Постанова № 47066874, 24.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2015 року 826/3028/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 02.12.2014 № 000067/10-08-21-00/НОМЕР_1, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції (штраф) у сумі 10000,00 грн. за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що виявилось у реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.

В обґрунтування позовних вимог позивач визнав, що твердження відповідача не відповідають дійсності, адже при проведенні фактичної перевірки у магазині не виявлено жодної пляшки алкогольного напою. Висновки посадових осіб контролюючого органу ґрунтуються на даних контрольної стрічки реєстратора розрахункових операцій про операцію з реалізації горілки, що відбулась у минулому. Щодо цієї операції позивач зазначив, що при реалізації товару (тютюнових виробів) продавець на касовому апараті помилково ввів невірний код, який відповідає коду горілки (замість коду "156" помилково було введено код "159"). Однак, цю помилку було виправлено шляхом складення відповідних актів, повернення покупцю надміру сплачених коштів та проведенням операції з видачі готівки в РРО. Вказані обставини щодо анулювання помилкової операції та заперечення позивача до акту перевірки не були взяті до уваги відповідачем, що призвело до прийняття неправомірного рішення. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що за результатами перевірки виявлено факт правопорушення законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв, рішення про застосування до позивача фінансових санкцій є правомірним і підстави для його скасування відсутні. Відповідач просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Заслухавши представника позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, зареєстрована 26.09.2001.

У листопаді 2014 року посадовими особами Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства при здійсненні торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (акт перевірки від 19.11.2014 № 170/10-36-21/НОМЕР_1).

Як убачається з акту перевірки, посадовими особами контролюючого органу на підставі даних фіскального чеку від 29.10.2014 № 3481 та денного Z-звіту за 29.10.2014 виявлено факт реалізації трьох пляшок горілки "Перепілка класична" об'ємом 0,5 л. 40% об., виробництва ТОВ "НТК" за ціною 112,50 грн. за три пляшки (37,50 грн. за одну пляшку), у той час як мінімальна ціна на таку горілку у такій тарі встановлена у сумі 39,90 грн.

З акта перевірки також убачається, що акт складено із зауваженнями позивача: продавець зазначив, що горілка в реалізації відсутня більше року, а операцію в касовому апараті введено помилково.

На підставі вказаних обставин посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог статті 18 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва".

За результатами перевірки Вишгородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийняла рішення від 02.12.2014 № 000067/10-08-21-00/НОМЕР_1, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 10000,00 грн. (суму фінансової санкції визначено на підставі абзацу тринадцятого частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у мінімальному розмірі).

Не погоджуючись із таким рішенням позивач оскаржив його до контролюючого органу вищого рівня, однак за результатом адміністративного оскарження спірне рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

У подальшому позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до положень статті 18 вказаного Закону Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, відносно горілки місткістю 0,5 літра з вмістом спирту 40% мінімальна роздрібна ціна становить 39,90 грн. за пляшку.

Абзацом тринадцятим статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Як вже зазначалося, в акті фактичної перевірки зазначено, що позивач здійснював реалізацію горілки за ціною 39,90 грн. Такого висновку посадові особи контролюючого органу дійшли за результатом дослідження фіскального чеку від 29.10.2014 № 3481 та денного Z-звітом 29.10.2014.

Однак, під час судового розгляду встановлено, що операція з продажу вказаного товару була скасована позивачем через помилку продавця, якої він припустився при введенні коду товару. Це підтверджується актами від 29.10.2014 № 1 "Про повернення товару та видачу коштів" та від 29.10.2014 № 2 "Про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків",а також видатковим чеком реєстратора розрахункових операцій від 29.10.2014 про повернення готівки у сумі 112,50 грн.

Як пояснив позивач, помилка сталася під час вводу коду товару, замість коду "156" (Цигарки) через близьке розташування клавіш продавець помилково ввів код "159", який відповідає горілці "Перепілка класична".

Наведені обставини спростовують установлений податковим органом факт реалізації горілки за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, у яких обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач під час судового розгляду належними та достатніми доказами спростував твердження посадових осіб податкового органу про реалізацію ним алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідач за подання позовної заяви сплатив судовий збір. Доказів понесення яких-небудь інших судових витрат суду не представив. Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 51, 70, 71, 72, 86, 94, 112, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 02.12.2014 № 000067/10-08-21-00/НОМЕР_1, згідно з яким до ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у сумі 10000,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 183 (сто вісімдесят три) гривень 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "30" червня 2015 р.