Постанова № 47073499, 20.07.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 року Чернігів Справа № 825/2227/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Уляничеві М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача, які виразились у відмові в здійсненні перерахунку заробітної плати позивача за період з 26.10.2014 по 16.06.2015, беручи за основу розмір посадового окладу, встановлений абзацом другим частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (статті 144 у редакції Закону до 28.03.2015); зобовязати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати та виплатити одноразово позивачу різницю між перерахованою та фактично виплаченою заробітною платою за період з 26.10.2014 по 16.06.2015, беручи за основу розмір посадового окладу, встановлений абзацом другим частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (статті 144 у редакції Закону до 28.03.2015), з урахуванням премій та надбавок, установлених наказами по Ніжинському районному суду Чернігівської області № 125, 126 від 23.10.2014, № 145 від 24.11.2014, № 156 від 24.12.2014, № 17, 18 від 26.01.2015, № 28, 29 від 25.02.2015, № 37, 38 від 24.03.2015, № 51,52 від 27.04.2015, № 62,63 від 22.05.2015, № 85, 86 від 22.06.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено в перерахунку заробітної плати у відповідності до абзацу другого частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (статті 144 у редакції Закону до 28.03.2015), оскільки Закон має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», на підставі якої позивачу була нарахована заробітна плата у меншому розмірі.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення, в яких просить суд розглянути справу без участі представника відповідача та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Стверджує, що здійснює оплату праці працівникам суду, які є державними службовцями, на підставі Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апаратів органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» відповідно до обсягів витрат на оплату праці, затверджених Державним бюджетом України, а тому дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 12.11.2012 працює на посаді старшого судового розпорядника Носівського районного суду Чернігівської області, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 12-14).

В звязку з нарахуванням позивачу у період з жовтня 2014 року по червень 2015 року заробітної плати, виходячи з розміру посадового окладу в сумі 1218,00 грн., позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок заробітної плати, беручи за основу розмір посадового окладу, встановлений Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідач листом від 23.06.2015 за № 01-18/3656/15-вих повідомив позивача, що оплата праці державних службовців здійснюється на підставі Закону України «Про оплату праці» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апаратів органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Крім того, зазначив, що після внесення змін до вказаної постанови, визначення додаткових бюджетних призначень та встановлення порядку здійснення оплати праці працівників судів, позивача буде проінформовано про терміни та порядок реалізації положень частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (а.с. 34).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

За змістом частини другої статті 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України.

Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону України «Про державну службу» умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» затверджено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів, згідно якої розмір посадового окладу старшого судового розпорядника районного суду складає 531,00 грн.

У разі, коли розмір посадового окладу працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету, нижчий ніж визначений законом розмір мінімальної заробітної плати, посадовий оклад установлюється на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 482 «Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету»).

Так, Законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено мінімальну заробітну плату в 2014 та з січня 2015 у місячному розмірі 1218,00 грн.

Таким чином, нарахування та виплата заробітної плати позивачу за період з жовтня 2014 року по червень 2015 року здійснено відповідачем відповідно до нормативних актів, які регулювали порядок оплати праці працівників апарату суду.

Водночас, абзацом другим частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (абзацом другим частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, чинній до 28.03.2015) передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 % посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

В свою чергу, Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» в абзаці третьому пункту 9 Прикінцевих положень установлено, що норми і положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

З аналізу вказаних норм слідує, що відповідач не наділений правом самостійно, без правового врегулювання Кабінетом Міністрів України та фінансової можливості Державного бюджету України здійснювати перерахунок заробітної плати позивачу.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вчиняючи дії щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті заробітної плати, за період з 26.10.2014 по 16.06.2015, беручи за основу розмір посадового окладу, встановленого Законом України «Про судоустрій і статус суддів», відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, в межах наданої компетенції.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих

< Суддя >