Постанова № 47076057, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6044/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлової Оксани Ростиславівни, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбунова Леся Василівна, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлової Оксани Ростиславівни, за участю третіх осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горбунової Лесі Василівни та ОСОБА_4, в якому просила: визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотного А.В. стосовно прийняття рішення від 06.01.2014 №9738445; - визнати протиправним та скасувати згадане рішення вказаного державного реєстратора, яким за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та розташований на зазначеній ділянці житловий будинок; - зобов'язати Реєстраційну службу Ірпінського міського управління юстиції Київської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності на вищевказані земельну ділянку та житловий будинок за ОСОБА_6;- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлової О.Р. стосовно прийняття рішення від 21.03.2014 №11820559; - визнати протиправним та скасувати згадане рішення вказаного приватного нотаріуса, яким за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на вищевказані земельну ділянку та житловий будинок; - зобов'язати Реєстраційну службу Ірпінського міського управління юстиції Київської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності на вищевказані земельну ділянку та житловий будинок за ОСОБА_7

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - ОСОБА_3 та третя особа - ОСОБА_4 звернулися з апеляційними скаргами, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 липня 2012 року між ОСОБА_3, як позичальником, та ОСОБА_6, як позикодавцем, було укладено договір позики грошей, відповідно до умов якого ОСОБА_6 передав у власність, а ОСОБА_3 отримала у власність гроші в сумі 135830,00 грн, що на день укладення договору було еквівалентно 17000 доларів США.

Згідно цього договору, ОСОБА_3 зобов'язувалась повернути ОСОБА_6 грошові кошти у строк до 21 лютого 2013 року.

Також, вказаним договором передбачено, що в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення суми позики, сплати можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, пов'язаних з укладенням та виконанням цього договору, позичальник забезпечує укладення з позикодавцем договору іпотеки належного їй майна: земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та житлового будинку, який розташований на вказаній земельній ділянці.

06 липня 2012 року між ОСОБА_3, як іпотекодавцем, та ОСОБА_6, як іпотекодержателем, укладено іпотечний договір, предметом якого було надання іпотекодавцем в іпотеку вищевказаного нерухомого майна з метою забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем, відповідно до зазначеного вище договору позики грошей. Даний договір містить застереження (пп. пп. 4.2.2, 6.2.1) про можливість іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

27 листопада 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В. на ім'я ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку було направлено вимогу ОСОБА_6 про повернення в строк до 28 грудня 2013 року невиплаченої у строк, згідно вищезгаданого договору, позики грошей у сумі 162 250,55 грн. У вказаній вимозі міститься попередження ОСОБА_3 про те, що у випадку неповернення зазначених коштів буде негайно вжито всіх необхідних заходів для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у відповідності до іпотечного договору. Зазначена заява-вимога отримана ОСОБА_3 29 листопада 2013 року.

Листом від 17 грудня 2013 року ОСОБА_3 повідомила приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горбунову Л.В. про незгоду із заявленою у вимозі сумою, стверджуючи, що така не являється безспірною.

28 грудня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та на житловий будинок, розташований на вказаній земельній ділянці.

За результатами розгляду зазначеної заяви та доданих до неї документів державним реєстратором Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотним А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 січня 2014 року №9738445, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та житловий будинок загальною площею 188,1 кв. м, що розташований за цією ж адресою, за ОСОБА_6

15 березня 2014 року між ОСОБА_6, як позичальником, та ОСОБА_7, як позикодавцем, було укладено договір безпроцентної позики, згідно якого ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_6 прийняв грошові кошти у розмірі 1 300 000,00 грн та зобов'язався повернути позику у строк до 20 березня 2014 року. Зазначений договір укладено в письмовій формі та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою О.Р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_7 перед ОСОБА_6 за вказаним договором, між ними було укладено договір іпотеки від 15 березня 2014 року, відповідно до умов якого іпотекодержатель (ОСОБА_7.) має право в разі невиконання іпотекодавцем (ОСОБА_6) зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна (предмету іпотеки): житлового будинку АДРЕСА_1, загальна площа - 188,1 кв.м, житлова - 67,6 та земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Тобто, нерухомого майна, яке раніше перебувало у власності ОСОБА_3, а на час укладання угод між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 належало на праві власності останньому, відповідно до дублікату іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В. 27 листопада 2013 року за реєстровим №3024 та згідно відомостей Державного реєстру прав на нерухоме майно.

21 березня 2014 року між ОСОБА_6, як іпотекодавцем, та ОСОБА_7, як іпотекодержателем, було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, згідно якого ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_7 набув у власність, в рахунок погашення боргу першого за договором безпроцентної позики та в рахунок виконання зобов'язань іпотекодавцем за іпотечним договором вищевказане нерухоме майно.

Цього ж дня, 21 березня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою О.Р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11820559 та №11818587, згідно з якими на підставі вищевказаного договору про задоволення вимог іпотекодержателя здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та житловий будинок загальною площею 188,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7

Не погоджуючись з діями відповідачів, якими проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та житловий будинок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 та в подальшому за ОСОБА_7, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав і їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини 1 статті 2 цього Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 4 даного Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено статтею 15 зазначеного Закону.

Згідно з частиною 1 цієї статті, при державній реєстрації прав та їх обтяжень, прийняттю відповідного рішення передують прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви, а також встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень чи зупинення розгляду такої заяви.

Відповідно до частини 4 статті 15 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Статтею 15 даного Закону також передбачено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно встановлює Кабінет Міністрів України (частина 13), і що у цьому порядку визначено перелік необхідних для такої реєстрації документів (абзац 2 частини 2).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (був чинний до 11 лютого 2014 року).

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що документи, які подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеній нормі кореспондують повноваження державного реєстратора, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктом 12 вищевказаного Порядку, згідно з якими під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до пункту 16 вказаного Порядку, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно пункту 23 цього Порядку, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зазначені підстави встановлені частиною 1 статті 24 цього Закону.

Аналіз приведених норм свідчить на користь висновку, що вчиненню реєстраційної дії передує процедура перевірка державним реєстратором відповідності поданих документів вимогам закону, встановлення відповідності заявлених прав документам, що їх посвідчують, відсутності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону, та наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 7 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Як встановлено колегією суддів, із заявою про державну реєстрацію права власності на підставі дублікату іпотечного договору, який містить застереження про можливість іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки, ОСОБА_6 звернувся до Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області.

Згідно пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Відповідно до визначеного цим наказом Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, заяви про реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, підлягають розгляду державними реєстраторами Укрдержреєстру.

Як вбачається із матеріалів справи, на порушення вказаного Порядку державний реєстратор Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотний А.В. не здійснив передачу заяви ОСОБА_6 на розгляд Державній реєстраційній службі України, а самостійно прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 січня 2014 року №9738445, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та житловий будинок загальною площею 188,1 кв. м, що розташований за цією ж адресою, за ОСОБА_6

Тобто, зазначена реєстраційна дія проведена з порушенням компетенції, а тому її не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону. Зазначена обставина залишилась поза увагою суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що при прийнятті рішення від 06.01.2014 року №9738445 державний реєстратор Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотний А.В. діяв з порушенням встановленого порядку реєстрації права власності.

Даний факт був підтверджений в суді апеляційної інстанції представником Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що, відповідно до пункту 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Підпунктом 1 пункту 27 цього Порядку визначено, що одним із документів, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Згідно пункту 28 цього Порядку, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку, а саме: документ, що посвідчує його особу, або документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до пункту 34 даного Порядку, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає, зокрема, документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, а також звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві.

Як було встановлено судом, 27 листопада 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В. на ім'я ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку було направлено вимогу ОСОБА_6 про повернення в строк до 28 грудня 2013 року невиплачених у строк, згідно вищезгаданого договору, позики грошей у сумі 162 250,55 грн. У вказаній вимозі міститься попередження ОСОБА_3 про те, що у випадку неповернення зазначених коштів буде негайно вжито всіх необхідних заходів для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у відповідності до іпотечного договору. Зазначена заява-вимога отримана ОСОБА_3 29 листопада 2013 року.

Отже, тридцятиденний строк з моменту отримання позивачем письмової вимоги ОСОБА_6 станом на 28 грудня 2013 року (день звернення його до Реєстраційної служби) не сплив. Відтак, заявник не міг надати державному реєстратору із заявою щодо реєстрації права власності докази спливу 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя.

Разом з тим, у матеріалах реєстраційної справи щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 та житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, оригінал якої було досліджено судом першої інстанції (копії містяться в матеріалах справи), наявні наступні документи: квитанції про сплату державного мита від 27.12.2013 року №84, №88, №82, №86; копія паспорта; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно; копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду; копія державного акта на право власності на земельну ділянку; дублікат іпотечного договору від 06 липня 2012 року; вимога про повернення грошових коштів та докази отримання цієї вимоги; звіти від 05 січня 2014 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки та житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів звертає увагу на те, що звіти про експертну грошову оцінку земельної ділянки та житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, складені 05 січня 2014 року, тобто станом на день звернення ОСОБА_6 до Реєстраційної служби (28 грудня 2013 року) їх не існувало, а відтак, вони також, як і доказ спливу 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, не могли бути надані разом із заявою про державну реєстрацію права власності.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 не надано разом із заявою про реєстрацію права власності усіх документів, подання яких передбачено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що, відповідно до статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 13 цього Порядку, є підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідне рішення державним реєстратором не приймалось, що є порушенням встановленого порядку державної реєстрації права власності.

Тобто, при розгляді заяви ОСОБА_6 державний реєстратор Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотний А.В. діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при вчиненні спірної реєстраційної дії зазначений державний реєстратор діяв з порушенням меж компетенції та не у спосіб, передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внаслідок чого право власності на земельну ділянку та житловий будинок з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належали позивачу, було протиправно зареєстроване за ОСОБА_6

Тому, вимоги позивача про визнання протиправними дій цього державного реєстратора, визнання протиправним та скасування його рішення від 06.01.2014 року №9738445 і зобов'язання Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності на вищевказані земельну ділянку та житловий будинок за ОСОБА_6 підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, оскільки реєстрація права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та розміщений на ній житловий будинок, було вчинена протиправно та з порушенням вимог закону, подальша реєстрація приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою О.Р. рішень від 21 березня 2014 року про право власності на ці об'єкти за ОСОБА_7 також є протиправною, адже здійснена саме на основі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про права ОСОБА_6

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача, звернені до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлової О.Р., підлягають задоволенню шляхом скасування реєстрації рішення на право власності від 21 березня 2014 року №11820559 за ОСОБА_7 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на цій земельній ділянці житловий будинок, а Реєстраційну службу Ірпінського міського управління юстиції Київської області слід зобов'язати внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності на ці об'єкти за вказаною особою.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги, які стосуються реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_7, підлягають задоволенню у вищезазначений спосіб, а не у спосіб захисту прав, обраний позивачем, вимоги апеляційних скарг підлягають частковому задоволенню.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_3 та наявність правових підстав для їх задоволення частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Отже, доводи, викладені в апеляційних скаргах, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року скасувати та винести нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича стосовно прийняття рішення від 06 січня 2014 №9738445.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 06 січня 2014 №9738445 державного реєстратора Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича, яким за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на зазначеній ділянці житловий будинок.

Зобов'язати Реєстраційну службу Ірпінського міського управління юстиції Київської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на зазначеній ділянці житловий будинок за ОСОБА_6.

Визнати реєстрацію рішення на право власності від 21 березня 2014 року №11820559 за ОСОБА_7 на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на цій земельній ділянці житловий будинок, вчинену приватним нотаріусом Коптєловою Оксаною Ростиславівною, протиправною.

Скасувати реєстрацію рішення на право власності від 21 березня 2014 року №11820559 за ОСОБА_7 на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на цій земельній ділянці житловий будинок, вчинену приватним нотаріусом ОСОБА_5.

Зобов'язати Реєстраційну службу Ірпінського міського управління юстиції Київської області внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на зазначеній ділянці житловий будинок за ОСОБА_7.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст постанови виготовлено - 21.07.2015 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.