Ухвала суду № 47076244, 15.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/457/15-а

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Літвінової Тетяни Володимирівни та представника апелянта - Бортнік Оксани Юріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатек-Україна" до Херсонської митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатек-Україна" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товарів за №508050000/2015/000006/2 від 21 січня 2015 року та картки відмови №508050000/2015/00007 від 21 січня 2015 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправними та скасував прийняті відповідачем картку відмови у митному оформленні товарів №508050000/2015/00007 та рішення про коригування митної вартості товарів №508050000/2015/000006/2 від 21 січня 2015 року.

Не погоджуючись з постановою суду, Херсонська митниця Державної фіскальної служби України (правонаступник відповідача) (далі ДФС) подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції вставлено, що 15 серпня 2012 року позивачем укладено з компанією "JiangSu BaiXiong Machinery Co., Ltd", Китай, зовнішньоекономічний контракт №СН1508-12, за яким продавець передає, а покупець приймає та здійснює оплату товару на умовах контракту. Найменування та кількість товару за контрактом, а також ціна та загальна вартість разового постачання зазначається в додатках, що є невід'ємною частиною контракту. Сплата відбувається на підставі наданого продавцем інвойсу. Постачання товару здійснюється на умовах СРТ Одеса або Іллічівськ, Україна, згідно з правилами ІНКОТЕРМС-2010.

20 січня 2015 року позивачем заявлено до митного оформлення отриманий за вказаним контрактом товар: верстат для обробки виробів з ПВХ : онлайн пристрій для формування отворів у деталях, а саме профілю кутовому будівельному з ПВХ - 1 комплект, вагою нетто 550 кг., вартість 3500,00 USD (55327,08 грн.); запасна частина лінії з покраски ПВХ виробів: Ембосируючий вал зі сталі (для нанесення малюнку та фарби на погонажні пластикові вироби з ПВХ) - 1 шт., вагою нетто 150 кг., вартість 250,00 USD (3951,93 грн.); інструменти для верстатів: частина пристрою для формування отворів у ПВХ профілі - комплект, матриця і пуансон, за допомогою якої відбувається формування отворів - 3 комплекти, вагою нетто 50 кг., вартість 900,00 USD (14226,96 грн.).

Під час митного оформлення товару митницею було запропоновано позивачу надати додаткові документи на підтвердження митної вартості товару.

У зв'язку з ненаданням додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів під час їх митного оформлення, відповідачем було відмовлено позивачу в митному оформлені товару. Підставою для відмови є рішення про коригування митної вартості товарів від 21 січня 2015 року № 508050000/20115/000006/2, яким скориговано митну вартість товарів у сторону збільшення та оформлено картку відмови №508050000/2015/00007 від 21 січня 2015 року в митному оформлені декларації №508050000/2015/001089 від 20 січня 2015 року.

Прийняття вказаних рішень відповідачем про коригування митної вартості товарів та про відмову ТОВ у митному оформленні (випуску) товарів, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, і стало підставами для звернення ТОВ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що документи, подані ТОВ до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Херсонською митницею не надано суду доказів, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, тому за таких обставин висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції) є помилковим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Пунктом 1 ст.49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до ч.1 та 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.57 МК України (глава 9) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості та не застосовуючи основний метод визначення митної вартості відповідач виходив з недостатності поданих позивачем документів для визначення митної вартості та не надання ТОВ додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, а саме: якщо здійснювалося страхування - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інших платіжних документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 ст.53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів, якими є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані до митного органу для митного оформлення імпортованого товару всі необхідні документи, передбачені вищевказаними положеннями МК України, а саме: зовнішньоекономічний контракт; картку особи, яка здійснює операції з товарами; митну декларацію країни відправника; коносамент AMIGL140278256А від 12 грудня 2014 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2, №10 від 17 листопада 2014 року, за яким продавець поставляє, а покупець приймає та оплачує обладнання та комплектуючі до нього на загальну суму 4650,00 доларів США; додаток №1, доповнення №4; виписку з бухгалтерської документації №14-01/2 від 14 січня 2015 року про придбання валюти на міжбанківській валютній біржі за курсом 1564,00 грн. за 100 дол. США; платіжне доручення в іноземній валюті від 21 листопада 2014 року, за яким на рахунок "JiangSu BaiXiong Machinery Co., Ltd" переведено 4650,00 дол. США; комерційний інвойс № ВХ-14120801 від 08 грудня 2014 року; пакувальний лист від 08.12.2014 року; сертифікат походження від 08.12.2014 року та інші документи.

Тому, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що посилання відповідача на відсутність певних документів, як на підставу, що не дає змоги підтвердити митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), є необґрунтованими та такими, що суперечать основним принципам здійснення державної митної справи (ст.8 МК України), зокрема, законності та додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання митниці на не надання ТОВ додаткових документів, як на підставу відмови в митному оформленні товарів та винесення відповідних рішень, оскільки, не надання декларантом таких документів не може бути підставою вчинення митним органом спірних дій та винесення рішень в разі наявності інших основних документів, на підставі яких можна визначити митну вартість товару, і в ході розгляду справи митним органом не було надано суду жодного належного доказу на підтвердження того, що вказані наявні у нього документи не дали змоги встановити митну вартість товару.

Крім того, посилання відповідача на відсутність документів стосовно страхування вантажу, як на обґрунтування своїх рішень та дій, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки п.8 ч.2 ст.52 МК України встановлено, що декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування лише якщо таке страхування здійснювалося.

Отже, підсумовуючи все вищевикладене та оцінюючи всі доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук