Ухвала суду № 470716, 27.02.2007, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2007 Справа № А17/231-06

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кузнецової І.Л.,

суддів: Чимбар Л.О.-доповідач, Швеця В.В.,

при секретарі: Гайдук Ю.А.,

за участю представників

від позивача: Овчинникова О.В., дов. №3 від 05.06.06, Фрідман Б.А., дов. №2 від 05.06.06, Фрідман В.Б., дов. №1 від 17.03.06,

від відповідача: Прудко О.В., дов. №16157/9/10-016 від 12.09.06, Марченко Ю.О., дов. №9242/9/15-243 від 05.06.06,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.06р. у справі № А17/231

за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства "Гурас", м. Дніпропетровськ

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2006 року у справі № А17/231 (суддя Стрелець Т.Г.) позов приватного виробничо-комерційного підприємства "Гурас" (далі—позивач) задоволено частково: скасовані повністю податкові повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі- відповідач) від 20.07.2006 р. № 0008081502/0/12499/10/15-240, яким позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за травень 2006р. у сумі 23874,00 грн.; від 25.07.2006 р. № 0008121502/0/12650/10/15-240, яким позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2006р. у сумі 5424,00 грн.; від 25.07.2006р. № 0008131502/0/12650/10/15-240, яким позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2006р. у сумі 37339,00 грн.; від 25.07.2006р. № 0008141502/0/12650/10/15-240, яким позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за липень 2006р. у сумі 2999,00 грн.; від 25.07.2006р. № 0008151502/0/12650/10/15-240, яким позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2006р. у сумі 24331,00 грн. В частині позову щодо зобов’язання відповідача надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач в запереченні на апеляційну скаргу вважає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а постанову - без змін.

Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАСУ) відповідно до п.6 Розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

Відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у травні 2006 р., за результатами якої був складений акт від 20.07.2006р. №1 223/152/20279145/ДСК.

Згідно акту перевірки було встановлено порушення пп. пп. 7.4.4, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого було відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування в розмірі 23874,00 грн., яке було задеклароване позивачем у травні 2006 р.

20.07.2006 р. відповідачем на підставі вищевказаного акту було винесене податкове повідомлення-рішення №0008081502/0/12499/10/15-240, яким позивачеві було відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за травень 2006р. у сумі 23874,00 грн.

Відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у березні, квітні, червні 2006 р., за результатами якої був складений акт від 25.07.2006 р. № 245/152/20279145/ДСК.

Згідно акту перевірки було встановлено порушення пп. пп. 7.4.4, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого було відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування в загальному розмірі 70093,00 грн., яке було задеклароване позивачем у квітні, березні і червні 2006 р.

На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення: від 25.07.2006р. № 0008121502/0/12650/10/15-240, яким позивачеві було відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2006 р. у сумі 5424,00 грн.; від 25.07.2006 р. №0008131502/0/12650/10/15-240, яким позивачеві було відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2006 р. у сумі 37339,00 грн.; від 25.07.2006 р. № 0008141502/0/12650/10/15-240, яким позивачеві було відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за липень 2006 р. у сумі 2999,00 грн.; від 25.07.2006 р. № 0008151502/0/12650/10/15-240, яким позивачеві було відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування за червень 2006 р. у сумі 24331,00 грн.

Згідно актів перевірки відповідачем встановлено, що позивачем було порушено пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме : було надано розрахунок суми бюджетного відшкодування за формою, яка суперечить чинному законодавству, що полягало в тому, що у рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування замість “Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)” було зазначено “Частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)”; 20.06.2006р. позивач подав до відповідного відділу відповідача: податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2006 року, Розрахунок коригування сум ПДВ за серпень 2005 року до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 23874,00 грн., та лист № 1906 від 19.06.2006р. з поясненням зміни звітності; 30.06.2006р. позивач подав до відповідного відділу відповідача: уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування уточнюючий за березень 2006 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 5424,00 грн., лист №3006-1 від 30.06.2006р. з поясненням зміни звітності; 30.06.2006р. позивач подав до відповідного відділу відповідача: уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування уточнюючий за квітень 2006 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 37339,00 грн., лист № 3006-1 від 30.06.2006р. з поясненням зміни звітності; - 07.07.2006р. позивач подав до відповідного відділу відповідача: уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2006 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування уточнюючий за квітень 2006 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 2999,00 грн., лист № 0707-3 від 07.07.2006р. з поясненням зміни звітності; 14.07.2006р. позивач подав до відповідного відділу відповідача: податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування звітний за червень 2006 р., заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 24331,00 грн., та лист №1407-1 від 14.07.2006 р. з поясненням зміни звітності.

11.08.2006 року приватне виробничо-комерційне підприємство "Гурас" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про скасування актів ненормативного характеру —податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, якими позивачеві було відмовлено у надання бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, а також про зобов’язання відповідача надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Постановою господарського суду позов задоволено частково.

Апеляційний господарський суд вважає постанову суду першої інстанції правильною та обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону “Про ПДВ” визначений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону “Про ПДВ” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону “Про ПДВ” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Господарський суд обгрунтована визначив у постанові, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону “Про ПДВ” форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. Але при застосуванні цієї норми відповідачем не враховано положення абз. “З” пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону №2181, відповідно до якого форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано в адресу позивача змінену у відповідності до вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону “Про ПДВ” форму розрахунку суми бюджетного відшкодування разом з листом-поясненням такої зміни.

Таким чином, позивач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства і використав у розрахунках суми бюджетного відшкодування саме те формулювання, яке наявне у Законі “Про ПДВ” —законодавчому акті, що має вищу юридичну силу, ніж Наказ ДПА України №166 від 30.05.1997р., яким затверджена форма відповідного розрахунку.

Обгрунтовано визнав господарський суд неправомірним посилання відповідача на порушення позивачем пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону “Про ПДВ”, оскільки відповідно до пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону “Про ПДВ”, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Приймаючи до уваги викладене, апеляційний господарський суд вважає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.06р. у справі № А17/231 залишити без змін, а апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ –без задоволення.

Ухвала вступає в силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця з дня її виготовлення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду.

Головуючий І.Л.Кузнецова

Судді: Л.О.Чимбар

В.В.Швець