постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року по справі 815/7075/14, якщю визнано протиправними дії Любашівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області щодо коригування показників податкових зобовязань та податкового кредиту ТОВ "Астораль" в інформаційних системах контролюючого органу по контрагенту ПрАТ "Атом" за серпень у сумі ПДВ 2296100 грн, оскільки предметом позову в зазначеній судовій справи є саме правомірність вчинення дій щодо корегування контролюючим органом показників податкової звітності ТОВ "Астораль", відображених у податкових деклараціях, а не реальність господарських операцій на підставі первинних документів та правомірності права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що матеріалами справи не підтверджено реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом ТОВ "Астораль" у серпні вересні 2014 року.

Отже, колегія суддів погоджується з рішенням податкового органу про донарахування позивачу зобов`язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій за результатами проведеної перевірки.

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення №0007252202/2916 від 12.12.2014 р., відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України та Цивільним кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування такого рішення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі №816/5101/14 в частині задоволення позову приватного акціонерного товариства "Атом" скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду 16.03.2015 року по справі №816/5101/14 залишено без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений 20.07.2015 р.