Постанова № 47074256, 20.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2015 року № 826/15542/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуюча суддя Добрянська Я.І., судді Бояринцева М.А. та Нагорянський С.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом прокурора міста Києва (далі - прокурор)

до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач)

третя особа Міністерство юстиції України

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправними дії посадових осіб МВС України щодо відхилення подання прокурора міста Києва від 19.08.2014 № 07/1/2-232вих-14 "Про усунення порушень вимог Закону України "Про міліцію" та інших нормативно-правових актів щодо обігу зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів;

- зобов'язати МВС України анулювати дозволи на зберігання нагородної зброї від 17.12.12 № НОМЕР_1, 05.09.11 № НОМЕР_2, від 23.12.11 № НОМЕР_3, від 17.10.2011 № НОМЕР_3, від 20.12.12 № 520, від 07.05.12 № НОМЕР_4, від 16.11.12 № НОМЕР_4, від 17.09.12 № НОМЕР_4, від 22.12.13 № НОМЕР_5, від 22.12.13 № НОМЕР_5, від 08.11.13 № НОМЕР_6, від 23.08.13 № НОМЕР_8, від 23.08.13 № НОМЕР_10, від 01.07.12 № НОМЕР_10, від 04.12.12 № НОМЕР_13, від 18.01.13 № НОМЕР_15, від 24.10.13 № 1695та від 18.04.12 № НОМЕР_18;

- зобов'язати МВС України привести у відповідність до закону абзац другий пункту 5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що МВС України надало дозвіл на зберігання нагородної вогнепальної зброї колишнім високопосадовцям, які на даний час переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та яким відповідно до статей 276-279 Кримінального процесуального кодексу України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення./злочину.

Однією з підстав для анулювання дозволу на зберігання зброї, визначених пунктом 5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, є пред'явлення особі обвинувачення у вчинення злочину, згадані вище дозволи мають бути анульовані органами внутрішніх справ.

З посиланням на пункт 1.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 27.10.1999 № 9-рп/99 у справі за конституційним поданням МВС України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність)", відповідно до якого притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину (згідно з приписами Кримінального процесуального кодексу в редакції 1960 року, що діяла на час прийняття зазначеного Рішення), прокурор стверджує про тотожність понять "повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину", яке введено з набуттям чинності нового Кримінального процесуального кодексу України у 2012 році, та "пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину", що передбачався Кримінальним процесуальним кодексом України у попередній редакції 1960 року.

Разом з тим, згідно з доводами прокурора, пункт 5.1 Інструкції в частині визначення такої підстави для анулювання дозволу на зберігання вогнепальної зброї як пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину, не відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу, у зв'язку із запровадженням ним інституту "повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину", що зумовлює необхідність приведення цієї частини пункту 5.1 Інструкції у відповідність до цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги наведене та повідомлення низці колишніх високопосадовців про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину, прокурор вважає, що згідно з пунктом 5.1 вищевказаної Інструкції МВС України повинне було вирішити питання про анулювання дозволів на зберігання та використання виданої їм нагородної вогнепальної зброї.

Однак, відповідне подання про анулювання зазначених дозволів, внесене прокуратурою міста Києва до МВС України, безпідставно відхилено останнім.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.

Представник відповідача - МВС України у письмовому запереченні та в судовому засіданні зазначив про необґрунтованість позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. Зокрема, зазначив про те, що:

- серед визначених законодавством підстав для анулювання дозволу, зокрема на зберігання вогнепальної зброї, відсутня така підстава як повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину;

- згадані вище поняття "повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину" (Кримінальний процесуальний кодекс України у редакції 2012 року) та "пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину" (Кримінальний процесуальний кодекс України у редакції від 2012 року) не є тотожними, незважаючи на те, що згідно з указаними Кодексами відповідно від моменту повідомлення особі про злочин чи пред'явлення обвинувачення у вчиненні злочину починається перебіг стадії кримінального провадження - притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Представник третьої особи - Міністерства юстиції України в судовому засіданні підтримав правову позицію МВС України, зазначивши у письмовому поясненні, що надійшло до суду, про відсутність в законодавстві такої підстави для анулювання дозволу на зберігання вогнепальної зброї як повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину, тому просив відмовити у задоволенні позову прокурора міста Києва до МВС України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши докази, що містяться у справі, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

За результатами перевірки дотримання МВС України та його територіальними підрозділами вимог Закону України "Про міліцію", інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок обліку та використання зброї, прокуратурою міста Києва встановлено порушення названим Міністерством пункту 13 статті 10, пункту 22 статті 11 Закону України "Про міліцію", підпункту 33 пункту 4 Положення, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 383/2011, та розділу 4 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622.

Зокрема, перевіркою виявлено, що упродовж 2011-2014 років наказами Служби безпеки України, Міністерства оборони України, МВС України та Управління Державної служби охорони України нагороджено короткоствольною вогнепальною зброєю низку колишніх високопосадовців України та в подальшому Департаментом громадської безпеки МВС України видано дозволи на її зберігання:

- ОСОБА_1 - MAUSERC96, дозвіл від 17.12.12 № НОМЕР_1;

- ОСОБА_2 - GLOCK19, дозвіл від 05.09.11 № НОМЕР_2;

- ОСОБА_3 - ФОРТ 1705, дозвіл від 23.12.11 № НОМЕР_3, SIGSAUERP226, дозвіл від 17.01.11 № НОМЕР_3 та WALTHER, дозвіл від 20.12.12 № НОМЕР_3;

- ОСОБА_4 - GLOCK19, дозвіл від 07.05.12 № НОМЕР_4, ФОРТ 1705, дозвіл від 16.11.12 № НОМЕР_4 та MAUSER дозвіл від 17.09.12 № НОМЕР_4;

- ОСОБА_5 - WALTHER P 38, дозвіл від 22.12.13 № НОМЕР_5, BERETTA A92FS, дозвіл від 22.12.13 № НОМЕР_5;

- ОСОБА_6 - HEKLER@KOCH USP, дозвіл від 08.11.13 № НОМЕР_6;

- ОСОБА_7 - SIGSAUERP226 № НОМЕР_7, дозвіл від 23.08.13 № НОМЕР_8;

- ОСОБА_8 - KWCPMMAKAROV № НОМЕР_9, дозвіл від 23.08.13 № НОМЕР_10 та BERETTA A92FS № НОМЕР_11, дозвіл від 01.07.12 № НОМЕР_10;

- ОСОБА_9 - SIGSAUERP226 № НОМЕР_12, дозвіл від 04.12.12 № НОМЕР_13;

- ОСОБА_10 - BERETTA 92FS№ НОМЕР_14, дозвіл від 18.01.13 № НОМЕР_15 та MAUSER .№ НОМЕР_16, дозвіл від 24.10.13 № НОМЕР_15;

- ОСОБА_11 - ТТ № НОМЕР_17 дозвіл від 18.04.12 № НОМЕР_18.

Відповідно до електронної бази "Розшук" МВС України названі особи переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і в порядку, визначеному статтями 276-279 Кримінального процесуального кодексу України, цим особам повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

За змістом пункту 5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, органи внутрішніх справ не мають права видавати дозволи, зокрема, на придбання, зберігання вогнепальної зброї, а також проводити їх перереєстрацію в разі пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину.

Ураховуючи наявність дозволів на зберігання зброї, виданих названим вище особам, їх розшук та повідомлення про підозру у вчиненні злочину, а також приписи пункту 5.1 вищевказаної Інструкції, прокуратура міста Києва внесла до МВС України подання від 19.08.2014 № 07/1/2-232вих-14 з вимогами:

- розглянути це подання та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства, а також причин і умов, що їм сприяють;

- анулювати перелічені вище дозволи на зберігання та носіння нагородної зброї;

- вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб МВС України та керівників його територіальних підрозділів, винних у вказаних порушеннях законодавства;

- про результати розгляду подання та вжиті заходи повідомити прокуратуру міста Києва до 22.09.2014.

Листом від 18.09.14 № 20062/25, який надійшов до прокуратури міста Києва 22.09.2014, МВС України відхилило вищевказане подання як необґрунтоване, зазначивши про відсутність визначених пунктом 22 статті 11 Закону України "Про міліцію" та пунктом 5.1 згаданої Інструкції підстав для анулюванням згаданих дозволів на зберігання вогнепальної зброї.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на час несення прокуратурою міста Києва подання до МВС України, подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:

1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;

2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;

3) відшкодування шкоди;

4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;

5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

Подання може бути внесено, зокрема, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади.

Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.

У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Отримавши відмову МВС України щодо задоволення подання, прокурор міста Києва в межах визначеного законом строку звернувся до суду з даним позовом до МВС України.

Проаналізувавши дії МВС України щодо відмови у задоволенні згаданого подання, суд прийшов до висновку про їх правомірність з наступних підстав.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 10 та пункту 22 частини 1 статті 11 Закону України "Про міліцію" міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана видавати відповідно до законодавства у тридцяти денний строк дозволи на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також на відкриття та функціонування об'єктів, де вони зберігаються чи використовуються, стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів, підприємств і майстерень з виготовленні та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування; повідомляти у тридцятиденний строк про відмову у видачі зазначених дозволів; контролювати додержання правил, порядку та функціонування обкатів, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Крім того, міліція має право анулювати виданий фізичній особі підприємцю дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, у разі невиконання встановлених правил, порядку користування і поводження з ними або у разі недоцільності їх подальшого зберігання; вилучати при необхідності зазначені предмети, матеріали і речовини або опечатувати і закривати об'єкти, де вони зберігаються чи використовуються, стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди, підприємства і майстерні з виготовлення та ремонту зброї, спе6ціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазини, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування, до усунення порушень відповідних правил та порядку; анулювати дозволи на відкриття та функціонування об'єктів, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Необхідність та порядок отримання дозволу на право придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання вогнепальної зброї (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладко ствольна) та бойових припасів до неї передбачено Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, (далі - Положення) та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (далі - Інструкція).

Згідно з підпунктом 33 пункту 4 Положення про МВС України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 383/2011, МВС України забезпечує функціонування дозвільної системи.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 9 Положення дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

До предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладко ствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини.

Видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання вогнепальної зброї здійснюється у порядку визначеному МВС.

Пунктом 2.3.1 Інструкції передбачено, що видача дозволів на зберігання нагородної зброї здійснюється Департаментом громадської безпеки МВС України (далі - ДГБ МВС України).

Судом встановлено, що зазначений Департамент є структурним підрозділом МВС України.

Дозволи на придбання, зберігання та носіння нагородної вогнепальної зброї громадянам підписуються Міністром внутрішніх справ України, його першим заступником та заступниками, начальником ДГБ МВС України.

Згідно з пунктом 4 Інструкції у разі виявлення порушень правил дозвільної системи органи внутрішніх справ мають право на підставі пункту 22 статті 11 Закону України "Про міліцію" анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, основних частин зброї, пристроїв та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством, а також анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених пунктом 5.1 Інструкції.

Абзацом 2 пункту 5.1 Інструкції визначено, що органи внутрішніх справ не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:

- наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;

- наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім"ї, що підтверджується документально;

- пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину;

- наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;

- відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;

- відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

В переліку підстав, який є вичерпним, відсутня така підстав для анулювання дозволу на зберігання вогнепальної зброї як повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину, у зв'язку з чим суд погоджується з відповідачем про відсутність у МВС України підстав для анулювання дозволів на зберігання вогнепальної зброї, наданих вищевказаним особам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину.

Водночас суд вважає необґрунтованими доводи прокурора про необхідність застосування при вирішенні питання щодо анулювання МВС України згаданих вище дозволів пункту 5.1 Інструкції в частині визначення підстави для анулювання дозволу на зберігання вогнепальної зброї у зв'язку з пред'явленням особі обвинувачення у скоєнні злочину, які вмотивовані ним тотожністю поняття "пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину" з поняттям "повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину"), передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України в редакції відповідно 1960 року та 2012 року.

Як вбачається зі змісту пункту 14 частини 1 статті 3, статей 276-280 Кримінального процесуального кодексу України в редакції 2012 року, інститут "повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину" запроваджено цим Кодексом.

Так, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 цього Кодексу притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

За змістом Кримінального процесуального кодексу України в редакції 1960 року та відповідно до пункту 1.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням МВС України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.

Проте, незважаючи на те, що згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України в редакціях 1960 року та 2012 року відповідно від моменту "пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину" та "повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину") починається перебіг стадії кримінального провадження - притягнення особи до кримінальної відповідальності, ці поняття не є тотожними, оскільки з пункту 13 частини 1 статті 3, статей 42, 283, 290 та 291 Кримінального процесуального кодексу України в редакції 2012 року вбачається збереження інституту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину шляхом складання слідчим і затвердження прокурором, або в окремому випадку складання і затвердження прокурором, обвинувального акту, що є фінальною стадією досудового розслідування кримінальної справи.

А відтак, беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій посадових осіб МВС України щодо відхилення подання прокурора міста Києва від 19.08.2014 № 07/1/2-232вих-14 "Про усунення порушень вимог Закону України "Про міліцію" та інших нормативно-правових актів щодо обігу зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів, а також в частині зобов'язання МВС України анулювати дозволи на зберігання нагородної зброї від 17.12.12 № НОМЕР_1, 05.09.11 № НОМЕР_2, від 23.12.11 № НОМЕР_3, від 17.10.2011 № НОМЕР_3, від 20.12.12 № 520, від 07.05.12 № НОМЕР_4, від 16.11.12 № НОМЕР_4, від 17.09.12 № НОМЕР_4, від 22.12.13 № НОМЕР_5, від 22.12.13 № НОМЕР_5, від 08.11.13 № НОМЕР_6, від 23.08.13 № НОМЕР_8, від 23.08.13 № НОМЕР_10, від 01.07.12 № НОМЕР_10, від 04.12.12 № НОМЕР_13, від 18.01.13 № НОМЕР_15, від 24.10.13 № 1695та від 18.04.12 № НОМЕР_18 з підстав передчасності звернення з такими позовними вимогами, оскільки абзац 2 пункту 5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 не приведений у відповідність до нового КПК України.

Що ж до позовної вимоги про зобов'язання МВС України привести у відповідність до закону абзац другий пункту 5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, суд зазначає наступне.

Як встановлено під час судового розгляду справи, у поданні прокуратури міста Києва від 19.08.2014 № 07/1/2-232вх-14, відхиленому МВС України, не йшлося про протиправність 5.1 Інструкції та про необхідність приведення МВС України її у відповідність із законом.

Тобто, в частині зобов'язання МВС України привести у відповідність до закону пункт 5.1 Інструкції позовна заява подана прокурором до суду без внесення прокурорського подання що зумовлює необхідність застосування в такому випадку загального шестимісячного строку відповідно до частини 2 статті 99 КАС України.

Разом з тим судом встановлено, що про невідповідність абзацу 2 пункту 5.1 Інструкції прокуратурі міста Києва стало відомо лише 22.09.2014 р., тобто від часу отримання відмови МВС України щодо задоволення подання від 19.08.2014 № 07/1/2-232 вих-14. Тому, зважаючи що до суду із даним позовом прокурор міста Києва згідно відмітки на поштовому конверті звернувся 03.10.2014 р., встановлений частиною 2 статті 99 КАС України, на переконання суду, не є пропущеним.

Також суд зазначає, що набрання чинності 20.11.2012 р. нового КПК України не є тією обставиною, від якої здійснюється відлік строку для звернення до суду із наведеною вище позовною вимогою, в тому числі і прокурором міста Києва, адже, як встановлено судом, станом на момент розгляду справи абзац 2 пункту 5.1 Інструкції залишається чинним в редакції із змінами, внесеними згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.08.2013 р. №749, та підлягає застосуванню впродовж всього часу його дії, яка має триваючий характер.

Під час судового розгляду у справи, колегія суддів, вивчивши та проаналізувавши повідомлені сторонами обставини, а також дослідивши наявні у справі матеріали, дійшла висновку про вірність доводів прокурора з приводу того, що пункт 5.1 Інструкції в частині визначення такої підстави для анулювання дозволу на зберігання вогнепальної зброї як пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину, не відповідає вимогам діючого Кримінально-процесуального кодексу України, у зв'язку із запровадженням ним інституту "повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину", що в свою чергу зумовлює нагальну необхідність приведення цієї частини пункту 5.1 Інструкції у відповідність до цього Кодексу. А відтак, позовні вимоги в цій частині суд задовольняє.

Беручи до уваги наведене та керуючись статтями 158-163 КАС України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву прокурора міста Києва задовольнити частково.

2. Зобов'язати МВС України привести у відповідність до закону абзац другий пункту 5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Головуюча суддя Я.І. Добрянська

судді М.А. Бояринцева

С.І. Нагорянський