Ухвала суду № 47076413, 16.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/333/15

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Яковлева Ю.В.

- Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня.2015 р. по справі за адміністративним ОСОБА_2 до Головного управління юстиції України у Миколаївській області, Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И Л А :

04 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління юстиції у Миколаївській області (ГУ юстиції в Миколаївській області), Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування п.2 наказу Міністерства юстиції України № 2163/5 від 24.12.2014 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що повідомлення про проведення перевірки не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому не підлягає виконанню, оскільки в ньому не встановлено період, що підлягає плановій перевірці, не міститься переліку витребуваних документів, які необхідно надати комісії для перевірки, та не дотримано порядку його направлення на адресу позивача. В зв'язку із цим акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 28.10.2014 р. не відповідає дійсності та не може бути підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, що передувало й слугувало підставою для прийняття Мінюстом наказу про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого позивача.

Відповідачі заперечували проти позову, зазначаючи, що діяли на підставі вимог чинного законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_2 на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1005/5 від 28.05.2013 року отримав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1074 від 05.06.2013 р.

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 22.09.2014 р. № 200/7 затверджений план перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на IV квартал 2014 року, в т.ч. арбітражного керуючого ОСОБА_2 (а.с.45-48).

Наказом начальника Головного управління юстиції у Миколаївській області № 541/05 від 10.10.2014 р. призначено комісію з проведення планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2

09.10.2014 р. на адресу позивача ГУ юстиції в Миколаївській області направило повідомлення про проведення перевірки № 07-16/6-1-114. Повідомлення про проведення перевірки надсилалось позивачу на електрону пошту та рекомендованим листом на адресу місцезнаходження офісу, який зазначено у Єдиному реєстрі арбітражних керуючих: м. Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 1-б (а.с.50-67).

Отримавши зазначене повідомлення, позивач звернувся до ГУ юстиції в Миколаївській області з листом № 200 від 10.10.2014 р., у якому вказав на те, що повідомлення не відповідає вимогам діючого законодавства та не підлягає виконанню, оскільки не зазначено період, що підлягає плановій перевірці, а у викладеному переліку витребуваних документів не значиться жодного документу, який необхідно надати комісії для перевірки. У відповіді на цей лист №07-23/25622 від 16.10.2014р ГУ юстиції в Миколаївській області пояснило, що повідомлення складено відповідно до додатку № 2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року № 1284/5 (далі по тексту - Порядок № 1284/5) та містить в собі інформацію, передбачену цим Порядком.

30.10.2014 року позивач вдруге звернувся до ГУ юстиції в Миколаївській області з листом № 201, в якому просив надати відповідь на попереднє його звернення. У відповіді (лист №07-23/26466 від 03.11.2014 р.) відповідач зазначив, що повідомлення та відповідь на звернення направлялись на адресу місцезнаходження офісу арбітражного керуючого ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), яка внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих на підставі форми № 8 "Повідомлення про арбітражного керуючого", самостійно поданого позивачем 06.06.2013р.

10.11.2014 р. позивач знову звернувся до ГУ юстиції в Миколаївській області з листом №202 про надання відповіді на його звернення на адресу: АДРЕСА_1. Відповідач 1 25.11.2014 р. направив відповідь за № 07-23/6-38-8 на зазначену адресу, у якій повторно оповістив позивача про те, що повідомлення та відповіді на звернення направлялись на адресу місцезнаходження офісу арбітражного керуючого ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), яка внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, а також зазначено, що повідомлення про проведення перевірки складено відповідно до додатку № 2 Порядку № 1284/5 (а.с.73-74).

Комісія з проведення перевірки виїжджала за адресою місцезнаходження офісу арбітражного керуючого ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) 23, 24, 27 та 28 жовтня 2014 року, однак арбітражний керуючий не забезпечив умови для проведення перевірки, а члени комісії не змогли потрапити до приміщення офісу та здійснити перевірку, про що складено відповідні акти № 60/1 від 23.10.14 р., № 60/2 від 24.10.14 р., № 60/3 від 27.10.14 р. та № 60/4 від 28.10.14 р. При цьому, 23.10.2014 р. позивачеві на адресу офісу та його електронної пошти надсилався лист щодо необхідності забезпечення умов для проведення перевірки.

28.10.2014 року комісією складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки № 60.

29.10.2014 року Головним управлінням юстиції у Миколаївській області до Департаменту з питань банкрутства Мінюсту України направлено пропозицію щодо внесення до розгляду Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення.

Департаментом з питань банкрутства Мінюсту України внесено до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання № 281 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання Дисциплінарна комісія вирішила застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді попередження, а також, з урахуванням винесеного раніше попередження (протокол від 05.08.2014, наказ Мінюсту № 1360/5 від 15.08.2014) постановила внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (Протокол № 23/12/14 від 04.12.2014 р.).

За наслідками розгляду подання Дисциплінарної комісії від 04.12.2014 р. №188, наказом Мінюсту № 278/7 від 24.12.2014 р. на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження та оспорюваним п. 2 наказу Мінюсту № 2163/5 від 24.12.2014 р. анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1074 від 05.06.13 р..

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, відповідачі діяли в межах наданих повноважень та на підставі діючого законодавства.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Діяльність арбітражних керуючих, їх права і обов'язки, а також підстави притягнення до відповідальності регулюються Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII), Положенням про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2013 року № 81/5 (далі - Положення № 81/5) та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих ( розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1284/5 від 27.06.2013 року (далі - порядок № 81/5).

Згідно зі ст. 1 Закону № 2343-XII арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону № 2343-XII державний орган з питань банкрутства, зокрема, установлює вимоги для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); формує Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України, здійснює інші передбачені законодавством повноваження.

Пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395/2011, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики з питань банкрутства.

Відповідно до п.п. 41 п. 4 Положення про Міністерство юстиції України, Мін'юст України відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Пунктами 1.3, 2.1, 2.2 Порядку № 1284/5, контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст) як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю). Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Згідно з п. 2.3 Порядку № 1284/5 здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

- проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - довідка);

- надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо довідки та (або) усунення зазначених у довідці порушень;

- складення акта перевірки з урахуванням довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Планова перевірка діяльності арбітражного керуючого, згідно п. 2.4, 2.5 Порядку № 1284/5, здійснюється не частіше одного разу на два роки за період з дати призначення господарським судом арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором у справі про банкрутство, а у разі проведення попередньої планової перевірки - з дати початку її проведення та строк її проведення не може перевищувати 8 діб.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, планова перевірка діяльності позивача призначена вперше, після спливу майже 1,5 роки після одержання ним свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), терміном з 23 жовтня 2014р. по 28 жовтня 2014р., що не перевищує, встановлений Порядком № 1284/5, строк.

Пунктом 2.7. Порядку № 1284/5 визначено, що орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

Повідомленні про проведення перевірки від 09.10.2014 року надсилалось на поштову (яка внесена позивачем самостійно до Єдиного реєстру арбітражних керуючих) та електрону адреси позивача, Поштове повідомлення повернулось, як не вручене, але позивач отримав електронне повідомлення, 10.10.2014р. на відповідь якого направив лист до відповідача, а отже твердження, що він був неналежним чином повідомлений є безпідставним.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що повідомлення про проведення планової перевірки позивача складено в формі, затвердженою Порядком № 1284/5, а тому підлягало виконанню.

Пунктом 4.7 Порядку №1284/5 встановлено, що при відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки складається акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки у двох примірниках та перевірка закінчується на дату встановлення факту відмови.

Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважається, зокрема, відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки.

Акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень. Орган контролю протягом трьох робочих днів з дати підписання акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту, який забезпечує організацію роботи Дисциплінарної комісії, щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. До цієї пропозиції орган контролю додає акт про відмову з усіма документами, що є його невід'ємною частиною.

З матеріалів справи вбачається, що комісія з проведення планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 виходила на місце знаходження позивача, а саме пр.Героїв Сталінграду 1-б, м.Миколаїв, 23,24, 27 та 28 жовтня 2014 року та не мала змоги потрапити до приміщення офісу. В останній день перевірки комісією складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки № 60 від 28 жовтня 2014 року.

Наступного дня відповідачем до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України направлена пропозиція щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення.

Пунктом 7.1 Порядку № 1284/5 визначені підстави для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, до яких відносяться, зокрема, відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки, винесення дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Пунктами 7.4. Порядку № 1284/5 визначено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до ч. 4 ст. 108 Закону № 2343-XII та п. 4 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 № 81/5 (далі - Положення № 81/5) рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень приймає дисциплінарна комісія.

Згідно з п.7.6-7.6.2. Порядку № 1284/5 під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Пунктом 24-28 Положення № 81/5 встановлено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.

За результатами розгляду питання порядку денного Комісія приймає рішення, зокрема, про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення.

На засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих 04.12.2014 року прийняте рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та на підставі двох наявних попереджень про необхідність застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Відповідно до ч.1-3 ст.113 Закону № 2343-XII, у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.

Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Статтею 98 Закону № 2343-XII визначено права та обов'язки арбітражного керуючого. Частино 2 цієї статті визначено, що арбітражний керуючий зобов'язаний, зокрема: неухильно дотримуватись вимог законодавства, подавати відомості, документи та інформацію, щодо діяльності арбітражного керуючого, створювати умови для проведення перевірки додержання ним вимог законодавства.

Враховуючи, що позивач свідомо ухилився від проведення планової перевірки, вірним є висновок суду першої інстанції, що притягнення позивача до відповідальності правомірно здійснено Дисциплінарною комісією на підставі вимог Порядку № 1284/5 та Положення № 81/5.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що його притягнуто за одне й те саме дисциплінарне стягнення двічі: у вигляді попередження та у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Судова колегія не погоджується з даним висновком апелянта, адже з вищенаведеного вбачається, що дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого може бути застосоване у разі наявності у останнього двох дисциплінарних стягнень у вигляді попередження.

ОСОБА_2 має два попередження: перше згідно наказу Міністерства юстиції України № 1360/5 від 15.08.2014 року, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, а друге згідно наказу Міністерства юстиції України № 278/7 від 24.12.2014 року, що в сукупності дає підстави для розгляду питання про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), що жодним чином не суперечить вимогам чинного законодавства.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: С.Д.Домусчі