КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2831/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Україна» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2015 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про: скасування податкових повідомлень - рішень Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 04.12.2014 року № 0000893720 та № 0000903720.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, подані письмові заперечення та письмові пояснення по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Проктер енд Гембл Україна» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень, серпень 2014 року.
За результатами перевірки складено акт від 20.11.2014 року №1371/28-10-37-12/19341005, у якому встановлено порушення ТОВ «Проктер енд Гембл Україна» вимог:
- п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України чим занижено суму податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за липень 2014 року на 2 862 065 грн. та в декларації з ПДВ за серпень 2014 року на 3 014 152 грн.;
- п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198 ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на 21 369 грн.;
- п.187.8 ст.187, п. 193.1 ст.193, п.194.1 ст.194, п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198 , п.200.1, п. 200.3 ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення в розмірі 5 893 946 грн.;
- пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2014 року в розмірі 2 871 398 грн., яка підлягає зменшенню.
На підставі акту перевірки податковим органом 04.12.2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000893720, згідно якого позивачеві зменшено бюджетне відшкодування на 2871398 грн. та донараховано 717849,5 грн. штрафних санкцій;
- №0000903720, згідно якого позивачеві зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на 3026188 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Проктер енд Гембл Україна» імпортує та реалізовує на території України прокладки жіночі гігієнічні, прокладки/тампони «Naturella», «Discreet», «Tampax» - далі товари, за ставкою 7%.
На всі товари, які постачались у спірний період позивачем, Державною службою з лікарських засобів видані свідоцтва про державну реєстрацію.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» 05.09.2014 року було подано до Львівської митниці Міндоходів нові митні декларації зі сплатою ПДВ вже за повною ставкою у розмірі 20%.
Причиною такого звернення послужило те, що Львівською митницею Міндоходів ТОВ «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» було відмовлено у декларуванні вказаного вище товару за ставкою 7%.
В матеріалах справи міститься копія постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 року по справі №813/6877/14 за позовом ТОВ «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» до Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування карток відмови, стягнення коштів, якою позов задоволено частково:
Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2014 року №209140000/2014/00387, №209140000/2014/00388, №209140000/2014/00390, №209140000/2014/000389, що складені митним постом «Малехів» Львівської митниці Міндоходів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Разом з цим, матеріали справи свідчать, що позивач до Львівської митниці ДФС подав заяви про внесення змін до митних декларацій і заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів щодо товарів, які імпортуються в періоди дії постанови КМ України від 02.07.2014 року №216 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання яких на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків», а саме: в заявах про внесення змін до митних декларацій просив замість 20 %, вказати 7 %.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 нього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом: на митній території України - дата складання платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою виникнення податкових кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Згідно з абзацом 2 пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України, ставка ПДВ в розмірі 7% передбачається для операцій зокрема, з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України.
Підпункт 1 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 216 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків» визначає, що документами, які підтверджують належність продукції до медичних виробів, є свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу - для виробів, які пройшли процедуру державної реєстрації в установленому порядку.
П. 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий: номер накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отриманні від нерезидента послуги отримувачем товарі/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 201.12 ст. 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Згідно ст. 297 Митного кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин, позивач мав право на застосування до операцій імпорту (поставки) товару ставку ПДВ в розмірі 7%.
Отже, ТОВ «Проктер Енд Гембл Україна», в даному випадку, правомірно сформовано податковий кредит, який підтверджений митними деклараціями.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Україна» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: А.Г. Степанюк
О.І. Шурко
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Шурко О.І.
Степанюк А.Г.
Судове рішення № 47076004, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/2831/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: