Постанова № 47072674, 09.07.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1701/15

09 липня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ходачкевич Н.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагенства у Тернопільському районі про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Відділу Держземагенства у Тернопільському районі у якому просить:

- скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Тернопільському районі РВ-6100056042015 від 27.05.2015 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці площею 0,059 га, яка знаходиться поза межами населеного пункту с.Петриків, вул. Виноградова, №374 на території Петриківської сільської ради

- зобов'язати державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Тернопільському районі присвоїти кадастровий номер № 61252867/00 :02:001 земельній ділянці площею 0,059 га, яка знаходиться поза межами населеного пункту с.Петриків, вул. Виноградова, №374 на території Петриківської сільської ради

Позивач в судове засідання не зявився, але подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та просив розглянути справу в письмовому провадженні

Представник відповідача проти позову заперечила та пояснила, що рішення від 27.05.2015 № РВ-6100056042015 позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку із невідповідністю електороного документа установленим вимогам, а саме: земельна ділянка по НКС знаходиться на території Петриківської сільської ради, а згідно державного акту на території Великоберезовицької селищної ради, а тому відмовлено у присвоєні кадастрового номера.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи відповідну заяву позивача, про розгляд справи без його участі , - суд, у відповідності до положень частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для садівництва загальною площею 0,059 га, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ТР №07751, виданий Великоберезовицькою селищною радою 22.11.1994 року.

У порядку, визначеному Законом України Про Державний земельний кадастр 27 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,059 га, до Відділу Держземагентства у Тернопільському районі.

Державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагентства у Тернопільському районі розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 27.05.2015 р. ( реєстраційний № ЗВ - 6101768442015) та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, прийнято рішення від 27.05.2015 № РВ- 6100056042015, яким позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку із невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме земельна ділянка по НКС знаходиться на території Петриківської сільської ради, відмовлено у присвоєнні кадастрового номера.

Разом з тим, місцерозташування земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача з 1994 року згідно виданого правопосвідчувального документа є незмінним та підтверджується розробленою відповідно до встановлених державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою Тернопільською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру технічною документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Зі змісту сформованого кадастрового плану земельної ділянки за результатами кадастрової зйомки площа, конфігурація та опис суміжних землекористувачів є автентичним до опису, зазначеному в державному акті на право приватної власності на землю.

Таким чином, земельна ділянка як об'єкт цивільних справ сформована у 1994 році не втратила свого статусу в розумінні цивільного та земельного законодавства. Про що зокрема зазначено і у частині 10 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр, відповідно до якої Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно частини 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Як вбачається, з наданих позивачем в судовому засіданні довідок Великоберезовицької селищної ради та Петриківської сільської ради, встановлено, що місцерозташування спірної земельної ділянки є територія Петриківської сільської ради.

Згідно положення частини 5 статті 37 Закону України Про Державний земельний кадастр, виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватись на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) чи рішення суду.

Відповідно до частини 7 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачем не надано достатніх та беззаперечних доказів правомірності відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, встановивши всі обставини, що мають значення для справи, суд приходить до висновку, що відмова державного кадастрового реєстратора у проведенні державної реєстрації земельної ділянки за фактичним місцем розташування земельної ділянки обмежує ОСОБА_1 у реалізації його права щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, а також суперечить загальному порядку державної реєстрації об'єктів у Державному земельному кадастрі по земельних ділянках, сформованих до 2004 року, в зв'язку з чим суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати земельну ділянку для садівництва загальною площею 0,059 га, яка перебуває у власності ОСОБА_1 за місцем її фактичного розташування на території Петриківської сільської ради

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати відділ Держземагенства у Тернопільському районі зареєструвати земельну ділянку загальною площею 0,059 га для садівництва, яка перебуває у власності ОСОБА_1 за місцем її фактичного розташування на території Петриківської сільської ради.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяХодачкевич Н.І.

копія вірна

СуддяХодачкевич Н.І.