Постанова № 47075960, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1859/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Шурка О.І,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування припису та постанови, за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з про:

- визнання незаконним та скасування припису інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 21.05.2014 року №101;

- визнання незаконною та скасування постанови інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 06.06.2014 року №126/343 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 109620 грн. 00 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

15.07.2015 року до суду апеляційної інстанції надійшла телеграма від ПАТ «Черкасигаз» з проханням відкласти розгляд справи на іншу дату.

Підставою для відкладення розгляду, позивач зазначає про перебування його представника у відрядженні.

Однак, на переконання судової колегії, вказані обставини не позбавляють позивача можливості залучення іншого представника юридичної особи, своєчасна участь якого у судовому засіданні дозволила б дотриматись строків процесуального розгляду справи, визначених ст. 195-1, яка передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановляння ухвали про відкриття апеляційного провадження, тобто з 26.06.2015 року. Клопотань про продовження вказаного строку учасниками процесу не подано.

Наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких судом першої інстанції винесено рішення дозволяють суду апеляційної інстанції розглядати справу в даному судовому засіданні та робити висновки стосовно законності рішення суду першої інстанції.

Інформації про наявність нових доказів в межах, визначених ч. 2 ст. 195 КАС України суду апеляційної інстанції не надано.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що роботи, які були проведені позивачем не підпадають під поняття будівельних робіт, які визначені в ДБН А22.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», у зв'язку з чим при введенні в експлуатацію шафового регуляторного пункту №23 не застосовуються вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, у зв'язку з надходженням листа управління СБУ в Черкаській області від 15.02.2014 року № 8/6921, на підставі направлення від 13.05.2014 року №326 головним державним інспектором інспекції ДАБК у Черкаській області Дігтяренком В.М. проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті під назвою: «Будівництво ШРП-23 (з регулятором RBE-3212)», який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького, 125.

В ході проведення перевірки виявлені порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та складений акт від 21.05.2014 року.

За результатами перевірки встановлено та відображено у акті, що позивачем у 2013 році здійснено капітальний ремонт з втручанням в інженерну систему та обладнання без зміни їх функціонального призначення у зв'язку із фізичною зношеністю (встановлено ШРП-32-211 з регулятором RBE-3212, дата випуску 11/2012р., заводський №3182) без зареєстрованої декларації про початок виконаних будівельних робіт, без затвердженої проектної документації, без авторського та технічного нагляду, без прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва, що є порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 3 п. 2, п. 16, п. 30 Постанови КМУ від 13.04.2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», пунктів 2 Порядків здійснення авторського та технічного наглядів під час будівництва об'єкта архітектури, затверджених постановою КМУ від 11.07.2007 року №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури», ч. 8, ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Постанови КМУ від 13.04.2011року № 461 «Правила прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», абз. 4 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування».

Порушення ПАТ «Черкасигаз» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил при проведенні капітального ремонту ШРП №23 зафіксовані також протоколом від 21.05.2014 року №118, а саме: здійснення капітального ремонту та експлуатація об'єкта будівництва без прийняття в експлуатацію.

Також за результатами позапланової перевірки позивача, 21.05.2014 року відповідачем винесено припис від №101 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано позивача усунути зазначені в акті перевірки порушення та привести до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі акта перевірки від 21.05.2014 року, протоколу від 21.05.2014 року №118 та припису від 21.05.2014 року №101 відповідачем прийнято постанову від 06.06.2014 року № 126/343, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в розмірі 109620 грн.

Вважаючи, що відповідачем протиправно прийнято припис від 21.05.2014 року та постанову від 06.06.2014 року №126/343, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно абз. 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Крім того, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року 507, інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

При цьому, ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», чинним з 01.07.2012 року, передбачено, що будівництвом є нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва (пункт 3.1); об'єкт будівництва - будинки, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (пункт 3.2); лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо (пункт 3.8).

Ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством ) в експлуатацію, забороняється (ч. 8 ст. 39 Закону №3038-VI).

Частина 10 ст. 39 Закону №3038-VI передбачає, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було здійснено капітальний ремонт ШРП №23 з втручанням в інженерну систему та обладнання без зміни їх функціонального призначення.

При цьому, з аналізу чинних нормативно-правових актів, колегією суддів Київського апеляційного адміністративного суду встановлено, що здійснення капітального ремонту є будівництвом, а об'єктом будівництва, в даному випадку є лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до п. 3.11 ДБН А.2.2-3-2012 капітальний ремонт - сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва без зміни їх функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає зупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-Ш категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Проектування об'єктів здійснюється на підставі ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25.12.2009 року №689, а також ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 20.01.2004 року №8 (чинних з 01.07.2004 року до 01.07.2012 року), ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 03.03.2012 року №98 (чинних з 01.07.2012 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що до об'єктів будівництва відносяться також і лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, зокрема і об'єкти газопроводу.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 01.04.2015 року по справі №К/800/32217/14.

На час здійснення позивачем ремонтних робіт, Законом №3038-VI дані лінійні об'єкти інженерно - транспортної інфраструктури були віднесені до об'єктів будівництва, за спорудженням і реконструкцією яких відповідач здійснює контроль та будівництво і експлуатація яких забороняються, без відповідних дозвільних документів.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позивних вимог Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування припису та постанови є помилковим, оскільки, в даному випадку, вимоги Закону №3038-VI застосовуються до спірних правовідносин.

Матеріали справи не містять доказів протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного припису і постанови, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача є обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування припису та постанови - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року - скасувати і прийняти нову.

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування припису та постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А.Г. Степанюк

О.І. Шурко

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Шурко О.І.

Степанюк А.Г.