Постанова № 47075627, 09.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"09" червня 2015 р. справа № 804/8398/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 р. у справі № 804/8398/14

за позовом Приватного підприємства "САС-Дніпро"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (відповідач-2)

третя особа - Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції,

про визнання дій протиправними, -

встановив:

13.06.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати дії відповідача-1 щодо притягнення до відповідальності позивача та стягнення штрафу у розмірі 29 228,17 грн. неправомірними;

- скасувати рішення у формі постанови № 18/3227/61 від 19.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача;

- зобовязати третю сторону повернути безпідставно стягнуті кошти у якості штрафу в розмірі 29 228,17 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Постанова суду вмотивована тим, що перевірка відносно позивача не проводилась, а протокол та припис складені відносно ОСОБА_1 замовника будівництва, щодо якого і проводилась перевірка.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідач-2 не є ані розпорядником, ані одержувачем бюджетних коштів, також зазначає, що відповідач-2 не несе відповідальності за дії або бездіяльність третьої особи.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До судового засідання сторони, повідомлені належним чином про день, час та місце судового засідання не зявились, що не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.11.2013 року відподвіачем-1, на підставі наказу № 04 ОД від 22.01.2013 року, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 07.11.2013 року, який став підставою для винесення припису від 07.11.2013 року.

04.07.2014 року позивача було повідомлено представниками обслуговуючого банку про арешт рахунків та примусове списання 29 228,17 грн. у якості штрафу, на підставі постанови третьої особи.

05.06.2014 року ознайомившись з виконавчим провадженням ВП 41190619, відкритим за постановою відповідача-1 № 18/3227/61 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в звязку з тим, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проводилась відносно фізичної особи ОСОБА_1.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи відносно позивача не складалось ані протоколу про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ані приписів щодо усунення порушень. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій відповідача-1 щодо притягнення позивача до відповідальності та скасуванні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача.

Однак, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення готівковими коштами за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на імя органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Таким чином колегія суддів зазначає, що у відповідності до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року третя особа, як орган, який контролює справляння надходжень до бюджету, повинна направити відповідачеві-2 подання про повернення надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів, згідно якого відбувається зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. А тому висновок суду щодо зобовязання відповідача-2 повернути безпідставно стягнуті кошти в сумі 29 228,17 грн. є безпідставним, оскільки порушує встановлену законом процедуру.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про зобовязання відповідача-2 повернути безпідставно стягнуті грошові кошти та в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.205, ст.207 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 р. у справі № 804/8398/14 скасувати в частині зобовязання Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області повернути безпідставно стягнуті кошти у якості штрафу у сумі 29 228,17 грн. та відмовити в цій частині позовних вимог.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:А.О. Коршун