Постанова № 47075810, 08.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"08" липня 2015 р. справа № 804/5446/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 р. у справі № 804/5446/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультативно-фінансова компанія"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

16.04.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.02.2014 року про збільшення суми грошового зобовязання (орендної плати за землю з юридичних осіб) на 353 508,03 грн.% за основним платежем 292 846,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 60 662,02 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу відповідача № 542-25 від 18.03.2014 року на суму 453 075,43 грн., у тому числі за основним платежем 272 429,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 60 662,02 грн., пені 119 983,96 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року адміністративний позов задоволено.

Постанова суду вмотивована тим, що органам податкової служби на надано право збільшувати розмір орендної плати за землю. Крім того вказано, що позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.02.2014 року, отже грошове зобовязання не може вважатись узгодженим, а тому податкова вимога № 542-25 від 18.03.2014 року є протиправною.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що необхідність сплати орендної плати у збільшеному розмірі виникла в звязку із змінами в чинному законодавстві, незалежно від внесення змін до договору оренди за ініціативою сторін. Крім того, зазначає, що податкова вимога відповідає вимогам чинного законодавства та отримана позивачем.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про день, час та місце судового засідання, до судового засідання не зявився, що не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що між позивачем та Дніпропетровською міською радою укладено договори оренди земельних ділянок:

- 13.09.2007 року земельної ділянки площею 0,8352 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграда, 180, строком на п'ятнадцять років, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу під № 2039 та зареєстрований в Державному реєстрі земель під № 040710400554.

- 09.10.2009 року земельної ділянки площею 0,0949 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район вул. Адміральська, 71, строком на три роки, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу під № 595 та зареєстрований в Державному реєстрі земель під № 041010400041.

- 09.10.2009 року земельної ділянки площею 0,6654 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Адміральська, 71, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу під № 594 та зареєстрований в Державному реєстрі земель під № 041010400040.

В період часу з 16.01.2014 року по 22.01.2014 року, відповідачем, на підставі наказу № 25 від 13.01.2014 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування з орендної плати за землю за період з 01.01.2011 року по 30.11.2013 року, за результатами якої складено акт перевірки № 190/1503/32351017 від 28.01.2014 року.

Згідно висновків акту перевірки, з боку позивача виявлено порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.2011 року, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району м. Дніпропетровська.

На підставі акта перевірки відповідачем 19.02.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1, яким позивачеві збільшено суму грошового зобовязання за основним платежем з орендної плати з юридичних осіб на суму 292 846,01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 60 662,02 грн.

В звязку з несплатою позивачем податкового зобовязання за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 19.02.2014 року, відповідачем на адресу позивача направлено податкову вимогу № 542-25 від 18.03.2014 року.

Згідно п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Відповідно до матеріалів справи, а саме, згідно листа Укрпошти від 04.06.2014 року, листи із направленими позивачу податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою було доставлено за адресою, вказаною на конверті, однак представників позивача знайдено не було, тому дані листи було направлено відправнику з порушення строку зберігання, до закінчення місячного строку.

Згідно пп. 56.17.5 п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що податкову вимогу № 542-25 від 18.03.2014 року не можна вважати законною, через не отримання позивачем податкового повідомлення-рішення, яким і визначено суму грошового зобовязання позивача, та відсутність можливості проведення процедури оскарження спірного повідомлення-рішення з боку позивача, а тому колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання вимоги протиправною та її скасування.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 000041503 від 19.02.2014 року колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Орендна плата, за укладеними позивачем договорами оренди становить:

- за договором № 040710400554 річна плата становить 1,5 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- за договором № 041010400041 річна плата становить мінімальний розмір орендної плати встановлений законом України «Про оренду землі»;

- за договором № 041010400040 річна плата становить мінімальний розмір орендної плати встановлений законом України «Про оренду землі».

Згідно п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно довідок про нормативну грошову оцінку земельної ділянки спірні земельні ділянки за цільовим призначенням відносяться до земель несільськогосподарського призначення, а тому при визначенні розміру земельного податку застосуванню підлягає п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Колегія суддів зазначає, що відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками та не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкових зобовязань, таким чином хоч розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, однак справляння орендної плати є сферою регулювання податкового законодавства та не може залежати від умов договору.

Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі № 21-443а12 від 11.06.2013 року встановлено, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обовязковість його виконання сторонами тощо. Субєкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку субєкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 19.02.2014 року щодо збільшення грошового зобовязання позивача по орендній платі фізичних осіб та застосуванню штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню в цій частині, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.205, ст.207 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 р. у справі № 804/5446/14 скасувати в частині визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.02.2014 року Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:А.О. Коршун