Вирок № 47064930, 20.07.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія:

Провадження № 11-кп/792/55/15 Головуючий в 1-й інстанції Трембач О.Л.

Справа № 686/7238/14-к Доповідач Вітюк І.В.

Категорія: ст.ст.121, ч.2, 122 ч.1, 296 ч.2,3 КК України

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого-судді Вітюк І.В.,

суддів Болотіна С.М., Кобріна І.Г.,

з участю секретаря Купельської Н.П.,

прокурора Божинського В.М.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,

потерпілого ОСОБА_20

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження №12013240050000045 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_15, захисника ОСОБА_21 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_15, обвинуваченого ОСОБА_12, захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12, захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_19, захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_16, прокурора, який приймав участь в розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, потерпілих ОСОБА_20, ОСОБА_22 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року, -

В с т а н о в и л а :

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, не судимого,

засуджено:

за ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, не судимого,

засуджено:

за ст.121 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі;

за ст.296 ч.2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

за ст.296 ч.3 КК України на 2 роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців.

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, не судимого,

засуджено:

за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

за ч.3 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, професійного спортсмена, тренера-викладача по боксу, не судимого,

засуджено:

за ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяців.

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця та жителя АДРЕСА_5, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого,

засуджено:

за ч.2 ст.121 КК України на 8 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців.

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця та жителя АДРЕСА_6, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не судимого,

засуджено за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженця та жителя АДРЕСА_7, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого тренером в ДЮСШ №1, не судимого,

засуджено за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_18, уродженця м. Хмельницького, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця Державної прикордонної служби України, на посаді старшого інспектора, відділу прикордонної служби „Бориспіль-1", лейтенанта, не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_8, жителя АДРЕСА_9,

засуджено за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.4, п.7, п.12 КК України виправдано за недоведеністю їх вини у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Строк відбування покарання обвинуваченим: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 рахувати з 18.11.2013 року.

Зараховано вказаним обвинуваченим в строк призначеного кожному з них покарання термін перебування їх під вартою з моменту затримання, відповідно: ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з 25.07.2010 року, ОСОБА_19 з 11.08.2010 року, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 з 13.08.2010 року, відносно всіх по 17.11.2013 року, включно.

Вважаються такими, що відбули призначене судом покарання обвинувачені: ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_23, ОСОБА_18 та ОСОБА_19

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженим ОСОБА_12 та ОСОБА_15 - тримання під вартою залишено без зміни.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженим ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_23, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 змінено з тримання під вартою на особисте зобов'язання явки до суду за першим викликом, звільнивши їх з під варти з залу суду.

Цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, заподіяної вчиненням злочину потерпілим: ОСОБА_24 та ОСОБА_22 задоволено частково.

Стягнуто солідарно:

- із засуджених ОСОБА_12 та ОСОБА_15, на користь потерпілої ОСОБА_24 - 300 000 грн.

- із засуджених ОСОБА_12 та ОСОБА_15, на користь ОСОБА_22 - 100 000 грн.

- із засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_17, на користь потерпілої ОСОБА_24 - 50 000 грн.

- із засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_17, на користь ОСОБА_22 - 25 000 грн.

В решті позовів ОСОБА_24 та ОСОБА_22 відмовлено.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

Скасовано арешт, накладений на майно засуджених ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_19

Цим же вироком засуджено і ОСОБА_10 та ОСОБА_14, відносно яких колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ постановлено ухвалу.

За вироком суду, 15.02.2009 р. близько 01.00 год., обвинувачений ОСОБА_14, разом з невстановленими слідством особами, (кримінальна справа відносно яких виділена в окреме провадження), перебуваючи біля нічного клубу „Шторм" за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 28/3, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, наніс декілька ударів в голову потерпілому ОСОБА_25, від яких останній впав на землю, а ОСОБА_14 та невстановлені слідством особи, продовжували наносити ОСОБА_25 удари руками та ногами по голові та інших частинах тіла.

Внаслідок вказаних дій, обвинуваченого ОСОБА_14 та невстановлених слідством осіб, потерпілому ОСОБА_25 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу під кон'юктиву лівого очного яблука, набряків м'яких тканин голови правої половини обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки та закритого перелому нижньої щелепи в ділянці правого кута, які згідно того ж висновку відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

16.04.2009 року, близько 03 год. 25 хв., обвинувачений ОСОБА_14, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом з невстановленими слідством особами, біля входу до НК «Шторм», що по вул. П. Мирного, 28/3 м. Хмельницького, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, перешкодив проїзду автомобіля таксі «Хюндай Акцент» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_26 При цьому, поводячись зухвало і агресивно, умисно наніс удар кулаком по капоту автомобіля деформувавши його та виламав бокове скло вказаного авто.

Після чого, ОСОБА_14 разом із двома невстановленими слідством особами, умисно та демонстративно з хуліганських спонукань, нанесли ОСОБА_26 удари руками та ногами в голову, а також чинили опір шляхом нанесення ударів руками та ногами ОСОБА_27 та ОСОБА_28, які намагались захистити ОСОБА_26 та припинити хуліганські дії вказаних осіб.

Таким чином, за вищевказаних обставин, внаслідок вчинених хуліганських дій, ОСОБА_14 та невстановленими особами було пошкоджено легковий автомобіль «Хюндай Акцент» д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_26, на загальну суму 939,76 грн., а також спричинено легкі тілесні ушкодження ОСОБА_26 та ОСОБА_27, а ОСОБА_28 спричинено фізичний біль.

21.12.2009 року біля 03 години ночі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, перебуваючи у нічному клубі «Токіо» по вул. Старостянтинівське шосе, 26 м. Хмельницького, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та опором громадянам, які припиняли їх хуліганські дії, безпричинно побили охоронців НК «Токіо» ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32

При цьому, у вказаний день біля 2 години 30 хвилин ночі ОСОБА_10, пройшовши до фойє нічного клубу «Токіо», та, всупереч установленого у вказаному розважальному закладі порядку, намагався зайти до танцювального залу у верхньому одязі. Проте, охоронець вказаного розважального закладу ОСОБА_30, зупинивши його, запропонував йому здати верхній одяг до гардеробу. ОСОБА_10, ігноруючи існуючі правила поведінки у вказаному громадському закладі, порушуючи громадський порядок, вступив з ОСОБА_30 у конфлікт, в ході якого проявляв нахабство, зухвалість та висловлювався на адресу останнього нецензурною лайкою. Під психологічним тиском ОСОБА_10 ОСОБА_30 пропустив його до танцювального залу розважального закладу у верхньому одязі.

Згодом до вказаного закладу увійшли ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які, в свою чергу, ігноруючи встановлений у вказаному розважальному закладі порядок, також зайшли до танцювального залу у верхньому одязі та підійшли до столика, за яким знаходився ОСОБА_10 Виходячи з залу, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вивели з собою в фойє охоронців вказаного розважального закладу ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та їх начальника ОСОБА_32

Опинившись в фойє клубу та продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ОСОБА_10 наніс охоронцю вказаного розважального закладу ОСОБА_29 удар кулаком в обличчя. Приєднавшись до хуліганських дій ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 також нанесли по кілька ударів кулаками в обличчя та корпус ОСОБА_29, від яких останній втратив свідомість та впав на підлогу. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_10 наніс удари кулаком в обличчя ОСОБА_30, від яких потерпілий присів та, захищаючись, прикрив обличчя руками. До вказаних протиправних дій ОСОБА_10 приєднались невстановлені особи, які нанесли ОСОБА_30 руками та ногами кілька ударів в голову та корпус. В цей час начальник охорони вказаного розважального закладу ОСОБА_32 підійшов до ОСОБА_10 та попросив припинити хуліганські дії. Натомість, ОСОБА_10, не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю та опором громадянам, які припиняли їх, намагався умисно нанести удар кулаком в обличчя ОСОБА_32, від якого останній ухилився. В цей момент до ОСОБА_32 підійшли ОСОБА_11 і ОСОБА_13 та на підтримку хуліганських дій ОСОБА_10 продовжили наносити йому удари руками і ногами в голову та корпус. В свою чергу ОСОБА_12, ОСОБА_14 та невстановлені особи, на підтримку хуліганських дій ОСОБА_10, нанесли охоронцю ОСОБА_33 удари руками та ногами по різних частинах тіла.

Таким чином, внаслідок вчинення ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та невстановленими особами хуліганських дій за наведених обставин, було порушено громадський порядок у розважальному закладі «Токіо», потерпілим ОСОБА_29 та ОСОБА_30 заподіяно легкі тілесні ушкодження, а потерпілим ОСОБА_31 та ОСОБА_32 завдано фізичного болю.

ІНФОРМАЦІЯ_19, в період з 02 год. 20 хв. до 03 год. 03 хв., ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_18, перебуваючи поблизу нічного клубу «Токіо» по вул. Старостянтинівське шосе, 26 м. Хмельницького, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинили сварку та бійку з умисним нанесенням потерпілому ОСОБА_34 різних за характером тілесних ушкоджень, в тому числі і тяжких, що спричинили смерть потерпілого на місці події, припинивши тим самим достроково роботу розважального закладу НК «Токіо».

Злочин вчинено за наступних обставин, ІНФОРМАЦІЯ_19 близько 02 год. 20 хв. в приміщенні НК «Токіо», між обвинуваченими ОСОБА_13 та ОСОБА_19 з однієї сторони та потерпілим ОСОБА_34 з іншої, виник конфлікт у зв'язку з тим, що останній облив напоєм їх знайому - ОСОБА_35 Цей конфлікт перейшов у штовханину, в ході якої ОСОБА_34 умисно наніс обвинуваченому ОСОБА_13 удар кулаком в обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді крайового перелому альвеолярного краю верхньої щелепи, які згідно висновку експерта № 1533 від 25.08.2010р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після припинення конфлікту охоронцями клубу, його учасники залишили приміщення та вийшли на вулицю. Надалі ОСОБА_13 разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_17 перейшли на протилежний бік дороги від НК «Токіо» до паркану ЗАТ «Кондфіл», де зустріли своїх товаришів - ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і розповіли їм про невідомого з компанії спортсменів-борців, який наніс удар ОСОБА_13

Згодом до паркану ЗАТ «Кондфіл» підійшов потерпілий ОСОБА_34 зі своїми товаришами - ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 та іншими. В цей час між ОСОБА_34 та ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 виникла суперечка, яка переросла в бійку. В ході бійки ОСОБА_12, використавши малозначний привід, умисно наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_34, від якого останній похитнувся. Після цього, ОСОБА_17 умисно штовхнув ОСОБА_34 руками, від чого останній впав на землю. З метою припинення подальшого побиття ОСОБА_34 її учасниками, товариш потерпілого - ОСОБА_37, накрив його своїм тілом і бійка припинилась. Надалі ОСОБА_34 з товаришами перейшли на інший бік вул. Старокостянтинівське шосе, до автомобіля потерпілого, а обвинувачені залишились на місці.

Згодом у вказаний розважальний заклад приїхав ОСОБА_18, який, підійшовши до компанії ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_13 і поспілкувавшись з ними декілька хвилин, пішов до входу у НК «Токіо». Слідом за ним перейшов на іншу частину вулиці до літнього майданчику перед НК «Токіо» ОСОБА_17, а згодом і ОСОБА_19

Через деякий час до майданчика перед НК «Токіо», де знаходився ОСОБА_34, перейшли обвинувачені ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_13 та з хуліганських спонукань, знову вступили з потерпілим в словесну суперечку, яка згодом переросла в бійку, що супроводжувалась особливою зухвалістю і демонстрацією великій кількості присутніх своєї відвертої зневаги до існуючих норм поведінки у суспільстві та грубої фізичної сили.

В ході бійки обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_15 умисно нанесли удари руками ОСОБА_34 по різних частинах тіла, від яких останній почав тікати в напрямку входу до приміщення НК «Токіо», де зіткнувся з ОСОБА_18, який з хуліганських спонукань перегородив йому шлях. Надалі ОСОБА_18 умисно відштовхнув потерпілого від себе, внаслідок чого той впав на землю під ноги ОСОБА_17. Останній, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, умисно наніс йому два удари ногою в корпус, а ОСОБА_11, в свою чергу, нахилившись над ОСОБА_34, умисно наніс йому удар кулаком в ділянку грудної клітини зліва, чим заподіяли останньому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. В цей же час ОСОБА_12 та ОСОБА_15, наблизившись до ОСОБА_34, впродовж 10-15 сек. умисно нанесли йому значну кількість ударів ногами в різні частини тіла, більшість з яких потрапила в голову, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті. Від вказаних ударів ОСОБА_12 та ОСОБА_15 потерпілий втратив свідомість. Після цього до бійки приєднався ОСОБА_19, який з хуліганських спонукань, спершись рукою на праве плече ОСОБА_11, умисно наніс удар ногою потерпілому в ділянку плеча та шиї.

Надалі обвинувачені ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_19 залишили місце події, а ОСОБА_18 зайшов в приміщення НК «Токіо».

В результаті вказаних дій обвинувачених ОСОБА_34 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:

- закритої черепно-мозкової травми: забою довгастого мозку, субарахноїдального крововиливу в на базальних поверхнях головного мозку та бокових поверхнях скроневих часток, крововиливу в шлуночки мозку, окремих крововиливів лобної ділянки справа на межі з волосяною частиною-2, в скроневій ділянці справа -1, в завушній ділянці справа з переходом на потиличну -1, в лобній ділянці справа біля середньої лінії -1 на фоні якого садна, крововиливу на межі лобної та скроневої ділянки справа - 1, вушної раковини справа -1, в завушній ділянці в області сонцеподібного паростка та верхньої бокової частину шиї-1, на фоні якого садна, в виличній ділянці справа, з переходом на скроневу - крововилив-1, біля зовнішнього краю правої бровної дуги - 1, біля внутрішнього краю правої бровної дуги -1, в лобній ділянці справа над бровною дугою - 1, в ділянці лоба зліва - 1, в лобній ділянці зліва з переходом на скроневу - 1 на фоні якого - садно, на межі потиличної та скроневої ділянки зліва - 1, виличної ділянки зліва -1, біля зовнішнього краю лівого ока з переходом на виличну ділянку -1, в підочній ділянці зліва - 1, в ділянці спинки носа - 1 на фоні якого садно, слизової нижньої губи зліва - 1, слизової нижньої губи по середній лінії-1, крововилив в слизову по середній лінії верхньої губи -1, забійної рани верхньої губи справа -1, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті;

- травми грудної клітини: прямі переломи 7, 8, 9 ребер по середній аксілярній лінії зліва, продовгастого крововиливу по середній аксілярній лінії зліва, які за своїм характером відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних пошкоджень, що спричиняють тривалий розлад здоров'я та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають;

- пошкодження у вигляді: садна бокової поверхні грудної клітки справа по середній аксілярній лінії в проекції реберної дуги, крововиливу в підключичній ділянці справа, крововиливу в ділянці правої лопатки, крововиливу по задній поверхні шиї в середній частині, крововиливу в м'які тканини між передньою аксілярною та середньоключичною лініями справа, крововиливу в м'язи задньої поверхні шиї зліва, крововиливу поперекової ділянки зліва; крововилив в проекції з п'ясно-фалангового суглобу по тильній поверхні, на фоні якого забійна рана; садна по передній поверхні лівого та правого колінних суглобів, які відносяться до легких тілесних пошкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_34 помер на місці події.

Прокурор, в поданій апеляційній скарзі, вважає, що вирок місцевого суду підлягає скасуванню через неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених, тому просить постановити свій вирок, яким визнати винними:

ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2, ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.4 п.7 п.12 КК України строком на 15 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України строком на 5 років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.

ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2, ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 15 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України строком на 5 років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.

ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст. 296 ч.2, ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 15 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України строком на 5 років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.

ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3, ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 15 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років позбавлення волі.

ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 10 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 3 роки 6 місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.

ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3. ст.296 ч.2, ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 10 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України строком на 5 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.

ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 10 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 3 роки 6 місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.

ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28. ч.3 ст.296 ч.2 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 10 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 3 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.

ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.2 ст.115 ч.2 п.п.4,7, ст..115 ч.2 п.12, ст.296 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

за ст.28 ч.2 ст.115 ч.2 п.п.4,7 КК України строком на 10 років;

за ст.115 ч.2 п.12 КК України строком на 10 років 3 місяці;

за ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років 3 місяці.

Цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, заподіяної вчиненням злочину, потерпілих ОСОБА_24 та ОСОБА_22 задовольнити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_24 та ОСОБА_22 кошти в розмірі 500000 грн. кожному, солідарно з ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_16 та ОСОБА_19

Посилається на те, що суд безпідставно перекваліфікував дії засуджених та неправильно застосував закон, виключивши з обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18 таку обтяжуючу покарання обставину, як вчинення злочинів організованою групою.

Вважає доведеним та таким, що знайшло своє підтвердження, здобутими на досудовому слідстві доказами те, що ОСОБА_10 створив організовану групу, згідно розробленого плану взяв на себе роль організатора та виконавця, а ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18 і невстановлені слідством особи виступили виконавцями злочинів. При вчиненні злочинів, у період з початку 2009 року до 25.07.2010 року, члени організованої злочинної групи діяли як в повному так і не в повному складі.

За епізодом вчинення 21.12.2009 року хуліганських дій в нічному клубі „Токіо" м. Хмельницького дії ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13 безпідставно перекваліфіковано із ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України на ст.296 ч.3 КК України.

За епізодом вчинення хуліганських дій та умисного вбивства 25.07.2010 року поблизу нічного клубу „Токіо" потерпілого ОСОБА_34, суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_12 та ОСОБА_15 із ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України на ст.121 ч.2 та ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_11 та ОСОБА_17 із ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України на ст.122 ч.1 та ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_18 із ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України на ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_19 із ст.28 ч.2 ст.115 ч.2 п.п.4,7, ст.115 ч.2 п.12, ст.296 ч.2 КК України на ч.2 ст.296 КК України, а ОСОБА_10 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.2 ст.296 ч.2, ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України за епізодом хуліганських дій та умисного вбивства 25.07.2010 року потерпілого ОСОБА_34- виправдав, оскільки їх вина доведена дослідженими у судовому засіданні доказами. Висновки суду по даному епізоду не відповідають фактичним обставинам справи, судом безпідставно не взято до уваги показання свідків ОСОБА_40, ОСОБА_36, ОСОБА_38, ОСОБА_37, ОСОБА_41 про причетність ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 до спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Сам факт нанесення засудженими спортсменами-професіоналами великої кількості ударів ОСОБА_34, в тому числі ногами і руками, в різні частини тіла, свідчить про наявність у них умислу на вбивство, так як вони повинні були передбачати можливість заподіяння йому смерті, усвідомлювати настання таких наслідків злочину та бажали їх настання. Встановлено, що остання бійка між засудженими та потерпілим виникла з хуліганських мотивів, була спланована, після неодноразових розмов по телефону між ОСОБА_11 та ОСОБА_10, який, будучи організатором організованої групи, оцінивши ситуацію, дав чітку вказівку для здійснення побиття ОСОБА_34 Після вбивства потерпілого, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності, та продовжити злочинну діяльність, зникли з постійного місця проживання та перебували за межами області.

Крім того, вказує на те, що частково задовольняючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_24 та ОСОБА_22, суду необхідно було солідарно стягнути кошти з усіх засуджених, які визнані винними у вчиненні даного злочину.

Призначаючи засудженим надто м'яке покарання, колегією суддів не враховано обставини, що обтяжують покарання засуджених, вчинення ними злочинів в стані алкогольного сп'яніння, з особливою жорстокістю, групою осіб за попередньою змовою, повторно та тяжкі наслідки завдані злочином.

Потерпілі ОСОБА_20 та ОСОБА_22, в поданих апеляційних скаргах, просять скасувати вирок місцевого суду та ухвалити новий, яким застосувати до обвинувачених ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_10 кримінальний закон про більш тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України, та призначити їм покарання передбачене санкцією цієї статті, обрати запобіжний захід у виді арешту. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_22Е задовольнити в повному обсязі, солідарно стягнути з обвинувачених моральну шкоду в розмірі 500 000 грн. Вважають вирок суду першої інстанції, в частині кваліфікації їх дій за ст.122 ч.1, ст.296 ч.3 КК України, незаконним, а призначене покарання надто м'яким, оскільки всі вони безпосередньо приймали участь у побитті ОСОБА_34, діяли спільно з умислом, спрямованим на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, в результаті яких наступила смерть. Звертають увагу суду на незаконність вироку в частині кваліфікації дій засудженого ОСОБА_19, який безпосередньо приймав участь в груповому побитті потерпілого ОСОБА_34 та наніс йому останній удар ногою в голову, який і спричинив смерть, що підтверджується показаннями свідків та засуджених. Крім того, вважають, що судом дано неправильну оцінку діям ОСОБА_10 про непричетність його до побиття ОСОБА_34, як організатора. Такі його дії виразились в чіткій вказівці іншим членам групи щодо побиття ОСОБА_34 і їх слід кваліфікувати як підбурювання до вчинення злочину.

Обвинувачений ОСОБА_15 та його захисник ОСОБА_5, в поданих апеляційних скаргах, просять вирок місцевого суду, в частині засудження ОСОБА_15, скасувати, кримінальну справу відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Вказують, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суперечливі показання свідків ОСОБА_42, ОСОБА_38, ОСОБА_36 та засуджених ОСОБА_17 і ОСОБА_18, протоколи відтворення обстановки та обставин події, з їх участю, які суд поклав в основу вироку, спростовують факт нанесення ОСОБА_15 ударів в голову потерпілому ОСОБА_34

У доповненні до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_15 просить оскаржуваний вирок в частині його засудження за ч.2 ст.121 КК України скасувати та виправдати його за вказаним злочином.

Свої вимоги аргументує численними процесуальними порушеннями місцевим судом при розгляді кримінального провадження, зокрема, не встановленням форми його вини у інкримінованому злочині, мотиву і мети його вчинення, не визначенням від якого саме тілесного ушкодження настала смерть потерпілого, невідповідністю показань свідків, вказаних у вироку, тим, які останніми були надані в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_9, в поданих апеляційних скаргах, вважають вирок місцевого суду щодо ОСОБА_12 незаконним та необґрунтованим, просять його скасувати, кримінальне провадження закрити. Посилаються на те, що за епізодом вчинення хуліганських дій 21.12.2009 року в нічному клубі „Токіо", судом не взято до уваги показання ОСОБА_12, засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_11, про те, що він не наносив удари потерпілим ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_29 Показання останніх, в свою чергу, є непослідовними, не узгоджуються між собою. Не враховано також заяви потерпілих, що в даному конфлікті приймали участь невідомі чоловіки, які, також, могли наносити їм удари. По епізоду вчинення хуліганських дій та спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_34, вказують, що на ОСОБА_12 чинили тиск і працівники міліції, які змусили його оговорити себе. З потерпілим у нього були доброзичливі стосунки, удари йому не наносив. Під час конфлікту ОСОБА_12 розмовляв з ОСОБА_41, який не заперечував даний факт, тому не міг одночасно з ним бути в натовпі та наносити удари потерпілому. Вказують, що показання свідків ОСОБА_42, ОСОБА_38 та ОСОБА_36 є непослідовними, під час конфлікту вони перебували в стані алкогольного сп'яніння, що перешкоджало в повній мірі запам'ятати всі обставини справи. Конфлікт тривав нетривалий час, потерпілий був оточений натовпом, тому неможливо було побачити дії осіб, які наносили удари. Крім того, захисник ОСОБА_9 вказує на неповноту судового слідства, оскільки в матеріалах справи відсутній відеозапис з камери спостереження банкомату «Брокбізнесбанку».

Захисник ОСОБА_6, в поданій апеляційній скарзі просить вирок місцевого суду щодо засудження ОСОБА_16 за ст.296 ч.2 КК України скасувати, справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Вказує, що його підзахисний потерпілому ОСОБА_34 ударів не наносив, громадського порядку ІНФОРМАЦІЯ_19 не порушував, що підтвердили засуджені, потерпілі та свідки: ОСОБА_42, ОСОБА_38, ОСОБА_36, ОСОБА_41, ОСОБА_37, ОСОБА_43 та інші.

Захисник ОСОБА_7, в поданій апеляційній скарзі, просить скасувати вирок в частині визнання винним ОСОБА_19 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 КК України, та ухвалити в цій частині новий вирок, яким виправдати ОСОБА_19 за усіма статтями звинувачень через недоведеність його участі у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Посилається на відсутність в діях його підзахисного складу злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, оскільки ОСОБА_19, заступившись разом з ОСОБА_13, за ображену потерпілим ОСОБА_34 ОСОБА_35, в приміщенні нічного клубу „Токіо" 25.07.2010 року, не скоював хуліганські дії і безпосередньої участі у другій та третій бійках, відповідно поблизу паркану ТОВ „Кондфіл" та поблизу літньої палатки НК „Токіо", не приймав, що підтверджується показаннями ОСОБА_35, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 та ОСОБА_48 Судом, при призначенні покарання, не в повній мірі враховано пом'якшуючі покарання обставини та особу ОСОБА_19

Інші учасники процесу апеляційних скарг не подали.

Обвинувачений ОСОБА_12 та захисник ОСОБА_7, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_19, в поданих запереченнях, вважають доводи апеляційної скарги прокурора такими, що не заслуговують на увагу, просять залишити її без задоволення.

За результатами розгляду вказаних апеляційних скарг, колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області від 17 лютого 2014 року вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року щодо ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_15, ОСОБА_12 та в їх інтересах захисників ОСОБА_5, ОСОБА_9, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_19 і ОСОБА_16, потерпілих ОСОБА_20, ОСОБА_22 та прокурора залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2014 року ухвалу апеляційного суду від 17 лютого 2014 року щодо ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 скасовано з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.439 КПК України, новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції, після скасування судового рішення касаційною інстанцією, здійснюється згідно із загальними вимогами, передбаченими КПК України, в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскаржуваного вироку з коротким викладом доводів апеляційних скарг сторін судового провадження, пояснення обвинувачених та їх захисників, потерпілого, прокурора, на підтримку своїх апеляційних скарг, з посиланням на зазначені у них доводи, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, надавши обвинуваченим можливість виступу в судових дебатах та останньому слові, колегія суддів приходить до наступного.

У відповідності до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об'єктивних обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього кодексу, де вказано, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і допустимі мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції серед інших є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

За змістом ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами дослідженими під час судового розгляду; висновки суду, викладені в судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню чи зміні з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження лише у разі коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути, серед інших, на обставини, що впливають на правову кваліфікацію діяння, тобто правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Так, при проведеному на підставі ч.3 ст.404 КПК України повторному дослідженні обставин, встановлених під час кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що 21.12.2009 року біля 03 години ночі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, перебуваючи у нічному клубі «Токіо» по вул. Старостянтинівське шосе, 26 м. Хмельницького, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та опором громадянам, які припиняли їхні хуліганські дії, безпричинно побили охоронців НК «Токіо» ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32

При цьому, у вказаний день біля 2 години 30 хвилин ночі ОСОБА_10, пройшовши до фойє нічного клубу «Токіо», та, всупереч установленого у вказаному розважальному закладі порядку, намагався зайти до танцювального залу у верхньому одязі. Проте, охоронець вказаного розважального закладу ОСОБА_30, зупинивши його, запропонував йому здати верхній одяг до гардеробу. ОСОБА_10, ігноруючи існуючі правила поведінки у вказаному громадському закладі, порушуючи громадський порядок, вступив з ОСОБА_30 у конфлікт, в ході якого проявляв нахабство, зухвалість та висловлювався на адресу останнього нецензурною лайкою. Під психологічним тиском ОСОБА_10 ОСОБА_30 пропустив його до танцювального залу розважального закладу у верхньому одязі.

Згодом до вказаного закладу увійшли ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які, в свою чергу, ігноруючи встановлений у вказаному розважальному закладі порядок, також зайшли до танцювального залу у верхньому одязі та підійшли до столика, за яким знаходився ОСОБА_10 Виходячи з залу, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вивели з собою в фойє охоронців вказаного розважального закладу ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та їх начальника ОСОБА_32

Опинившись в фойє клубу та продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ОСОБА_10 наніс охоронцю вказаного розважального закладу ОСОБА_29 удар кулаком в обличчя. Приєднавшись до хуліганських дій ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 також нанесли по кілька ударів кулаками в обличчя та корпус ОСОБА_29, від яких останній втратив свідомість та впав на підлогу. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_10 наніс удари кулаком в обличчя ОСОБА_30, від яких потерпілий присів та, захищаючись, прикрив обличчя руками. До вказаних протиправних дій ОСОБА_10 приєднались невстановлені особи, які нанесли ОСОБА_30 руками та ногами кілька ударів в голову та корпус. В цей час начальник охорони вказаного розважального закладу ОСОБА_32 підійшов до ОСОБА_10 та попросив припинити хуліганські дії. Натомість, ОСОБА_10, не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю та опором громадянам, які припиняли їх, намагався умисно нанести удар кулаком в обличчя ОСОБА_32, від якого останній ухилився. В цей момент до ОСОБА_32 підійшли ОСОБА_11 і ОСОБА_13 та на підтримку хуліганських дій ОСОБА_10 продовжили наносити йому удари руками і ногами в голову та корпус. В свою чергу ОСОБА_12, ОСОБА_14 та невстановлені особи, на підтримку хуліганських дій ОСОБА_10, нанесли охоронцю ОСОБА_33 удари руками та ногами по різних частинах тіла.

Таким чином, внаслідок вчинення ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та невстановленими особами хуліганських дій за наведених обставин було порушено громадський порядок у розважальному закладі «Токіо», потерпілим ОСОБА_29 та ОСОБА_30 заподіяно легкі тілесні ушкодження, а потерпілим ОСОБА_31 та ОСОБА_32 завдано фізичного болю.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_19, в період з 02 год. 20 хв. до 03 год. 03 хв., ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_18, перебуваючи поблизу нічного клубу «Токіо» по вул. Старостянтинівське шосе, 26 м. Хмельницького грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб вчинили сварку та бійку з умисним нанесенням потерпілому ОСОБА_34 тілесних ушкоджень, в тому числі і тяжких, що спричинили смерть потерпілого на місці події, припинивши тим самим достроково роботу розважального закладу НК «Токіо».

Злочин вчинено за наступних обставин, ІНФОРМАЦІЯ_19 близько 02 год. 20 хв. в приміщенні НК «Токіо», обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_19, використовуючи незначний привід, вчинили конфлікт з потерпілим ОСОБА_34 В подальшому, цей конфлікт переріс у штовханину, в ході якої ОСОБА_34 умисно наніс обвинуваченому ОСОБА_13 удар кулаком в обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді крайового перелому альвеолярного краю верхньої щелепи, які згідно висновку експерта № 1533 від 25.08.2010р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після припинення конфлікту охоронцями клубу, його учасники залишили приміщення та вийшли на вулицю. Надалі ОСОБА_13 разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_17 перейшли на протилежний бік дороги від НК «Токіо» до паркану ЗАТ «Кондфіл», де зустріли своїх товаришів - ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і розповіли їм про невідомого, який наніс удар ОСОБА_13

Згодом до паркану ЗАТ «Кондфіл» підійшов потерпілий ОСОБА_34 зі своїми товаришами - ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 та іншими. В цей час між ОСОБА_34 та ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13 і ОСОБА_17 виникла суперечка, яка переросла в бійку. В ході бійки ОСОБА_12, використавши малозначний привід, умисно наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_34, від якого останній похитнувся в сорону ОСОБА_17 Після цього, ОСОБА_17 умисно штовхнув ОСОБА_34 руками, від чого останній впав на землю, а обвинувачені ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13 і ОСОБА_17 почали наносити йому удари в різні частини тіла. З метою припинення подальшого побиття ОСОБА_34, товариш потерпілого - ОСОБА_37, накрив його своїм тілом і бійка припинилась. Надалі ОСОБА_34 з товаришами перейшли на інший бік вул. Старокостянтинівське шосе, до автомобіля потерпілого, а обвинувачені залишились на місці.

Згодом у вказаний розважальний заклад приїхав ОСОБА_18, який підійшовши до компанії ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_13 і поспілкувавшись з ними декілька хвилин, пішов до входу у НК «Токіо». Слідом за ним перейшов на іншу частину вулиці до літнього майданчику перед НК «Токіо» ОСОБА_17, а згодом і ОСОБА_19

Через деякий час до майданчика перед НК «Токіо», де знаходився ОСОБА_34, перейшли обвинувачені ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_13 та, з хуліганських спонукань, знову вступили з потерпілим в словесну суперечку, яка згодом переросла в бійку, що супроводжувалась особливою зухвалістю, вчиненою групою осіб і демонстрацією великій кількості присутніх своєї відвертої зневаги до існуючих норм поведінки у суспільстві та грубої фізичної сили.

В ході бійки, з хуліганських спонукань, діючи узгоджено, та за попередньою змовою групою осіб, обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_15 умисно нанесли удари руками ОСОБА_34 по різних частинах тіла, від яких останній почав тікати в напрямку входу до приміщення НК «Токіо», де зіткнувся з ОСОБА_18, який, з хуліганських спонукань, перегородив йому шлях. Надалі ОСОБА_18 умисно відштовхнув потерпілого від себе, внаслідок чого той впав на землю під ноги ОСОБА_17. Останній, спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб, за попередньою змовою між собою, умисно, внаслідок ударів руками та ногами в різні частини тіла, а переважно в голову, а ОСОБА_19, спершись рукою на плече ОСОБА_11, умисно наніс удар ногою потерпілому в голову, заподіяли потерпілому ОСОБА_34 тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті, від яких останній помер на місці події.

В результаті вказаних дій обвинувачених ОСОБА_34 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:

- закритої черепно-мозкової травми: забою довгастого мозку, субарахноїдального крововиливу в на базальних поверхнях головного мозку та бокових поверхнях скроневих часток, крововиливу в шлуночки мозку, окремих крововиливів лобної ділянки справа на межі з волосяною частиною-2, в скроневій ділянці справа -1, в завушній ділянці справа з переходом на потиличну -1, в лобній ділянці справа біля середньої лінії -1 на фоні якого садна, крововиливу на межі лобної та скроневої ділянки справа - 1, вушної раковини справа -1, в завушній ділянці в області сонцеподібного паростка та верхньої бокової частину шиї-1, на фоні якого садна, в виличній ділянці справа, з переходом на скроневу - крововилив-1, біля зовнішнього краю правої бровної дуги - 1, біля внутрішнього краю правої бровної дуги -1, в лобній ділянці справа над бровною дугою - 1, в ділянці лоба зліва - 1, в лобній ділянці зліва з переходом на скроневу - 1 на фоні якого - садно, на межі потиличної та скроневої ділянки зліва - 1, виличної ділянки зліва -1, біля зовнішнього краю лівого ока з переходом на виличну ділянку -1, в підочній ділянці зліва - 1, в ділянці спинки носа - 1 на фоні якого садно, слизової нижньої губи зліва - 1, слизової нижньої губи по середній лінії-1, крововилив в слизову по середній лінії верхньої губи -1, забійної рани верхньої губи справа -1, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті;

- травми грудної клітини: прямі переломи 7, 8, 9 ребер по середній аксілярній лінії зліва, продовгастого крововиливу по середній аксілярній лінії зліва, які за своїм характером відносяться до категорії середніх тілесних пошкоджень, що спричиняють тривалий розлад здоров'я та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають;

- пошкодження у вигляді: садна бокової поверхні грудної клітки справа по середній аксілярній лінії в проекції реберної дуги, крововиливу в підключичній ділянці справа, крововиливу в ділянці правої лопатки, крововиливу по задній поверхні шиї в середній частині, крововиливу в м'які тканини між передньою аксілярною та середньоключичною лініями справа, крововиливу в м'язи задньої поверхні шиї зліва, крововиливу поперекової ділянки зліва; крововилив в проекції з п'ясно-фалангового суглобу по тильній поверхні, на фоні якого забійна рана; садна по передній поверхні лівого та правого колінних суглобів, які відносяться до легких тілесних пошкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_34 помер на місці події.

За епізодом вчинення 21.12.2009 року хуліганських дій в нічному клубі „Токіо" м. Хмельницького вина ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 доведена сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку.

Так, обвинувачений ОСОБА_12, вину по даному епізоду обвинувачення не визнав, як і не визнав вчинення інкримінованого злочину в складі організованої групи, вказавши, що зустрілися з ОСОБА_10 того вечора випадково та останній підвіз їх до НК «Токіо», де мав намір відпочити разом з дружиною. Перебуваючи в холі НК «Токіо», він разом з ОСОБА_14 помітив якусь штовханину біля входу у зал. Оскільки там перебував їх знайомий ОСОБА_10, то вони втрутились і припинили конфлікт. Будь-яких ударів ніхто з них нікому не наносив.

Обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_13 у своїх показаннях заперечили будь-яке відношення до даного епізоду, вказавши що у вказаний вечір взагалі не перебували в приміщенні НК «Токіо». Крім того заперечили вчинення кримінальних правопорушень у складі організованої групи.

Разом з тим, вказані показання обвинувачених щодо непричетності до вчинення хуліганських дій, спростовуються наступним.

Так потерпілий ОСОБА_33 в місцевому суді підтвердив раніше надані ним показання в ході досудового слідства про те, що серед учасників бійки, яка сталася 21.12.2009 року, він бачив як ОСОБА_10 та ОСОБА_14 так і ОСОБА_11 і ОСОБА_12. Йому ж особисто наносили удари ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_12.

Потерпілий ОСОБА_29, підтвердив показання ОСОБА_33 та показав, що приблизно через 20 хв. після суперечки з приводу верхнього одягу, до закладу приїхали близько 4-5 чоловік, серед яких він запам'ятав обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які всупереч встановленому порядку, не знімаючи верхнього одягу, пройшли до ОСОБА_10 і уже разом з ним направились до виходу. ОСОБА_10 відвів його у бік і наніс удар в обличчя, згодом до нього наблизились ОСОБА_11 та невідомий, які почали наносити йому удари, від яких він втратив свідомість. Коли він повернувся до свідомості бійка вже закінчилась, а в кожного з охоронців були тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_30, дав показання аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_29 щодо обставин виникнення конфлікту з ОСОБА_10, а також про те, що в середині танцювального залу перебували він, ОСОБА_29, ОСОБА_33 та ОСОБА_32. З залу у вестибюль його вивів ОСОБА_10, де в цей час вже знаходились ОСОБА_29 та ОСОБА_33. ОСОБА_10 наніс йому удар кулаком в обличчя, від чого він присів. Після цього, хто саме не пам'ятає, наносили йому удари ногами в обличчя.

Потерпілий ОСОБА_32 показав, що в грудні 2009 року він працював керівником служби охорони в НК «Токіо» за домовленістю з директором закладу. Тієї ночі, коли сталась вказана подія, його по телефону в клуб викликав ОСОБА_33, повідомивши про небезпеку конфлікту між охороною та групою відвідувачів, які вели себе агресивно. Коли він прибув до нічного закладу і намагався з'ясувати обставини конфлікту, його та інших охоронців вивели в хол закладу. Відразу ж група нападників, нічого не пояснюючи, почала наносити удари охоронцям. Під час бійки ОСОБА_11 вдарив ОСОБА_29 від чого останній впав непритомний. На ОСОБА_33 напали ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_11, які заштовхали його в кут біля гардеробу та наносили удари. Коли він намагався захистити ОСОБА_33, обвинувачені накинулись на нього і почали наносити удари руками і ногами в голову та тулуб. Також разом з ними брали участь у бійці обвинувачений ОСОБА_13 та ще двоє невідомих.

Крім того, під час пред'явлення фотознімків для впізнання, потерпілий ОСОБА_33 упізнав обвинуваченого ОСОБА_13, як одного із невідомих осіб, що приймав участь у побитті потерпілих.

Відповідно висновку експерта № 1550 від 10.08.2010р. ОСОБА_30 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови, саден шкіри обличчя, забійних ран верхньої та нижньої губи, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку експерта № 1551 від 10.08.2010 року ОСОБА_29 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри голови та обличчя, забою голови, забою правого променево-зап'ястного суглобу, набряку та піднігтьової гематоми 1-го пальця лівої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, твердження обвинувачених щодо не вчинення ними хуліганських дій, а також непричетність до нанесення легких тілесних ушкоджень та ударів потерпілим, а так само заперечення обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_13 щодо їх участі у побитті потерпілих та взагалі присутності в той час у НК «Токіо» є безпідставними, оскільки повністю спростовуються дослідженими судом доказами.

Кожен з обвинувачених усвідомлював, що заподіюючи тілесні ушкодження у громадському місці працівникам розважального закладу, які виконують обов'язки з охорони громадського порядку в приміщенні закладу, вони діють з мотивів явної неповаги до суспільства.

Отже, дії обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 за цим епізодом слід кваліфікувати за ч.3 ст.296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_12 у поданій апеляційній скарзі про відсутність його вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки, на переконання колегії суддів, спростовуються послідовними показаннями потерпілих ОСОБА_33, ОСОБА_29 та ОСОБА_32, які підтвердили його присутність серед учасників бійки, а також нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілим.

Об'єктивно вина ОСОБА_12 у вчиненні вказаних дій підтверджується даними, зафіксованими в протоколах очних ставок між потерпілими ОСОБА_30, ОСОБА_29, ОСОБА_32 та обвинуваченими, а також даними, зафіксованими в протоколах відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілих.

Встановивши фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з доведеністю вини ОСОБА_12 та правильністю кваліфікації його дій за ч.3 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.

За епізодом вчинення кримінальних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_19 обвинувачені ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17, ОСОБА_18 показали наступне.

Так, обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_19 підтвердили, як в суді першої так і апеляційної інстанцій, що у вказаний день та час, між ними та ОСОБА_34 виник конфлікт в НК «Токіо», ініціатором якого був саме потерпілий. В конфлікт втрутились охоронці закладу та припинили його. Проте ОСОБА_34 несподівано наніс сильний удар ОСОБА_13 в обличчя, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої щелепи.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_19 показав, що в подальшому, після первинного конфлікту в приміщенні клубу, був очевидцем того, як на майданчику, поблизу НК «Токіо», розпочалась бійка, де близько п'яти осіб наносили удари потерпілому ОСОБА_34 Він запам'ятав ОСОБА_11, який наніс не менше двох ударів, в тому числі, удар ногою в голову та рукою в тулуб, і ОСОБА_12, який наніс удар ногою в голову, в напрямку зверху вниз.

Обвинувачений ОСОБА_17 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_19 біля паркану ЗАТ «Кондфіл», внаслідок суперечки, ОСОБА_12 дав ляпаса ОСОБА_34, від чого той похитнувся на нього (ОСОБА_17), а він його відштовхнув і потерпілий впав. Згодом побачив, як поруч з літнім майданчиком бару НК «Токіо» ОСОБА_15 намагався нанести ОСОБА_34 удар кулаком, проте той ухилився та спочатку забіг за автомобіль, а потім, опустивши голову та піднявши руки, захищаючись, побіг в напрямку входу до НК «Токіо», де зіштовхнувся з ОСОБА_18 Від даного поштовху потерпілий впав йому (ОСОБА_17) на праву ногу, після чого він його двічі відштовхнув ногами. ОСОБА_11 наніс лежачому на землі ОСОБА_34 один удар рукою в ліву частину тулуба, після чого потерпілого обступили і почали наносити удари ногами. ОСОБА_49 та ОСОБА_15 знаходились ближче до голови потерпілого. ОСОБА_19 та ОСОБА_13 в цій бійці не бачив. ОСОБА_16 знаходився подалі і ударів ОСОБА_34 не наносив. Не наближався до нього і ОСОБА_18

Обвинувачений ОСОБА_11 підтвердив, що наніс ОСОБА_34 один удар кулаком по тулубу та спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Крім того показав, що коли в натовпі відбулась суперечка, він телефонував своєму знайомому ОСОБА_10, щоб порадитись як вирішити конфлікт, оскільки останній займався боротьбою і можливо був знайомий із спортсменами-борцями. Потерпілий ОСОБА_34 викрикував погрози і провокував бійку. Також до бійки, щоб помститися за ОСОБА_13, закликав і ОСОБА_19 Він, разом з ОСОБА_12, ОСОБА_16 і ОСОБА_15 намагались запобігти виникненню конфлікту. При цьому ОСОБА_12 на провокаційні вигуки ОСОБА_34 махнув руками, імітуючи удари, і потерпілий почав втікати в напрямку входу до НК «Токіо», де зіткнувся з ОСОБА_18 та впав. Він наблизився до потерпілого і запропонував йому заспокоїтись, проте, почувши у відповідь образливі слова, наніс кулаком один удар в ліву половину грудної клітини, в ділянку селезінки, після чого відступився від нього. Далі ОСОБА_34 обступили інші і почалась бійка. Пам'ятає два удари, нанесені ОСОБА_19 ногою в голову потерпілого. Один, безпосередньо перед тим, як він сам наніс удар кулаком ОСОБА_34, а інший, коли все закінчилось.

За показаннями обвинуваченого ОСОБА_12, він лише наніс ляпаса потерпілому, поруч з парканом ЗАТ «Кондфіл». ОСОБА_34 він добре знав і перебував з ним, та з його друзями ОСОБА_38 і ОСОБА_36, у товариських відносинах. Згодом бачив ОСОБА_18, у якого в ногах лежав потерпілий.

Згідно показань обвинуваченого ОСОБА_16 він, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_15 перебували поруч НК «Токіо», де зустріли ОСОБА_13, який не міг розмовляти через травму. До них підходив натовп п'яних і агресивно налаштованих молодих людей, які хотіли побити ОСОБА_13 З ними розмовляли ОСОБА_12 та ОСОБА_11, після чого всі заспокоїлись і розійшлись. Коли згодом, неподалік, почув шум і викрики, характерні для бійки, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 перебували поруч з ним і участі в бійці не приймали.

Як слідує з показань обвинуваченого ОСОБА_15, зі слів ОСОБА_13, якому важко було розмовляти, він зрозумів, що його побили борці. Він, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16 та ОСОБА_13 знаходились поруч з парканом ЗАТ «Кондфіл». Як підійшли ОСОБА_38, ОСОБА_37, ОСОБА_48, ОСОБА_42 та інші незнайомі особи, він почув удар та побачив, як раніше незнайомий йому ОСОБА_34 лежав на газоні. Потерпілого підняли і конфлікт було вичерпано. Через деякий час він з ОСОБА_50, ОСОБА_12 та ОСОБА_16 перейшли на інший бік дороги. Чув, як їх знайомий ОСОБА_49 крикнув у їхню сторону, що ОСОБА_34 бажає битися. Він, щоб налякати його та продемонструвати, що може постояти за себе, замахнувся на нього кулаками не більше 2-х раз, але не вдарив. Потерпілий побіг в напрямку входу до клубу «Токіо». Коли там розпочалась бійка ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_19 перебували серед тих, хто обступив в кільце потерпілого ОСОБА_34 ОСОБА_17 і ОСОБА_18 знаходились подалі від місця останньої бійки, ОСОБА_13 не було.

За показаннями обвинуваченого ОСОБА_18 у вказаний день та час, знаходячись біля НК «Токіо», він зустрів своїх знайомих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Через деякий час побачив, як йому назустріч біжить потерпілий ОСОБА_34 Останній вдарився йому в лівий бік, він відштовхнув його, і той впав на землю, в ноги ОСОБА_17 Потім ОСОБА_34 обступив натовп, близько 10 чоловік, в якому були ОСОБА_11, ОСОБА_19, та інші невідомі. При цьому, ОСОБА_11, нахилившись, наніс удар рукою в корпус потерпілому. ОСОБА_19 поводився дуже збуджено і переміщався навколо ОСОБА_34, проте, щоб наносив удари він не бачив. При цьому, з бару НК «Токіо» вийшов невідомий чоловік та крикнув: «Припиніть. Ви що хочете трупа?», після чого всі розійшлись.

Отже, аналізуючи вказані показання обвинувачених, вбачається, що кожен з них не заперечував наявності конфлікту з потерпілим ОСОБА_34, що мав місце ІНФОРМАЦІЯ_19, в період з 02 год. 20 хв. до 03 год. 03 хв. поблизу нічного клубу «Токіо», в ході якого потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, однак, кожен із них, намагався применшити свою участь та провину у даному конфлікті і заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, що призвело до його смерті, викриваючи при цьому один одного у спричиненні потерпілому таких ушкоджень.

Не погоджуючись із таким трактуванням та оцінкою фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що наведені ними міркування непричетності до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, та до грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб спростовуються такими доказами.

Із показань свідка ОСОБА_51 вбачається, що він, перебуваючи 24.07.2010 року в НК „Токіо", бачив як ОСОБА_34 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_13 Коли він підійшов до ОСОБА_13 біля паркану щоб дізнатись про його самопочуття, почув як ОСОБА_11 пропонував відвезти ОСОБА_13 в лікарню, а ОСОБА_12 закінчити на сьогодні з'ясування конфлікту. Після цього він повернувся на інший бік дороги і перебував на майданчику перед клубом. ОСОБА_34 вів себе агресивно. З ним були його друзі ОСОБА_38 та ОСОБА_42 Через деякий час ОСОБА_51 почув неподалік літнього намету НК „Токіо" метушню, яка припинилась за 10 секунд. Коли натовп розійшовся, він побачив ОСОБА_34, який лежав на землі, а його друзі намагались привести його до свідомості.

Із показань свідка ОСОБА_42 вбачається, що він бачив як в натовпі біля 40 чоловік, поруч з парканом ЗАТ „Кондфіл", розпочалась бійка і як ОСОБА_12 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_34, від чого той впав на землю. Біля ОСОБА_12 стояли ОСОБА_11 і ОСОБА_16 Він забрав ОСОБА_34 і відвів на інший бік дороги, до автомобіля потерпілого. Через деякий час він з ОСОБА_36 перевели ОСОБА_34 до літнього майданчика НК „Токіо", а самі направились в приміщення НК „Токіо" по воду. Почувши шум бійки, вони побачили як ОСОБА_34 біг від автомобіля до входу в нічний клуб і його збили з ніг. Коли він з ОСОБА_36 підбігли до потерпілого, всі почали розходитись, при цьому ОСОБА_19 останнім наніс удар потерпілому ногою в голову та щось викрикнув. Через 20-30 хв. після приїзду швидкої, лікар повідомив, що ОСОБА_34 помер. Допитаний в судовому засіданні апеляційної інстанції свідок ОСОБА_42 ствердив, що на літньому майданчику перед НК «Токіо» під час бійки він бачив, як потерпілому ОСОБА_34 наносили удари всі обвинувачені, окрім ОСОБА_10 і ОСОБА_14, яких там не було взагалі.

Свідок ОСОБА_36 дав показання аналогічні за змістом з показаннями свідка ОСОБА_42 щодо обставин конфлікту поруч з парканом ЗАТ „Кондфіл" та зазначив, що після конфлікту у ОСОБА_34 були почервоніння на обличчі, не чітка мова. Потім він з ОСОБА_42 пішли по воду на літній майданчик і він побачив, як ОСОБА_12, який стояв позаду потерпілого наніс йому удар лівою рукою в ліву частину голови. Далі розпочалась бійка, яка тривала 8-10 с., під час якої обвинувачені ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 наносили удари ОСОБА_34 Коли ОСОБА_38 накрив лежачого ОСОБА_34, а інші обвинувачені відходили від останнього, то ОСОБА_19 наніс удар ногою в голову потерпілому, зверху в низ, який в цей момент був уже без свідомості.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_38, він знайомий з обвинуваченими ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_13. Був очевидцем того, як ОСОБА_34 розмовляв з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_13. Це відбувалось через дорогу від НК „Токіо" поруч з парканом ЗАТ „Кондфіл". При цьому, ОСОБА_12 дав ляпаса потерпілому, від чого останній впав. Він з ОСОБА_42 та ОСОБА_36 підняли ОСОБА_34 і перевели через дорогу до його автомобіля. Через деякий час він почув шум та побачив, що ОСОБА_34 лежить на землі, а над ним стоять ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_17 і наносять удари по голові та тулубу. Він підбіг до ОСОБА_34, який був непритомний та хрипів, підняв його голову на руки. Після того як обвинувачені почали розходитись, підбіг ОСОБА_19 і наніс удар ногою в голову потерпілому.

Свідок ОСОБА_37 показав, що в нічний час, з 24 на 25.07.2010 року він відпочивав в НК „Токіо". Біля дороги, навпроти палаток „Чернігівське" знаходився натовп, у якому був ОСОБА_34 і у нього була розсічена губа, а у ОСОБА_13, який сидів за 5 метрів від потерпілого, все обличчя було в крові. Коли ОСОБА_34 підійшов до ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_19 та ОСОБА_17, хтось із них наніс йому удар, внаслідок чого потерпілий впав на землю і всі, хто були поряд, нанесли йому по одному удару. Нанести більше ударів вони не встигли, так як він перешкодив їм це зробити. В подальшому, він перейшов дорогу до літнього майданчику НК «Токіо» і там до нього підійшов ОСОБА_34 та повідомив йому, що не пам'ятає, що сталося, так як втратив свідомість. Через деякий час він почув за спиною бійку і, повернувшись, побачив, як вказані боксери б'ють ОСОБА_34 Останній лежав на землі без свідомості і після бійки від нього відходили ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_19 та інші.

Наявність конфлікту в результаті якого відбулося побиття потерпілого ОСОБА_34 підтвердив і свідок ОСОБА_41, який бачив як біля літнього майданчика НК «Токіо» потерпілому нанесли удар, від якого останній впав на землю. А згодом він побачив, як 6 чоловік наносили удари ОСОБА_34, який в цей час лежав на землі. Останній удар ногою в голову потерпілому наніс невідомий йому чоловік, який підбіг зі сторони входу в НК «Токіо» в той час коли потерпілому наносили удари інші особи.

На факт побиття потерпілого групою молодих людей вказують і показання свідка ОСОБА_52, який був очевидцем того, як біля НК «Токіо», близько 20 чоловік, били ногами лежачого на бруківці невідомого йому чоловіка, який піджавши ноги від себе, прикривав руками голову. Намагаючись припинити побиття, свідок крикнув натовпу «Заспокойтесь, заб'єте чоловіка!», однак особи, які наносили удари, продовжували побиття ще деякий час і лише після того, як потерпілий припинив захищатися, нападники припинили побиття. Свідок зазначив, що із натовпу, який бив потерпілого, підбіг молодий чоловік, який запитав чи він приїхав за викликом абонента 4308 і попросив від'їхати до виїзду з парковки. До автомобіля підійшов вказаний чоловік, який сів спереду, позаду сіли двоє дівчат і ще один хлопець. Хлопець, що сів спереду під час руху розмовляв по мобільному телефону. Наскільки він зрозумів, мабуть з кимось із тих, що також бив невідомого, і вони домовились ближчим часом не зустрічатись. По дорозі він розповідав, що у нього болить рука та нога від того, що він наносив удари, розповідав про свого друга, якому вибили зуби і він в травмпункті. Дівчата цього хлопця називали ОСОБА_19, а з двох дівчат він запам'ятав ім'я однієї - ОСОБА_45, а також, що конфлікт відбувся через те, що одну з дівчат, яких він перевозив, хтось образив, обливши «Кока-колою» чи шампанським. Крім того, ОСОБА_19 розповідав про бійку в середині клубу, що він з кимось бився, бо допомагав другу. Коли він проїздив поруч клубу «Токіо», ОСОБА_19 попросив його повільніше їхати, відчинивши вікна дивився за обстановкою біля клубу, при цьому сказав: «Хоч би не було жмура». Іще комусь телефонував намагаючись взнати обстановку.

В ході досудового розслідування вказаний свідок впізнав ОСОБА_19, як особу, яку він підвозив в ніч 25.07.2010 року від нічного клубу «Токіо» додому, що підтверджується даними, зафіксованими в протоколах впізнання та очної ставки між обвинуваченим та свідком.

Свідки ОСОБА_53 та ОСОБА_54 показали, що вони 24.07.2010 року заступили на охорону громадського порядку в нічному клубі «Токіо». Близько 02.25 год. охоронці повідомили їм про те, що в барі відбулася бійка. На місці виявили бійку приблизно між 10 чоловіками. Разом з охоронцями нічного клубу вони розборонили їх, вивели на вулицю та викликали допомогу. Особи, які вчинили бійку перейшли через дорогу та стали навпроти входу до нічного клубу. Близько 03.00 год. вони помітили, що неподалік літнього майданчика знову відбувалася бійка, тому вибігли на вулицю і викликали допомогу. На вулиці побачили невідомого, що лежав на землі та поблизу нього знаходилось приблизно 7 чоловік. Вони викликали швидку допомогу. Невідомий лежав на землі і на його обличчі були сліди крові. Він ще подавав ознаки життя та стогнав. Хто саме його побив вони не бачили.

За показаннями свідків ОСОБА_35, ОСОБА_45 та ОСОБА_55, близько 02 год. 25.07.2010 року, в приміщені НК «Токіо», поруч з барною стійкою, потерпілий ОСОБА_34 облив ОСОБА_35 напоєм, про що вона повідомила ОСОБА_19, а також свого знайомого - бармена закладу ОСОБА_55, який на її прохання зробив зауваження з цього приводу ОСОБА_34

Вказані показання свідків узгоджуються між собою, доповнюючи один одного, тим самим, відтворюючи дійсну картину обставин події, а саме факту спричинення обвинуваченими ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 під час конфлікту тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_34 Дані ушкодження наносилися, як руками так і ногами в різні частини тіла потерпілого, в тому числі і в голову. При цьому нанесення ударів відбувалось і під час перебування потерпілого на землі, тобто фактично у безпорадному стані, шляхом демонстрування грубої сили, з використанням малозначного приводу, в громадському місці та в присутності великої кількості відвідувачів розважального закладу «Токіо», ігноруючи при цьому існуючі правила поведінки в суспільстві.

Відповідно до даних протоколу огляду місця події, вбачається, що місцем вчинення злочину є територія поруч з НК «Токіо», де і був виявлений труп ОСОБА_34 з численними тілесними ушкодженнями.

Виявлені тілесні ушкодження, зокрема, закрита черепно-мозкова травма, яка за висновком додаткової судової-медичної експертизи №51 від 29.11.2010 року, являється причиною смерті потерплого ОСОБА_34, виникла від ударно-струсової дії з ротацією, тобто мав місце наступний механізм виникнення пошкоджень мозку - неодноразові удари в голову твердими тупими предметами з послідуючими струсами та ротацією голови.

Усі пошкодження головного мозку виникли від сукупності неодноразових травматичних дій в голову.

Безпосередньою причиною смерті є крововиливи в шлуночки мозку в четвертий шлуночок, де знаходяться життєво важливі центри - призвели до раптової зупинки серцевої діяльності.

Вказані тілесні ушкодження виникли від неодноразових ударів твердими тупими предметами (не менше 23 ударів) та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Смертельна черепно-мозкова травма, що призвела до смерті ОСОБА_34 виникла незадовго до настання смерті, по часу відповідає не більше 30 хвилинам до моменту настання смерті.

Травми грудної клітини утворилися не менше, як від одного удару твердим тупим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею, яким могла бути взута нога, кулак та інші подібні предмети, виникли незадовго до настання смерті та за своїм характером відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричиняють тривалий розлад здоров'я та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Пошкодження у вигляді: садна бокової поверхні грудної клітки справа по середній аксілярній лінії в проекції реберної дуги, крововиливу в підключичній ділянці справа, крововиливу в ділянці правої лопатки, крововиливу по задній поверхні шиї в середній частині, крововиливу в м'які тканини між передньою аксілярною та середньо-ключичною лініями справа, крововиливу в м'язи задньої поверхні шиї зліва, крововиливу поперекової ділянки зліва виникли від неодноразових ударів (не менше 7-ми ударів) твердими тупими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею та відносяться до легких тілесних пошкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Виявлені крововиливи в проекції з п»ясно-фалангового суглобу по тильній поверхні, на фоні якого забійна рана, виникли по механізму удару твердим тупим предметом з гранню або при ударі об такий та відносяться до легких тілесних пошкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Садна по передній поверхні лівого та правого колінних суглобів виникли від дії твердих тупих предметів по механізму удар-ковзання, незадовго до настання смерті, з більшою вірогідністю при падінні та ударі передньою поверхнею колінних суглобів об дорожнє покриття та відносяться до легких тілесних пошкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

З урахуванням характеру та локалізації ушкоджень головного мозку врятувати життя ОСОБА_34 при наданні вчасної медичної допомоги, було неможливо, так як крововиливи в шлуночки мозку, в четвертий шлуночок та забій довгастого мозку, де знаходяться життєво важливі центри - призвели до раптової зупинки серцевої діяльності.

На переконання судово-медичного експерта ОСОБА_56, встановити від яких саме ударів були спричинені тілесні ушкодження, які призвели до настання смерті потерпілого, не можливо, через відсутність ознак точок прикладання ударів на оболочках мозку. Будь-який удар в область голови, що супроводжувався різкою ротацією, міг призвести до розриву судин і внутрішньочерепного крововиливу. В той же час, враховуючи, що після нанесення потерпілому ударів біля паркану ЗАТ «Кондфіл», він міг вчиняти активні дії та спілкуватись, вірогідніше за все смертельні травми йому було заподіяно в ході останнього побиття.

Даючи оцінку діям обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 за епізодом вчинення злочинів ІНФОРМАЦІЯ_19, місцевий суд прийшов до висновку про необхідність розмежування їхніх дій за характером спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_34, перекваліфікувавши дії обвинувачених ОСОБА_12 і ОСОБА_15 з пп.4,7,12 ч.2 ст.115 КК України на ч.2 ст. 121 КК України, як заподіяння потерпілому умисних тяжких тілесних ушкоджень, вчинених групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, а ОСОБА_11 і ОСОБА_17 на ч.1 ст.122 КК України, як заподіяння потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто такого, яке не є не безпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пп.4,7,12 ч.2 ст.115 КК України, суд першої інстанції виправдав за недоведеністю їх участі у вчиненні вказаного злочину.

На думку колегії суддів, місцевий суд з достатньою повнотою встановивши та дослідивши фактичні обставини справи за даним епізодом, дав неправильну юридичну оцінку діям обвинувачених.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, на тілі трупа потерпілого ОСОБА_34 були виявлені численні ушкодження різного ступеня тяжкості (легкі, середні, тяжкі), які стали результатом спільних та узгоджених дій обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11 та ОСОБА_17, адже кожен із них спричиняв тілесні ушкодження потерпілому, тим самим вносив свій вклад в кінцевий результат, що в кінцевому підсумку призвело до смерті ОСОБА_34 В свою чергу, дані ушкодження завдавались в межах єдиного часового проміжку, без відчутної різниці в інтенсивності дій кожного із вище вказаних обвинувачених. По суті такі дії обвинувачених були складовою єдиного злочинного задуму, а тому не можуть бути виокремлені й окремо кваліфіковані.

Нанесення тілесних ушкоджень потерпілому всіма обвинуваченими підтверджується як показаннями свідків, так і самими обвинуваченими, кожен із яких намагався вказати на більшу провину інших, аніж на свою. Але разом з тим, слід зазначити, що такими показаннями обвинувачені взаємно доповнювали один одного, й по суті розкривали зміст та спрямованість їх злочинного наміру, який зводився до того, щоб умисно заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, необхідно встановлювати суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Відповідно до змісту частини 2 статті 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має місце тоді, коли в результаті описаного у частині 1 статті 121 КК України діяння настає смерть потерпілого. Особливістю цього кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження є те, що у ньому присутні два суспільно небезпечні наслідки (первинний - тяжкі тілесні ушкодження і похідний - смерть), психологічне ставлення до яких з боку винного є різним. До заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження він ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження - необережно. При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.

Про наявність умислу в діях обвинувачених спрямованого саме на спричинення ОСОБА_34 тяжких тілесних ушкоджень, на переконання колегії суддів, вказує те, що злочинні дії продовжувалися на протязі значного часу, те, що потерпілий ОСОБА_34 належного опору не чинив, більше того, неодноразово, як вбачається із показань свідків ОСОБА_42, ОСОБА_38, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_41, падав на землю в наслідок нанесених йому численних ударів, а в подальшому і зовсім перебував фактично у безпорадному стані, адже, знаходячись на землі, в оточенні групи людей, які наносили одночасно численні удари як руками так і ногами у різні частини тіла, в тому числі і в голову, не маючи будь-якої змоги оборонятися, що власне виключало необхідність спричинення такої значної кількості тілесних ушкоджень для подолання опору потерпілого та можливості покликати на допомогу чи звернутися за такою. Крім того, обвинувачені жодних заходів щодо відвернення настання для потерпілого шкідливих наслідків, в тому числі виклику швидкої медичної допомоги, не забезпечили, а після бійки, залишити потерпілого на землі, а самі розійшлися.

При встановленні спрямованості умислу обвинувачених, колегія суддів враховує також дані щодо інтенсивності нападу, кількості, локалізації поранень, сили ударів і нанесення їх в життєво важливі органи.

Не мало важливе значення відігравало і те, що всі обвинувачені є професійними спортсменами, мають спортивні звання, відповідно кандидатів та майстрів спорту по боксу, що дає додаткові підстави вважати нанесені ними удари потерпілому особливо небезпечними та із значною силою.

Таким чином, встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що обвинувачені ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11 та ОСОБА_17 виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, а саме умисного спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень (завдавши численні удари, з прикладанням значної сили, в тому числі в життєво важливі органи потерпілого ОСОБА_34), вчиненого групою осіб, що призвело до смерті останнього.

Сукупність всіх вказаних обставин вчинення злочину, спосіб, кількість, характер і локалізація поранень, які супроводжувалися значною крововтратою, причини припинення злочинних дій, поведінка обвинувачених та потерпілого, що передувала події, їх стосунки, вказують про цілеспрямовані, обдумані та умисні дії обвинувачених, спрямовані на спричинення ОСОБА_34 саме тяжких тілесних ушкоджень.

В той же час, спричинення потерпілому великої кількості ударів, в тому числі ногами, в різні частини тіла, частина з яких призвела до тяжких тілесних ушкоджень, які перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті потерпілого, ще не свідчить, на переконання колегії суддів, про наявність у обвинувачених умислу на вбивство.

Так, обвинувачені як на досудовому слідстві так і під час судового розгляду справи вказували на небажання настання наслідків у виді смерті ОСОБА_34 Крім того, обвинувачений ОСОБА_12 перебував з потерпілим у товариських відносинах до цієї події, що підтвердили свідки ОСОБА_36 і ОСОБА_38 Також, на думку колегії суддів, органами досудового слідства не здобуто доказів про те, що обвинувачені до початку бійки, якимось чином домовлялись чи узгоджували подальші дії, адже самі бійки відбувалися спонтанно, внаслідок суперечок, ініціатором виникнення яких в більшій мірі виступав саме потерпілий. Характер конфліктів, як в приміщенні НК «Токіо» так і біля нього, супроводжувався словесною перепалкою з подальшим застосуванням фізичної сили.

Таким чином, вказані обставини перебігу подій кримінальних правопорушень не вказують на те, що умисел обвинувачених був спрямований саме на позбавлення потерпілого життя.

Отже, висновки сторони обвинувачення про попередню змову на вбивство потерпілого, ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому, в силу положень ст.62 Конституції України, тлумачаться на користь обвинувачених.

Оцінка та аналіз наведених вище доказів дає підстави колегії суддів апеляційного суду кваліфікувати дії обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_11 та ОСОБА_17, за епізодом від ІНФОРМАЦІЯ_19 біля НК «Токіо», за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого та за ч.2 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Вказане свідчить, про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам кримінального правопорушення, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особам обвинувачених.

Доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_15 про непричетність до спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_34 жодним чином не спростовують висновків суду про вчинення ними разом з іншими обвинуваченими цих злочинів.

Показання свідків ОСОБА_42, ОСОБА_36, ОСОБА_38 та обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_18 про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 та ОСОБА_15 потерпілому ОСОБА_34 узгоджуються з висновком експертизи та долученими до протоколів допитів і слідчих дій схемами розташування обвинувачених при нанесенні ударів потерпілому ОСОБА_34, з яких убачається, що ОСОБА_12 та ОСОБА_15 перебували поруч з головою потерпілого, коли наносили йому удари. Про це безпосередньо підтвердив обвинувачений ОСОБА_17

Небезпечний характер нанесених потерпілому ударів вказаними обвинуваченими підтверджується і даними, зафіксованими в протоколах відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_17 і ОСОБА_18

Об'єктивність даних показань та процесуальних документів органу досудового розслідування у колегії суддів сумніву не викликають та повністю спростовують доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_12 та його захисника про те, що ОСОБА_12 не знаходився поблизу ОСОБА_34 під час його побиття, біля літньої палатки НК «Токіо», та що обвинувачення в цій частині ґрунтується на припущеннях.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_15 та його захисника про неповноту перевірки обставин заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_34 та невірну оцінку судом доказів, а саме показань свідків ОСОБА_42, ОСОБА_36, ОСОБА_38 та обвинувачених ОСОБА_17 і ОСОБА_18, які дозволяють зробити беззаперечний висновок про винуватість ОСОБА_15, є необґрунтованими та спростовуються дослідженими судом доказами, яким дана належна правова оцінка.

Будь-яких підстав сумніватись в достовірності показань обвинувачених ОСОБА_17 і ОСОБА_18, та вказаних свідків, у суду не було. При перевірці справи колегією суддів не встановлено підстав для обмови ОСОБА_12 і ОСОБА_15 вище названими особами.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги захисника ОСОБА_7, ним заперечується причетність обвинуваченого ОСОБА_19 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, з посиланням на те, що дослідженими доказами не доведено його участі у вчиненні хуліганських дій.

Така позиція сторони захисту, на переконання колегії суддів, не заслуговує на увагу, та спростовується наступним.

Даючи оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_19, під час побиття потерпілого ОСОБА_34, в ході останньої бійки, колегія суддів враховує показання свідків ОСОБА_42, ОСОБА_36, ОСОБА_38, які вказували, що ОСОБА_19 знаходився серед тих обвинувачених, які обступили потерпілого і наносили йому удари. Підстав не вірити таким показанням свідків у колегії суддів немає і вони також підтверджуються показаннями обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_11 та данними, які зафіксовані в протоколі відтворення обстановки та обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_17 та його захисника.

Не можна погодитися і з доводами захисника ОСОБА_6 про непричетність ОСОБА_16 до вчинення хуліганських дій, оскільки всі обвинувачені, по даному епізоду, за виключенням ОСОБА_10, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та поводилися особливо зухвало. ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_17 розпочинали бійку з потерпілим з малозначного приводу, а ОСОБА_19 та ОСОБА_18, приєднуючись до неї, не могли не розуміти, що вони, демонструючи грубу силу в громадському місці та в присутності великої кількості відвідувачів розважального закладу, ігнорують існуючі правила поведінки в суспільстві, проявляють відверту зневагу до громадян та порушують їх спокій.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_14 обвинувачується в тому, що разом з ОСОБА_10, який на початку 2009 року з метою отримання контролю над криміногенною обстановкою у м. Хмельницькому вирішив створити організовану злочинну групу з числа спортсменів, які б могли виконувати його злочинні накази та вчиняти злочини у складі організованої групи.

Основна мета ОСОБА_10 у створенні організованої групи полягала в тому, що група осіб більше трьох чоловік, об'єднана єдиним умислом щодо вчинення хуліганства, зможе ефективно впливати на обрані ним об'єкти підкорення, тобто організована група, носячи у собі об'єднаний характер вчинення хуліганства, буде мати більший вплив щодо деморалізації потерпілих і затруднить чинити ними опір, та в результаті таких дій буде досягнутий максимальний бажаний для нього і членів організованої групи ефект.

Відповідно до розробленого ОСОБА_10 єдиного плану, діяльність групи полягала у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, зухвалій та нахабній поведінці під час перебування в місцях масового відпочинку громадян, відкритої демонстрації власної фізичної сили, зневаги та умисного невиконання встановлених правил поведінки в громадських місцях, з метою провокування конфліктів із охороною закладів та іншими громадянами для подальшого прилюдного їх приниження та заподіяння тілесних ушкоджень.

Вказані сплановані, умисні дії учасників організованої групи були направлені на дестабілізацію нормальної роботи розважальних закладів міста, зниження їх рейтингу серед відвідувачів, що в свою чергу приводило до зменшення прибутків, та навпаки, в той же час демонструвало власникам цих закладів та їх адміністрації, що добрі відносини з членами організованої групи, надання їм дозволів на вчинення дій, які іншим особам вчиняти заборонено (безкоштовного входу у заклад, недотримання вимог щодо одягу (дрескоду), несплата замовлень та ін.) є запорукою спокійної роботи закладу, відсутність конфліктів у ньому і тим самим не тягне зменшення прибутків, а також те, що члени організованої групи, як реальна авторитетна кримінальна сила, зможе забезпечити їм стабільну, безперешкодну діяльність, та в разі виникнення конфліктних ситуацій з конкуруючими групами - для підтримання власного авторитету зможуть їх вирішити шляхом переговорів чи сили.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_10, користуючись кримінальним авторитетом, який він здобув під час відбуття покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 144 ч. 2 КК України (в редакції 1960р.), в Копиченській виправній колонії № 112 Тернопільської області в період з 1998 року по 2001 рік, де за свої добре виражені лідерські риси та організаторські здібності, був «смотрящим» за вказаною колонією, у 2009 році розповів про свій злочинний план своїм знайомим, а саме: спортсмену - боксеру ОСОБА_11, кандидату в майстри спорту по боксу ОСОБА_12 та майстру спорту по боксу ОСОБА_14, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення насильницького злочину, і запропонував їм створити організовану групу для укріплення, як його власного кримінального авторитету, так і особисто їх, шляхом демонстрації переваги у силі та здатності вирішувати конфлікти у кримінальному середовищі, залякуванні осіб, які могли становити потенційний інтерес чи загрозу для учасників групи та інших осіб, зухвалої демонстрації зневаги до існуючих норм поведінки та відкритого ігнорування правоохоронних органів, з метою отримання матеріальної вигоди при вирішенні вказаних питань, на що останні дали свою згоду.

Усвідомлюючи, що реалізація такого злочинного плану пов'язана із вчиненням численних протиправних дій, які потребують значних людських та матеріальних ресурсів, ОСОБА_10 довів ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 про необхідність підібрати до створеної ними організованої групи нових членів з кола спортсменів-боксерів, які б могли зорганізуватися під його керівництвом для спільної діяльності, з метою безпосереднього вчинення середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких злочинів в якості виконавців цієї організованої групи. ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14, діючи на виконання вказівки ОСОБА_10, підібрали з числа своїх знайомих - мешканців м. Хмельницького, учасників злочинної організованої групи, які за своїми особистими, професійними та діловими якостями мали здатність реалізувати розроблений ОСОБА_10 та схвалений ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 план злочинної діяльності.

Так, упродовж 2009 року до складу організованої злочинної групи під керуванням ОСОБА_10, крім ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, добровільно увійшли вихованці дитячо-юнацької спортивної школи №2 „Авангард": майстер спорту по боксу ОСОБА_15, який раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та схильний до вчинення правопорушень, спортсмен-боксер ОСОБА_13, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину та адміністративної відповідальності за розпиття спиртних напоїв в громадських місцях, майстер спорту по боксу ОСОБА_16, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство та розпиття спиртних напоїв в громадських місцях, майстер спорту по боксу ОСОБА_17, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство та розпиття спиртних напоїв в громадських місцях, кандидат у майстри спорту по боксу ОСОБА_18 та інші невстановлені в ході досудового слідства особи, відносно яких виділено окреме провадження.

Стійкість організованої групи виражалася в стабільних, міцних, внутрішніх зв'язках між її учасниками як на особистому так і спортивно-професійному рівнях, організованістю, розробленням єдиного плану з розподілом функцій учасників групи, усвідомленням своєї причетності до відомої, впливової, згуртованої групи, членів якої бояться у місті та здатної фізично покарати осіб, які будуть протистояти членам групи.

ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, за вказівкою ОСОБА_10, довели до відома ОСОБА_15, ОСОБА_16., ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та невстановленим слідством особам розроблений єдиний план з розподілом ролей та функцій учасників групи, направлених на досягнення цього плану усіма учасникам групи.

Згідно розробленого плану та розподілених функцій, ОСОБА_10 взяв на себе роль організатора та виконавця, а ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та невстановлені слідством особи виступили виконавцями злочинів.

Відповідно до розробленого плану вчинення злочинів, відомого, схваленого і підтриманого всіма членами організованої групи, ОСОБА_10, як організатор і керівник організованої групи, займався організаційно-контролюючою діяльністю, забезпечував безпеку безпосередніх виконавців, керував організованою групою та виробляв тактику, напрямки вдосконалення злочинної діяльності, забезпечував внутрішню і зовнішню безпеку групи, використовуючи тісні зв'язки і зрощування з комерційними структурами для заняття злочинною діяльністю, давав вказівки членам групи щодо вчинення хуліганських дій на території розважальних закладів м. Хмельницького, керівництво яких не виявляло бажання виконувати умови ОСОБА_10 щодо надання права усім членам організованої ним злочинної групи на безкоштовний прохід та поведінку всупереч встановленим правилам.

Таким чином, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та невстановлені слідством особи, упродовж 2009 року зорганізувались для спільної злочинної діяльності у стійку організовану злочину групу, яка стала відома в м. Хмельницькому під умовними назвами «Боксери» чи «Група Моста» і, згідно розподілених між собою ролей, були готові до вчинення будь-яких злочинів.

З літа 2009 року для підтримання авторитету організованої групи, як реальної кримінальної сили її членами через співака-репера ОСОБА_51 відомого серед мешканців м. Хмельницького як «ОСОБА_51», за його ж текстами, оспівувалась існуюча організована група, яку слід боятись та поважати. ОСОБА_51 виконував такі пісні у місцях масового відпочинку громадян м. Хмельницького, зокрема, серед підростаючої молоді, світогляд та життєві цінності яких знаходились ще на етапі активного формування. Такі пісні, як «Дєлай вєтєр», «Кримінал», «Надо заплатить», «Если тебе не страшно», «Твой палач», «Я рожден побеждать» у виконанні ОСОБА_51 зміцнювали кримінальний авторитет групи «Боксерів» чи «Групи Моста» у місті, пробуджували бажання та викликали рішучість і зміцнення наміру у інших членів організованої групи до виконання розробленого злочинного плану вчиняти хуліганські дії, направлені на дестабілізацію нормальної роботи розважальних закладів міста.

Члени організованої злочинної групи в період з 2009 р. до 25.07.2010 р діяли як в повному так і в неповному складі групи.

Проте, на переконання суду першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів апеляційного суду, наведені обставини не знайшли свого підтвердження дослідженими в суді доказами, а тому обтяжуюча покарання обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13 та ОСОБА_18 обставина - вчинення злочинів організованою групою, за всіма епізодами обвинувачення, визнаного судом доведеним, виключена.

Згідно з ч.3 ст.28 КК України, під організованою групою належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки.

Відповідно до роз'яснень п.п. 1, 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями», утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації злочину і включають підшукання співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, складення плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи (організації) є утворення стійкого об'єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин.

Суди мають досліджувати докази не лише стосовно конкретних злочинів, а й щодо тих ознак, які вказують на їх вчинення саме організованою групою чи злочинною організацією - щодо виду об'єднання, мети його створення і плану злочинної діяльності, відомого всім учасникам групи, тривалості існування, матеріальної бази, кількісного складу, вербування нових членів, структури та ієрархії об'єднання, наявності в нього корупційних зв'язків, існування певних правил поведінки його членів, розподілу між ними функцій тощо. При розгляді багатоепізодних справ судам слід установлювати, на якому етапі злочинної діяльності об'єднання набуло ознак стійкого і до якого саме виду воно належить, маючи на увазі, що нерідко об'єднання зазнає таких змін після вчинення ряду злочинів у простих формах співучасті (групою осіб або групою осіб за попередньою змовою).

Таким чином, організована злочинна група передбачає стійке об'єднання з чітким плануванням дій, розподілом ролей між її учасниками, розроблення та планування дій.

Разом з тим, наведені досудовим слідством обставини вчинення цими особами злочинів в складі організованої злочинної групи з числа спортсменів, створеної ОСОБА_10, з метою контролю над криміногенною обстановкою у м. Хмельницькому та, згідно з розробленим планом, діяльність якої полягала у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, зухвалій та нахабній поведінці під час перебування в місцях масового відпочинку громадян, відкритої демонстрації власної фізичної сили із охороною закладів та іншими громадянами для подальшого прилюдного їх приниження та заподіяння тілесних ушкоджень, не знайшли свого підтвердження дослідженими в апеляційному суді доказами.

Обвинувачені, кожен зокрема, заперечували свою причетність і участь в діяльності організованої групи.

При цьому, кожен з обвинувачених, визнаючи спільне знайомство, а з окремими і дружні стосунки, пов'язані з проживанням по сусідству, заняттям спортом, спільним проведення часу, наявністю спільних друзів, заперечували про свою обізнаність щодо дій окремих обвинувачених, пов'язаних із вчиненням кримінальних правопорушень в різних місцях м. Хмельницького і в різний час. Такі їх твердження будь-якими доказами не спростовано, тому одночасна їх присутність на місці вчинення кримінального правопорушення обґрунтовано визнана судом недостатнім доказом наявності в їх діях ознаки організованої групи.

Не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і посилання прокурора на існування єдиного плану та його змісту відомого і схваленого всіма учасниками групи щодо вчинення хуліганських дій, що було створене стійке об'єднання обвинувачених, між ними були міцні внутрішні зв'язки, підпорядкування встановленим загальним правилам поведінки, розподіл функцій між ними, оскільки, як було встановлено судом, вчинені обвинуваченими кримінальні правопорушення, за окремими епізодами, мали очевидний, спонтанний характер, в їх діях були відсутні будь-які ознаки планування та зв'язку, який би свідчив про послідовність чи взаємопов'язаність дій обвинувачених.

Суд обґрунтовано відхилив, на підтвердження вказаної обставини, показання свідків ОСОБА_57, ОСОБА_58, так як вони є неконкретними і непослідовними. Посилаючись на факти неправомірної поведінки обвинувачених в розважальних закладах, вони не змогли вказати на кого-небудь з них, як таких, що вчиняли протиправні дії.

Не містять відомостей про ознаки організованої групи і показання свідка ОСОБА_59, допитаного судом, який лише підтвердив знайомство з окремими обвинуваченими, їх спілкування і товариські відносини між собою, обумовлені спільними заняттями спортом та відпочинком.

Таким чином, в ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено у діях обвинувачених тих ознак, які вказують на вчинення злочинів саме організованою групою, мети її створення, правил поведінки та характеру стосунків, які б забезпечували їх зорганізованість, а тому місцевим судом обґрунтовано встановлено і належним чином мотивовано, що ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13 та ОСОБА_18 діяли не у складі організованої групи, оскільки не встановлена наявність постійних міцних внутрішніх зв'язків між обвинуваченими, спільних правил поведінки, виділення серед них організатора чи керівника групи, чіткого визначення ролі кожного з них, високого рівня узгодженості їх дій та єдиного плану, який був би доведений до їх відома.

В свою чергу, прокурор, у поданій апеляційній скарзі, вдавшись лише до перелічення визначених ч.3 ст.28 КК України ознак організованої злочинної групи, при цьому конкретних доказів на підтвердження її стійкості, здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти внутрішнім чи зовнішнім факторам, що можуть її дезорганізувати, не навів, як і не навів переконливих доказів того, що обвинувачені діяли за усім їм відомим та заздалегідь розробленим планом, який би у кожному випадку передбачав чіткий розподіл функцій усіх учасників щодо його досягнення та кінцевої мети.

Більше того з вказаними висновками щодо відсутності в діях обвинувачених будь-яких ознак організованої злочинної групи погодився і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй ухвалі від 27 листопада 2014 року по даному кримінальному провадженню.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне, вирок місцевого суду щодо обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в частині кваліфікації їх дій, призначеного покарання і вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_24 скасувати та ухвалити новий вирок.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 за вчинення кримінальних правопорушень, наведених у вироку, колегія суддів враховує, тяжкість скоєних ними злочинів, дані про осіб обвинувачених, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так обвинувачені, кожен зокрема, вчинили злочини, які в силу приписів ст.12 КК України являються тяжкими та середньої тяжкості, за місцем проживання обвинувачені характеризуються позитивно, на обліку в обласних психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебувають, за виключенням ОСОБА_13, який перебуває на обліку у лікаря нарколога з 15.05.2009 року з приводу побутового пияцтва, без синдрому залежності.

Обвинувачені ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_60 мають вагомі досягнення та звання в спорті. Неодноразово, гідно захищали честь області та України на республіканських та міжнародних змаганнях.

Приймає колегія суддів до уваги стан здоров'я обвинувачених та їх сімей, зокрема, важкі хронічні захворювання у ОСОБА_19, та наявність у ОСОБА_12 і ОСОБА_19 одного із батьків інвалідів, а також факт виховання без батька ОСОБА_16 та ОСОБА_17

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_19 суд визнає часткове відшкодування заподіяної вчиненням кримінального правопорушення моральної шкоди потерпілій.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновками органів досудового розслідування та прокурора про наявність в діях обвинувачених таких обтяжуючих покарання обставин, як вчинення злочину групою осіб, за попередньою змовою, повторно, тяжкі наслідки завдані злочином, вчинення злочину з особливою жорстокістю, оскільки вказані обставини впливають на кваліфікацію вчинених злочинів, що в силу ч.4 ст.67 КК України, виключає можливість їх повторного врахування, як обставин, що обтяжують покарання, при призначенні такого.

Разом з тим, в матеріалах провадження не встановлено жодного належного та об'єктивного доказу перебування обвинувачених в стані алкогольного сп'яніння не навів таких доказів і прокурор, не встановлено таких і в процесі апеляційного розгляду. За таких обставин, така обтяжуюча покарання обставина, як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, підлягає виключенню з обвинувачення.

Органами досудового слідства обвинуваченим ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_16, за ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 за ст.296 ч.2, ч.3 КК України інкриміновано вчинення хуліганства, яке супроводжуються особливою зухвалістю та й ще винятковим цинізмом.

Проте, за змістом диспозиції ч.1 ст. 296 КК України особлива зухвалість та винятковий цинізм, є самостійними складами злочину.

Як свідчать матеріали справи, злочинних дій, що супроводжувалися винятковим цинізмом, у ході досудового слідства та у судовому засіданні не виявлено.

Однак органи досудового слідства та прокурор зайво зазначили таку ознаку вчиненого злочину, як його скоєння з винятковим цинізмом.

Отже, з обвинувачення інкримінованого ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 підлягає виключенню висновок органів досудового слідства та прокурора про наявність їх в діях такої кваліфікуючої ознаки вчиненого злочину, як винятковий цинізм.

З врахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчинених кожним з обвинувачених кримінальних правопорушень, всіх відомостей про осіб обвинувачених, конкретних обставин провадження, ролі кожного з них при вчиненні кримінальних правопорушень, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про доцільність призначення кожному з підсудних покарання в межах санкцій Особливої частини Кримінального Кодексу України у виді позбавлення волі.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_24 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення, внаслідок якого настала смерть близької для неї людини, а саме чоловіка, на суму 500 000 грн., який ніхто з обвинувачених не визнав, суд керується вимогами ч. 2 ст. 1168 ЦК України, відповідно до яких: моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сімєю.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ОСОБА_24 - дружини загиблого ОСОБА_34

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_24, колегія суддів враховує характер і тривалість моральних страждань, пов'язаних з непоправною втратою чоловіка. Також суд, приймає до уваги показання потерпілої ОСОБА_24, що про смерть чоловіка вона дізналась перебуваючи в лікарні у зв'язку з пологами, пережила від цього тяжкий нервовий стрес, який істотно погіршив і без того важкий стан її здоров'я після народження дитини. На її утриманні залишилось двоє малолітніх дітей, які через смерть батька втратили годувальника. За таких обставин, суд, задовольняючи позов частково, керуючись принципами відповідності, розумності та справедливості, вважає, за необхідне стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на користь ОСОБА_24 кошти у сумі - 350 000 грн., в задоволенні решти цивільних позовів відмовити.

З огляду на те, що потерпілий ОСОБА_61 помер 11 квітня 2015 року, а сума моральної шкоди спричиненої особі, в силу вимог закону, спадкуванню не підлягає, колегія суддів, в силу цих обставин, позбавлена можливості вирішити апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_61 щодо збільшення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, враховуючи, що смерть ОСОБА_34 настала внаслідок протиправних дій ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 стягнута на користь ОСОБА_61 моральна шкода підлягає відшкодуванню солідарно зі всіх обвинувачених.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 411, 413, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_12, захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12, захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_19, захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_16 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_15, захисника ОСОБА_21 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_15, прокурора, потерпілих ОСОБА_20, ОСОБА_22 задовольнити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року щодо обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19 в частині кваліфікації їх дій, призначеного покарання і вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_24 скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким:

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2, 296 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три)роки;

- за ч. 3 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два)роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_11 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

ОСОБА_12, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2, 296 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ч. 3 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два)роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_12 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

ОСОБА_13, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2, 296 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

- за ч. 3 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_13 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

ОСОБА_17, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_17 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 3 (три) місяці.

ОСОБА_15, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_15 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 3 (три) місяці.

ОСОБА_16, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_16 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 3 (три) місяці.

ОСОБА_18, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_18 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 3 (три) місяці.

ОСОБА_19, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_19 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 8 (років) років 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання обвинуваченим: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 рахувати з 20 липня 2015 року.

Зарахувати обвинуваченим в строк призначеного кожному з них покарання, термін перебування їх під вартою, з моменту затримання, відповідно: ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з 25.07.2010 року, ОСОБА_19 з 11.08.2010 року, ОСОБА_11, ОСОБА_16 з 13.08.2010 року відносно всіх по 17.11.2013 року включно, а ОСОБА_12 та ОСОБА_15 з 13.08.2010 року по 19.07.2015 року, включно.

Запобіжний захід ОСОБА_12 та ОСОБА_15 залишити попередній - тримання під вартою.

Змінити обвинуваченим ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_23, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 запобіжний захід з особистого зобов'язання на тримання під вартою, взявши їх під варту в залі апеляційного суду негайно.

Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної вчиненням злочину потерпілій ОСОБА_24, задовольнити частково.

Стягнути солідарно із обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на користь ОСОБА_24 350 000 гривень моральної шкоди, на користь ОСОБА_22 - 125 000 грн., в задоволенні решти цивільних позовів відмовити.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_19, з метою забезпечення цивільних позовів, до повного відшкодування спричинених злочинами збитків залишити без змін.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженими, які утримуються під вартою - в той самий строк з дня вручення їм копії вироку.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналу:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області І.В. Вітюк