Постанова № 47072440, 07.07.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 р. Справа №818/2051/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М., суддів Осіпової О.О.., ОСОБА_1,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України від 25.02.2015р. №83 про визнання безпідставною видачу ОСОБА_2 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії.

В обґрунтування позовних позивач посилається на те, що під час роботи трактористом в Конотопський установі УС 319/п -16, в подальшому реорганізованому в Конотопський виправний центр №130 ОСОБА_2 був призваний Конотопським військовим комісаріатом для проходження військових зборів. В період проходження військових зборів, в складі військової частини 01377, приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС з 19.05.1987р. по 28.09.1987р., під час яких здійснював ліквідаційні заходи безпосередньо в зоні відчуження, зокрема в с.Розсоха, с. Теріхів, с. Залісся, с.Ямпіль та інших населених пунктах розташованих в 30 кілометровій зоні відчуження. За роботу в зоні відчуження, відповідно до Постанови ради Міністрів України та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 , позивач отримував за основним місцем роботи підвищену заробітну плату, що підтверджується відповідними довідками. 02.04.1993р. позивачу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії Серії А № 210472, яке відповідно до протоколу Комісії Сумської ОДА № 36 від 26.06.1997р. перереєстровано.

Протягом всього часу ОСОБА_2 користувався передбаченими статусом соціальними пільгам. В подальшому, позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради з заявою про видачу дублікату відповідного посвідчення. Однак, 19.03.2015 року управління соціального захисту населення Конотопської міської ради листом № 06-04/705 повідомила ОСОБА_2, що рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України від 25.02.2015р. № 83 визнано безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 2-ї категорії. Як вбачається з витягу протоколу засідання Комісії, підставою визнання безпідставності встановлення статусу ліквідатора аварії на ЧАЄС 2-ї категорії виявилося виконання ОСОБА_2 робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС у 1987 році менше ніж 14 календарних днів. Тоді як згідно зі статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, повязаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1990 роках, в тому числі працювали в зорні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів.

Підставою для прийняття Комісією спірного рішення стало наявність інформації в архівній довідці галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 13.05.2014р. №179/1/6352 де зазначено, що позивач безпосередньо приймав участь у роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 19.05.1987р. по 28.09.1987р., в тому числі в зоні відчуження 1 день.

Із вказаним рішенням позивач не погоджується, просить його скасувати враховуючи дані зазначені у військовому квітку, у довідці про підвищену оплату праці в зоні відчуження, зокрема в населених пунктах с. Розсоха та Теріхів, які відповідно до Постанови КМУ №103 від 23.07.1991 р. віднесені до зони відчуження. Відповідно до особового рахунку, який теж був переглянутий Комісіями підвищена оплата праці було здійсненна ОСОБА_2, за 14 календарних днів работи в зоні відчуження у 1987 році. До того ж, позивач звертає увагу суду на те, що архівною довідкою № 90197, яку видано галузевим державним архівом міністерства оборони України 28.12.2012 року, на яку посилається Комісія як підставу для прийняття оскаржуваного рішення, також не заперечується, що ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 19.05.1987р. по 28.09.1987 р.

Позивач вважає рішення, прийняте щодо нього відповідачем таким, що є неправомірним та просить його скасувати, посилаючись на абзац 3 пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 №51, відповідно до якого посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

В судове засідання позивач не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.24-25).

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча його було належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення судового засідання. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань або заяв не подавав. До суду було надіслано письмове заперечення (а.с. 27-30), в якому зазначено, що порядок встановлення статусу, організації та видачі посвідчень особам, які постраждали в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі посвідчення) регулюється ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон)/ Постановою КМУ від 20.01.1997 №51 «Про затвердження порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Прядок). ОСОБА_2 22.07.2014 звернувся із заявою про видачу дубліката посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС категорії 2 до управління, в якому знаходяться матеріали особової справи, на підставі яких йому було видано (перереєстровано) посвідчення. Із матеріалів особової справи ОСОБА_2 стосовно періоду роботи позивача в зоні відчуження вбачаються розбіжності, яких не було на момент видачі (перереєстрації) посвідчення. Так, згідно з довідкою керівника установи УС-319 п-16 від 26.05.1997 №15 ОСОБА_2 за роботу в населених пунктах зони відчуження з 19.05.1987 по 28.09.1987 виплачена заробітна плата з урахуванням коефіцієнту кратності «З» за 10 робочих днів та «4» за 4 робочих днів. Тоді як, згідно з архівною довідкою галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 13.05.2014 №179/1/6352 позивач безпосередньо приймав участь у роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з 19.05.1987 по 28.09.1987, в тому числі в зоні відчуження 1 день.

Отже, беручи до уваги дані зазначені в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 28.12.2012 № 90197, якою підтверджується відрядження в с. Терехи та с. Оране лише на 1 день - 02.08.1987, Комісією прийнято рішення про визнання безпідставною видачу ОСОБА_2 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 2 та визначено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, як такому що виконував роботи в зоні відчуження в 1987 році від 1 до 14 календарних днів.

Сторони в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач у позові просив суд розглянути дану справу за його відсутності.

Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Пунктом 1 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 травня 2006 року №187 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 року за №626/12500, визначено, що Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України (далі - Мінпраці України) для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Основними принципами діяльності Комісії є: законність; колегіальність; повнота розгляду наданих документів та інших підтвердних матеріалів; обґрунтованість прийнятих рішень; незалежність членів Комісії (недопущення втручання в діяльність Комісії фізичних та юридичних осіб, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування); компетентність членів Комісії.

Підпунктом 3.2 пункту 3, підпунктом 4.2 пункту 4, підпунктами 5.1, 5.3 та 5.4 пункту 5 Положення передбачено, що одним із завдань Комісії є перевірка правильності видачі посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Комісія зобов'язана при визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС керуватися критеріями, визначеними Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 51 (із змінами). Рішення Комісії приймаються колегіально і є обов'язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно. Рішення Комісії оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем Комісії. Комісія розглядає спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення Комісії може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон України №796-XII).

Відповідно до статті 10 Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких: роботах, повязаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 - роках - не менше ЗО календарних днів, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до статті 14 Закону до категорії 2 відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження;

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних

днів;

- в 1987 році - не менше 14 календарних днів.

До категорії 3 відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:

- у зоні відчуження з ] липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;

- в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;

- в 1988-90 роках - не менше 30 календарних днів

Згідно ч.1 та ч.4 ст. 15 Закону України №796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України №796-XII, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі - Порядок №51).

Відповідно до пункту 2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Пунктом 10 Порядку №51 передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видача посвідчень провадиться обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військовий квиток і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в)довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Згідно пункту 12 Порядку №51 спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2, в період проходження військових зборів в складі військової частини 01377, приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС у звязку з чим, позивачу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії Серії А № 210472, яке відповідно до протоколу Комісії Сумської ОДА № 36 від 26.06.1997р. перереєстровано.

В подальшому, позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради з заявою про видачу дублікату відповідного посвідчення.

19.03.2015 року управління соціального захисту населення Конотопської міської ради листом № 06-04/705 повідомило ОСОБА_2, що рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України від 25.02.2015р. № 83 (а.с.17) визнано безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 2-ї категорії.

Як вбачається з витягу протоколу засідання Комісії, підставою визнання безпідставності встановлення статусу ліквідатора аварії на ЧАЄС 2-ї категорії виявилося виконання ОСОБА_2 робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС у 1987 році менше ніж 14 календарних днів. Тоді як згідно зі статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, повязаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1990 роках, в тому числі працювали в зорні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів.

Підставою для прийняття Комісією спірного рішення стало наявність інформації в архівній довідці галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 13.05.2014р. №179/1/6352 де зазначено, що позивач безпосередньо приймав участь у роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 19.05.1987р. по 28.09.1987р., в тому числі в зоні відчуження 1 день.

Суд не погоджується з висновком Комісії зі спірних питань визначення статусу учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України так як матеріалами справи підтверджується, що приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС з 19.05.1987р. по 28.09.1987р., під час яких здійснював ліквідаційні заходи безпосередньо в зоні відчуження, зокрема в с.Розсоха, с. Теріхів, с.Залісся, с.Ямпіль та інших населених пунктах розташованих в 30 кілометровій зоні відчуження. Зокрема, той факт, що ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС саме в період з 19.05.1987р. по 28.09.1987р. підтверджується архівною довідкою № 90197, яку видано галузевим державним архівом міністерства оборони України 28.12.2012 року (а.с.16).

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991р. № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР, про порядок введення в дію Законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", с. Розсоха та Теріхів входять до переліку населених пунктів, віднесених до зони відчуження.

Також, слід взяти до уваги, що за роботу в зоні відчуження, відповідно до Постанови ради Міністрів України та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7, позивач отримав за основним місцем роботи, заробітну плату в розмірі 903,55 крб. (довідки а.с.13, 14), в тому числі:

- за роботу в населених пунктах, які віднесені до III зони небезпеки, протягом 4 днів -105,60 крб. з врахуванням коефіцієнта 4,

-за роботу в населених пунктах, які віднесені до II зони небезпеки, протягом 10 днів -197,85крб. з врахуванням коефіцієнта З,

- за виконання іншої роботи, під час перебування на військових зборах - 600,10 крб., з врахуванням коефіцієнта 1

Як вже зазначалося вище, згідно п. 10 Порядку №51, одним з документів на підставі яких провадиться видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є військовий квиток та довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту). Копією військового квитка ОСОБА_2, довідкою УС 319/п-16 про оплату праці в зоні відчуження та довідкою КВЦ 130 про оплату праці за роботу в зоні відчуження підтверджується факт виконання позивачем робіт по ліквідації наслідків з зоні відчуження понад 14 днів.

Посилання відповідача на наявність довідки галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 13.05.2014 №179/1/6352 в якій йдеться про те, що ОСОБА_2 безпосередньо приймав участь у роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з 19.05.1987 по 28.09.1987, в тому числі в зоні відчуження 1 день, судом не може бути прийнята до уваги як доказ правомірності спірного рішення прийнятого Комісією 25.02.2015р. По-перше, інформація викладена у даній архівній довідці (щодо перебування позивача в зоні відчуження лише 1 день) спростовується іншими доказами по справі, по-друге Комісією не прийнято до уваги абзац сьомий довідки № 90197 (а.с.16), в якому зазначено, що «фінансові документи за період з 19.05.1987р. по 28.09.1987р. на зберігання до архіву не надходили. Книги обліку доз опромінення в військовій частині у 1986 - 1990 роках не велися».

Враховуючи викладене, суд вважає протиправним рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, викладене у протоколі №83 від 25.02.2015р., яким визнано безпідставною видачу ОСОБА_2 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, а тому зазначене рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення про скасування рішення задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС Міністерства соціальної політики України від 25.02.2015р. №83 про визнання безпідставною видачу ОСОБА_2 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 2-ї категорії.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) О.М. Кунець

Судді (підпис) О.О. Осіпова

(підпис) ОСОБА_1

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.М. Кунець