УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2015 р.Справа № 820/2411/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. по справі № 820/2411/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Люкс"
до Харківської митниці Державної фіскальної служби України у Харківській області
про визнання неправомірними та скасування рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Люкс", звернувся до суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України у Харківській області, в якому просив визнати неправомірними та скасувати рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості №807000003/2014/001683/2 від 20.10.2014 р. та №807000003/2014/001684/2 від 20.10.2014 р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 р. по справі № 820/2411/15 адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості № 807000003/2014/001683/2 від 20.10.2014 року та № 807000003/2014/001684/2 від 20.10.2014 року.
Відповідач, Харківська митниця Державної фіскальної служби України у Харківській області, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою мотивує тим, що суд першої інстанції при прийнятті постанови порушив норми матеріального права, та зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст.ст. 52-54, 58-59 Митного кодексу України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на те, що документи, які подані до Харківської митниці Державної фіскальної служби України у Харківській області під час митного оформлення товару позивача разом з електронними митними деклараціями №807100000/2014/041914 від 08.10.2014 року та №807100000/2013/042101 від 09.10.2014 року, не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, а тому рішення про коригування митної вартості від 20.10.2014 року за другорядним методом було прийнято відповідачем відповідно до норм чинного митного законодавства. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 р. по справі № 820/2411/15 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що для здійснення митного контролю та митного оформлення представником ТОВ "Інтеропт-Люкс" до митного поста "Харків - Центральний" Харківської митниці Міндоходів були подані електронні митні декларації (далі - ЕМД) (типу ІМ-40) №807100000/2014/041914 від 08.10.2014 та Л2807100000/2013/042101 від 09.10.2014, на товар "мясо куряче (частини тушок) механічної обвалки (ММО), подріблене, перемелене, у вигляді однорідної маси рожевого кольору".
Зазначені товари надійшли на адресу ТОВ "Інтеропт-Люкс" за зовнішньоекономічною угодою № W-4-2014 від 01.08.2014 року, укладеною з контрагентом Wiesenhof International Gmbh, Німеччина.
При перевірці заявленої митної вартості зазначених товарів у посадових осіб митного поста "Харків - Центральний" виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів - спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками (далі - АСАУР), а саме: " 1.1.14 Печатка компанії відрізняється за формою та розміром (наказ МІНФІНУ №597 від 24.05.2012)".
В зв'язку з вищевикладеним посадовими особами підрозділу митного оформлення до відділу митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання були направлені запити щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товарів.
Після надходження запитів до відділу митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання, посадовими особами відділу було здійснено порівняння заявленої інформації з інформацією яка наявна в митниці та було встановлено, що рівень митної вартості за ЕМД №807100000/2014/041914 від 08.10.2014 року та №807100000/2013/042101 від 09.10.2014 року становив 0,36 Євро/кг. Митні оформлення у найближчий до митного оформлення зазначених ЕМД час були здійснені на рівні 0,62 Євро/кг.
На момент митного оформлення товару "М'ясо куряче (частини тушок) механічної обвалки (ММО), подріблене, перемелене, у вигляді однорідної маси рожевого кольору" митний орган мав цінову інформацію стосовно вартості м'ясної продукції, отриману в результаті підписання меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво між асоціацією "Всеукраїнська асоціація імпортерів м'яса та м'ясопродукції" та Державною фіскальною службою України.
Згідно цієї інформації вартість товарів, подібних до товарів, заявлених за ЕМД №807100000/2014/041914 від 08.10.2014 р. та №807100000/2013/042101 від 09.10.2014 р., становила від 0,75 - 1,15 долл.США/кг. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДМСУ, та виявлено, що ідентичний товар оформлюється за ціною вищою, ніж заявлена декларантом.
З урахуванням вищенаведеного та з метою більш детального вивчення обставин, які б мали вплив на митну вартість товарів, заявлених у вищезазначених ЕМД, у відповідності до вимог п. 3 ст.53, п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України, по кожному запиту була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом (представником ТОВ "Інтеропт-Люкс") з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі, що підтверджується відправленими електронними повідомленнями на адресу декларанта. В даному випадку електронного декларування товарів, процедура консультації була проведена в електронному вигляді.
На протязі 10 днів з дня подання ЕМД декларант не надав додаткових документів.
Відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/001683/2 та №807000003/2014/001684/2 від 20.10.2014 року за другорядним методом (за ціною щодо ідентичних товарів), відповідно до ст. 59 Митного кодексу України. При прийнятті митним органом зазначених рішень про коригування митної вартості за основу взято наявну в митниці цінову інформацію ЄАІС щодо рівнів митної вартості на товари "М'ясо куряче (частини тушок) механічної обвалки (ММО), подріблене, перемелене, у вигляді однорідної маси рожевого кольору", зокрема, оформлених за митними деклараціями №901050000/2014/8519 від 18.08.2014 р. та №901050000/2014/8403.від 14.08.3014 р.
Не погодившись з прийнятими рішеннями митниці, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України у Харківській області про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/001683/2 від 20.10.2014 р. та №807000003/2014/001684/2 від 20.10.2014 р. прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Згідно ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу України.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорт, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або піддягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товар) підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митною органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів наявне, зокрема, у випадку, якщо документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Проте висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами.
Однак в даному випадку митним органом не було вказано в жодному прийнятому ним документі, які саме складові митної вартості є не підтвердженими та чому з поданих декларантом документів неможливо встановити такі складові, які з них містять розбіжності і в чому вони полягають, та які саме документи необхідно подати для підтвердження конкретної складової митної вартості.
У відповідності до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митною контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) - здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненою декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодекс).
Згідно ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України позивач під час декларування товару надав митному органу всі документи, які підтверджують всі складові митної вартості товару, а саме: 1) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами; 2) рахунки-фактури (інвойси); 3) транспортна залізнична накладна; 4) зовнішньоекономічний контракт; 5) ветеринарні свідоцтва; 6) інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу); 7) інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Екологічний контроль"); 8) інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю); 9) міжнародний ветеринарний сертифікат (компетентний орган країни-експортера); 10) дозволи на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю; 11) сертифікат про походження товару загальної форми; 12) інші некласифіковані документи - сертифікат якості; 13) банківські документи, що свідчать про своєчасну сплату товару.
Подані документи декларанта чітко ідентифікують товар що ввозиться, не містять розбіжностей та містять дані, необхідні для обчислення та підтвердження ціни товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач подав відповідачу достатній пакет документів (в тому числі і банківські платіжні документи щодо сплати за поставлений товар відповідно інвойсів) на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України.
У відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Колегія суддів зазначає, що відповідач при коригуванні митної вартості не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально чи містять розбіжності. Крім того, відповідач всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Тому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Довід апеляційної скарги, що позивачем у митних деклараціях №807100000/2014/041914 від 08.10.2014 року та №807100000/2013/042101 від 09.10.2014 року не зазначено банківські платіжні документи, що стосується товару, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки в рішеннях про коригування митної вартості №807000003/2014/001683/2 від 20.10.2014 р. та №807000003/2014/001684/2 від 20.10.2014 р. про витребування саме цих документів не зазначалося. Крім того, з матеріалів справи встановлено, що позивач листом №2014/11/2/1 від 28 січня 2015 року додатково надав митному органу наступні документи: 1) розрахунок ціни (калькуляція) собівартості товару від виробника; 2) прайс-листи від виробника; 3) комерційну пропозицію від виробника товару; 4) проформа-інвойс від виробника; 5) лист про відсутність взаємозалежності між покупцем та продавцем; 6) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (платіжне доручення в іноземній валюті); 7) копія митної декларації країни відправлення; 8) звіт про оцінку майна; 9) висновки Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" №220 від 29.01.2015 року.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення Харківської митниці не є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Харківською митницею не доведено правомірності своїх рішень, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 р. по справі № 820/2411/15 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. по справі № 820/2411/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 20.07.2015 р.
Судове рішення № 47076461, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/2411/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: