Ухвала суду № 47076188, 13.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2015 року Справа № 876/5782/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельних Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Львівській області третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області ,третя особа ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, скасування наказів ,поновлення на посаді ,стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оспорюваним наказом її було звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї ( згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України), який на її думку є незаконним, оскільки вона з 25.07.2011 року була тимчасово непрацездатною. Такими діями відповідач порушив ч.4 ст. 40 КЗпП України.

Крім цього вона є членом профспілки, яка діє у Головному управлінні юстиції у Львівській області і жодне подання про надання згоди на її звільнення профспілковим комітетом не розглядалося, що свідчить про порушення відповідачем ч.1 ст.43 КЗпП України , якою передбачено , що розірвання трудового договору з підстав , передбачених п.п. 1,2-5,7 ст.40 і п.п. 2-3 ст.41 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Порушено також ч.2 ст.43 КЗпП України , якою передбачено, що у випадках, встановлених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації , членом якої є працівник , розглядає у пятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Відповідно до ч.3 ст.43 КЗпП України подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника , на якого воно внесено. Позивачка вказує, що означені вимоги відповідачем не виконані.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року задоволено позов частково. Суд виходив з того, що позивач було звільнено за п. 3 ст. 40 КЗпП України під час її хвороби та перебування на листку непрацездатності, а зміна дати звільнення не може вважатись належним способом захисту її прав (позиція Верховного Суду України). Крім того, відповідачем не доведено вчинення позивачкою дисциплінарних проступків після 24.01.2011 року, відтак пропущено шестимісячний строк для притягнення до відповідальності. Мало місце й порушення ч. 1 ст. 43 КЗпПУ, так як трудовий договір розірвано без попередньої згоди первинної профспілкової організації. В частині вимог моральної шкоди відмовлено, оскільки не встановлено наявність такої.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що позивач притягнено неодноразово до дисциплінарної відповідальності. З приводу доказів вчинення дисциплінарних діянь позивачкою після 24.01.2011 року, то всі письмові документи знаходяться в матеріалах кримінальної справи, відтак відповідач самостійно позбавлений можливості такі надати.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 25.07.2011 року наказом відповідача за № 821-к «Про звільнення ОСОБА_3С.», за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором, звільнено ОСОБА_3 старшого державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції із займаної посади (п. 3 ст. 40 КЗпП України).

Крім того, за період роботи на займаній посаді старшого державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 наказами начальника Головного управління юстиції у Львівській області від 02.11.2010 р. №1003-К, від 01.12.2010р. № 1115-К притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх посадових обов'язків.

Також, наказом начальника Головного управління юстиції у Львівській області від 16.05.2011 року № Ц5-Д старшого державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення «Правил внутрішнього трудового розпорядку».

ОСОБА_4 начальника Головного управління юстиції у Львівській області від 21.06.2011 року № 171-Д старшого державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх посадових обов'язків.

Згідно п. 3 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно ст. 147 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

З матеріалів справи вбачається ,що ОСОБА_4 «Про звільнення ОСОБА_3С.» № 821-К було видано 25 липня 2011 року під час хвороби та перебування ОСОБА_3 на листку непрацездатності, що підтверджується таким с.АВИ № 736682, виданий Комунальною 2-а поліклінікою. Означене не оспорює і відповідач, що підтверджується виданням наказу Головного управління юстиції у Львівській області № 1183-К від 17 жовтня 2011 року про зміну дати звільнення ОСОБА_3 з посади старшого державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. Частиною третьою ст.. 40 КЗпП України встановлено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності. Означене констатується і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2012 року по справі № К-20639\09 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління юстиції у Львівській області,третя особа -начальник Головного управління юстиції у Львівській області про поновлення на роботі. Таким чином судом встановлено, що видання відповідачем ОСОБА_4 «Про звільнення ОСОБА_3С.» № 821-К від 25 липня 2011 року під час хвороби та перебування ОСОБА_3 на листку непрацездатності є порушенням норм трудового законодавства і означені дії слід вважати протиправними, що є окремою підставою для поновлення її на посаді, а зміна дати звільнення, в такому випадку, не може вважатися належним захистом порушеного права.

Вказана вище позиція не суперечить практиці Верховного Суду України, яка є обовязковою для застосування.

Крім того , колегія суддів звертає увагу на те, що доводи позивачки про порушення відповідачем вимог ч.1 ст. 43 КЗпП України є належними , оскільки розірвання трудового договору було проведено без попередньої згоди первинної профспілкової організації.

Не спростовано відповідачем і того факту, що жодного порушення трудової дисципліни позивачкою після 24.01.2011 року вчинено не було, однак звільнення мало місце 25.07.2011 року, відтак вбачається порушення стороною відповідача шестимісячного строку, встановленого для накладення стягнення.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року по справі № 813/8091/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

судді Н.Г. Левицька

ОСОБА_5

Повний текст виготовлено 20.07.2015 року