Постанова № 47076297, 08.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3128/14

Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Федусик А.Г.,

суддів Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 апеляційну скаргу Державної фітосанітарної інспекції Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом Державної фітосанітарної інспекції Миколаївської області до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про визнання нечинними та скасування пунктів вимоги,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року Державна фітосанітарна інспекція Миколаївської області (далі Інспекція) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області (далі ДФІ) про скасування п.2, 3, 5, 6, 7, 8 вимоги ДФІ від 23 травня 2014 року за № 14-07-14-14/2916.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, Інспекція подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в січні-квітні 2014 року відповідач провів ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за 2011-2013 роки та завершений місяць 2014 року.

За результатами ревізії ДФІ склала акт від 11 квітня 2014 року №14-24/21. На підставі вказаного акту від 23 травня 2014 року відповідач прийняв вимогу про усунення порушень №14-07-14-14/2916, якою з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому та керуючись п.7 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" фактично зобовязано вчинити дії по усуненню виявлених перевіркою порушень шляхом виконання пунктів вимоги про усунення порушень.

Винесення вказаної вимоги та зобовязання позивача вчинити дії по усуненню виявлених перевіркою порушень і стало підставами для звернення останнього з позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх частково помилковими з огляду на наступне.

Так, п.2 спірної вимоги зазначено, що ревізією встановлено факт безпідставного призначення та виплати заступнику начальника позивача ОСОБА_2 надбавки за високі досягнення у праці (з нарахуваннями) протягом 2013 року на загальну суму

15812,49 грн. без дозволу Державної ветеринарної та фітосанітарної службиУкраїни, що є порушенням вимог п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі Постанова) та призвело до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 15812,49 грн.. Позивача було зобовязано здійснювати видатки на виплату надбавок за високі досягнення у праці керівникові та його заступнику відповідно до вимог п.6 Постанови № 268, відшкодувати незаконно нараховану та виплачену надбавку за високі досягнення у праці в сумі 11601,07 грн. відповідно до чинного законодавства та провести перерахунок та відповідні взаєморозрахунки щодо сум єдиного соціального внеску з відповідними органами на суму 4211,25 грн..

В той же час, відповідно положень підпункту 1 Постанови затверджено схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Рахункової палати України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, урядових органів державного управління, їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, органів прокуратури, судів та інших органів державної влади, згідно з додатками 1 - 47, 55, а також розміри надбавок за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, спеціальне звання та окладів осіб начальницького складу податкової міліції за спеціальні звання та класний чин згідно з додатками 56 - 59.

Положеннями підпункту 3 пункту 2 Постанови надане право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Відповідно пункту 6 Постанови преміювання керівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, урядових органів державного управління та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.

Крім того, листом Міністерства соціальної політики України вих.№605/13/155-11 від 11 серпня 2011 року, надане роз'яснення, що у відповідності до п.2 вищезазначеної Постанови, позивач як керівник самостійного структурного підрозділу у межах затверджених видатків на оплату праці, мав право встановлювати зазначені виплати працівникам, в тому числі і заступнику.

В той же час, зазначеною Постановою не визначено у який спосіб та у якій формі таке рішення має бути прийнято.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27 червня 2007 року № 162/06/187-07 "Щодо штатного розпису" документом, який установлює на підприємстві, в установі, організації структуру, штати і посадові оклади працівників є штатний розпис. Штатний розпис містить назву посад, чисельність працівників і оклади по кожній посаді.

Відповідно до ч.6 ст.21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та п.12 Положення про Миколаївфітоінспекцію штатний розпис та кошторис Інспекції затверджуються Головою Держветфітослужби України для використання при нарахуванні заробітної плати.

Так, штатний розпис Інспекції, яким передбачено виплату спірної надбавки, затверджено Першим заступником Голови Держветфітослужби України та введено в дію з 01 січня 2013 року.

Таким чином, надбавка за високі досягнення у праці заступнику начальника інспекції у складі її заробітної праці встановлена органом вищого рівня у штатному розписі та виплачена виключно в межах затвердженого у встановленому чинним законодавством порядку фонду оплати праці позивача, що ДФІ не оскаржувалось, а тому висновок про порушення у виплаті ОСОБА_2 надбавки за високі досягнення у праці на суму 15812,49 грн. є помилковим та таким, що не ґрунтується на чинному законодавстві, а п.2 спірної Вимоги підлягає скасуванню.

Також, п.3 вимоги встановлено незаконні видатки на преміювання працівників Облдержкарантину в частині нарахування премії в розмірі вищому, ніж встановлено наказом по установі від 25 грудня 2012 року №181-ОД, в загальній сумі 8178,00 грн., внаслідок чого об'єкту контролю завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 8178,00 грн., та зобовязано позивача здійснювати видатки на преміювання працівників відповідно до наказу керівника, відшкодувати незаконно нараховану та виплачену премії в сумі 6000,00 грн. відповідно до чинного законодавства, провести перерахунок та відповідні взаєморозрахунки щодо сум єдиного соціального внеску з відповідними органами на суму 2178,00 грн..

Відповідно до положень ст.4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

З наведеного вбачається, що головною метою інспектування відповідачем є забезпечення та виявлення фактів порушення підконтрольною установою законодавства. Разом з тим, наказ Облдержкарантину від 25 грудня 2012 року №181-ОД не є частиною законодавства в розумінні Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", а є внутрішнім документом, який регулює діяльність установи.

Крім того, відповідно до ст.127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Проте, п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та приймаючи до уваги відсутність доведеного факту рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності з боку набувача (працівників) при виплаті та отриманні премій, колегія суддів, приходить до висновку про необґрунтованість п.3 спірної вимоги та наявність підстав для його скасування.

Стосовно п.5 вимоги, яким встановлено, що Облдержкарантином при виконанні договірних відносин з ФОП ОСОБА_3 при розрахунку вартості робіт договірні ціни, до локальних кошторисів, актів виконаних робіт безпідставно включено загальновиробничі витрати та адміністративні витрати підрядника на загальну суму 26422,18 грн., що суперечить вимогам п. 4.2.1.6 та п. 3.1.18.4. ЛБН Д. 1.1-1-2000. та призвело до здійснення Облдержкарантином незаконних задатків на оплату вказаних послуг на суму 26422,18 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.1 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) загальновиробничі витрати - це витрати будівельно-монтажної організації, які включаються до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт. Перелік загальновиробничих витрат, що враховано усередненими показниками, наданими Держбудом, наведено у додатку 19.

Адміністративні витрати будівельно-монтажної організації, які враховуються у вартості будови (об'єкту), - це загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління будівельно-монтажною організацією, що не включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт. Зазначені витрати включаються до вартості інших витрат за будівельним контрактом пропорційно базі розподілу, яка обирається будівельно-монтажною організацією самостійно (собівартість відповідного об'єкту витрат, прямі витрати тощо).

Згідно Переліку загальновиробничих витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду, наведеними в додатках 3 і 4, до витрат на управління та обслуговування будівельного виробництва, на ряду з іншим, віднесено витрати на основну, додаткову заробітну плату, будь-які інші грошові виплати працівників апарату управління відособлених виробничих структурних підрозділів будівельної організації (керівників, спеціалістів, службовців), лінійного персоналу (начальників дільниць, виконавців робіт, майстрів, механіків дільниць; маркшейдерів* - дільничих, провідних, змінних; тощо), крім тих, які включені до складу виробничих бригад, обчислені за посадовими окладами, тарифними ставками згідно з формами і системами оплати праці, встановленими будівельною організацією; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на дотримання правил охорони праці, протипожежної і сторожової охорони, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами виконання будівельно-монтажних робіт або законодавством; амортизація, витрати на проведення поточного ремонту та на переміщення нетитульних тимчасових споруд і приміщень санітарно-побутового призначення, що належать до складу основних засобів; витрати на забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту та лікувально-профілактичним харчуванням, а також матеріально-технічне забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних вимог у встановленому законодавством порядку. Витрати по утриманню спеціальних душових комбінатів; витрати на транспортне обслуговування будівельного виробництва, включаючи апарат управління відособлених структурних підрозділів, лінійний персонал (начальників дільниць, виконавців робіт, майстрів, механіків дільниць тощо) будівельної організації, у тому числі: основна, додаткова заробітна плата та будь-які інші грошові виплати водіїв та інших робітників, що обслуговують автомобілі; утримання та експлуатація власних та орендованих автомобілів, що використовуються для обслуговування будівельного виробництва; утримання гаражів та місць стоянки (паркування) автомобілів (енергопостачання, водопостачання, каналізація тощо); вартість паливних, мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, знос і ремонт автомобільної гуми; оплата послуг, що надаються (за замовленнями персоналу, зазначеного у пункті 1 цього розділу) сторонніми організаціями, якщо у будівельній організації не передбачено відповідних функціональних служб, включаючи витрати на друкарські, розмножувальні, копіювальні, обчислювальні та інші роботи та інші витрати.

З характеру наведених витрат вбачається, що під час надання послуг/виконання робіт субєкти господарювання, так чи інакше у будь-якому випадку несуть загальновиробничі та адміністративні витрати, а тому приймаючи до уваги, що ДФІ не оскаржується сам факт надання послуг/виконання робіт позивачу контрагентом, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність п.5 вимоги ДФІ та зазначає, що з огляду на характер вказаних витрат відсутність підтвердження від ФОП ОСОБА_3 загальновиробничих та адміністративних витрат не може бути підставою для визнання їх такими, що безпідставно включені.

Стосовно п.6 вимоги, яким встановлено факт відсутності документального підтвердження надання послуг позивачу машинами та механізмами на суму 6967,61 грн. які безпідставно включено до актів ТОВ "ТаврияМонолітБуд", наданих Облдержкарантину, колегія суддів зазначає, що вказані висновки зроблені в зв'язку з тим, що накази про прийняття на роботу працівників (крановиків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і водія ОСОБА_7Є.) мають календарну дату більш пізню, аніж дата виконання робіт вказаними працівниками.

Разом з тим, наведені обставини самі по собі не обґрунтовують відсутність надання послуг машинами та механізмами, а можуть свідчити, зокрема, про можливі недоліки в організаційному оформленні працівника на підприємстві, тим більше що трудове законодавство, чинне на момент надання послуг, фактично передбачало можливість допуску працівника до роботи до видання наказу чи розпорядження (ст.24 КЗпП України).

Крім того, ДФІ під час проведення ревізії не заперечувало та не спростовувало факт закінчення будівництва об'єкту (будівлі), під час якого і були здійсненні спірні роботи, без виконання яких не можливе реальне будівництво, а посилався на формальні обставини.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність спірного пункту вимоги та необхідності його скасування.

Щодо п.7 вимоги, яким встановлено, що в порушення вимог п.п.е) п.2, абз.9 п.4 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482 Миколаївфітоінспекцією протягом 2013 року безкоштовно передано Миколаївській державній фітосанітарній лабораторії талони на бензин на загальну суму 15512,49 грн. без рішення органу, уповноваженого управляти державним майном (Державноїветеринарної та фітосанітарної служби України), чим завдано збитків установі, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень п.4 Постанови КМУ від 21 вересня 1998 року за № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів державної власності від одного підприємства до іншого (у разі коли підприємства належать до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації) здійснюється за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації за погодженням з підприємствами - щодо іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого).

Таким чином, враховуючи, що Миколаївська державна фітосанітарна лабораторія є державною установою, яка належить до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на ту обставину, що Інспекція є орган, уповноважений управляти іншим окремим індивідуально визначеним майном, передача талонів на бензин А-95 є правомірною та такою, що вчинена відповідно до Постанови КМУ від 21 вересня 1998 року за № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", а п.7 вимоги є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно п.8 вимоги колегія суддів зазначає таке.

Положеннями п.46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 28 лютого 2002 року за № 228 передбачено, що розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання щодо видатків бюджету або надання кредитів з бюджету відповідно до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду виходячи з потреби у забезпеченні здійснення пріоритетних заходів та з урахуванням платежів, необхідних для погашення зобов'язань минулих періодів, узятих на облік органами Казначейства, якщо інше не передбачено законодавством.

Приймаючи спірний пункт вимоги ДФС виходила з наявності факту покриття позивачем витрат сторонньої особи Держсільгоспінспекції, в частині оплати спожитих комунальних послуг, внаслідок чого Миколаївфітоінспекції завдано збитків на загальну суму 9206,64 грн..

Так, з аналізу адміністративного позову вбачається, що позивачем фактично підтверджено обставини, встановлені відповідачем під час проведення ревізії, в той же час, колегія зазначає, що відсутність у позивача, зокрема, права власності на обєкт нерухомості, в якому знаходилась Держсільгоспінспекція, та який знаходився в управлінні позивача, не є підставою для сплати останнім витрат на комунальні послуги, спожиті іншою особою, за відсутністю відповідних бюджетних асигнувань на ці цілі.

Таким чином, з врахуванням положень ч.3 ст.72 КАС України, за якими обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування п.8 спірної вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився часткових порушень норм матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, у звязку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фітосанітарної інспекції Миколаївської області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Державної фітосанітарної інспекції Миколаївської області до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про визнання нечинними та скасування пунктів вимоги задовольнити частково.

Скасувати п.2, 3, 5, 6, 7 вимоги Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про усунення порушень від 23 травня 2014 року за № 14-07-14-14/2916.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_8 Суддя: Суддя: ОСОБА_9 ОСОБА_10