Рішення № 47063451, 10.07.2015, Франківський районний суд м. Львова

465/10059/13-ц

2/465/1580/15

РІШЕННЯ

Іменем України

10.07.2015 року Франківський районний суд м. Львова, у складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Буюклі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, яким просить суд стягнути із ОСОБА_1 у свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 40259,08 грн. та понесені судові витрати. Позов мотивований тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13.02.2008 року ОСОБА_1 13.02.2008 року отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим у останнього перед банком виникла заборгованість у розмірі 40259,08 грн. На підставі вказаного просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, з підстав, викладених ним у позові.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позову у звязку із пропуском строку позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.02.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строкам дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у відповідній заяві.

Судом встановлено, що кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані ЗАТ КБ "ПриватБанк" відповідачеві, які він використав за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 9.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Відповідно до п.6.5 умов надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.6.6 умов надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п.8.6 умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Після укладення договору, відповідач своїх зобов'язань за вказаним договором не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів.

Згідно розрахунків наданих позивачем та перевірених судом, станом на 18.07.2013 року загальна сума заборгованості відповідача становить 40259,08 грн., у яку входять: 5 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 21 315,79 - заборгованість по процентах за користування кредитом; 11550,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом та штрафи, згідно п.8.6 договору: 500,00 грн. (фіксована частина); 1893,29 грн. - штраф (процентна ставка).

Згідно зіст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідност. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу.

Ст.530 ЦК Українивизначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Договором передбачено строк його дії - протягом 12 місяців, з дня його підписання /п.9.12/.

На виконання умов Договору, відповідачу було надано Кредитну картку строком дії до 13.02.2009 року, згідно заяви про видачу кредиту та п. 9.12 умов правил надання банківських послуг.

Зі змісту Договору вбачається, що строк дії договору може бути пролонговано. Крім того зазначено, що після спливу строку дії Картки видається нова Картка, яка дозволяє в подальшому використовувати наданий кредит відповідачу.

З вище викладеного вбачається, що строк дії картки, наданої відповідачу закінчився останнього дня лютого місяця .2009 року. Нової картки після цього відповідачу не видавалось, що унеможливило реалізацію його прав та обовязків , визначених кредитним договором.

Представник позивача посилається на те, що договір було пролонговано.

Разом з тим, відповідно до п.3.13 Договору, після спливу строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання ОСОБА_2 з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява держателя про закриття карткового рахунку, а також за умов наявності грошових коштів на картковому рахунку для виконання послуг по виконанню розрахункових операції по картковому рахунку тощо.

Станом на 28.02.2009 року (тобто на момент закінчення строку дії картки) відповідач мав прострочену заборгованість по кредиту, що унеможливлювало продовження строку дії картки згідно п.3.13 Договору, а також продовження строку дії договору.

Ст.ст.256,257 ЦК Українивизначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч.1, ч.5ст.261 ЦК Українипередбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки кредитним договором від 13.02.2008 року встановлено строк дії договору протягом 12 місяців з дня його підписання, тобто до 13.02.2009 року, строк дії кредитної картки, закінчився в 28.02.2009 року року, нова картка видана не була, суд вважає, що саме з 01.03.2009 року, тобто з першого дня місця, наступного за місяцем, в якому закінчився строк дії картки, почав перебіг строк позовної давності. Позов про стягнення заборгованості за цим договором подано до суду лише 23.10.2013 року, тобто поза межами трирічного строку, встановленогост.257 ЦК України.

Згідно з положеннями ч.3, ч.4ст.267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем було заявлено в суді до ухвалення судового рішення про застосування судом строку позовної давності відповідно до вимогст.267 ЦК України.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п.11постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним пропущено з поважних причин строк для звернення до суду з позовом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позову, у зв'язку з пропуском ним строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.256,257,261,267,526,530,611,1054 ЦК України, ст. ст.10,15,60,61,88,208,209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення, або протягом того ж строку з дня отримання його копії до Апеляційного суду Львівської області, шляхом подачі апеляційної скарги через районний суд .

Суддя: Ванівський Ю.М.