Вирок № 47062460, 21.07.2015, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №445/994/15-к

Провадження №1-кп/440/93/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року

Буський районний суд Львівської області

в складі : головуючого судді Мельник С. Р.

при секретарі Базилюк Г.З.

за участю прокурора Рогальського Р.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Буську кримінальне провадження № 12015140210000294 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бортків Золочівського району Львівської області, гр.України, українця, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 згідно із ст. 89 КК України, раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309 , ч.1 ст.311 КК України , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 21 квітня 2015 року, знаходячись на території звалища, що неподалік с.Перегноїв Золочівського району Львівської області, що межує із с. Бортків Золочівського району Львівської області з метою відшукання там металобрухту знайшов поліетиленовий пакет в якому знаходилися сухі стебла макової соломки із коробочками, котрі він умисно, незаконно, всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з метою виготовлення наркотичної речовини, взяв із собою для зберігання. Так, продовжуючи свою злочинну діяльність 22 квітня 2015 близько 12 години 30 хвилин, ОСОБА_2 з метою виготовлення наркотичних засобів для власного вживання приніс на територію колишнього висохлого ставка, що на території с. Бортків Золочівського району Львівської області: паперову упаковку із надписом «Сода» в якій знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору; два скляних флакони «Спирт мурашиний» в яких знаходилася рідина; полімерну пляшку із надписом на етикетці «Розчинник 647» в якій знаходилася прозора безбарвна рідина; три порожніх шприци ін'єкційні одноразового застосування 2,5 мл.; три порожні шприци ін'єкційні одноразового застосування 5 мл.; порожню скляну пляшку із надписом на етикетці «ПШЕНИЧНА»; полімерний пакет у якому знаходилися фрагменти рослин макової соломи, що згідно висновку судово-хімічної експертизи № 3/551 від 20.05.2015 містять морфін, кодеїн і є маковою соломою, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (маса макової соломи, в перерахунку на висушену речовину, становить 150,77 грами); та полімерну пляшку, в якій знаходилася рідина коричнево-зеленуватого кольору, в якій виявлено концентрат з макової соломи (екстракційний опій), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (маса концентрату з макової соломи (екстракційного опій) у відповідності до вищевказаного висновку експерта в перерахунку на суху речовину, становить 0,07 грами). Вказані речі 22.04.2015 під час проведення огляду місця події були виявлені та вилучені працівниками Золочівського РВ ГУ МВС України у Львівській області.

Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_2 у вчиненні незаконного придбання, виготовлення та зберігання без мети збуту наркотичних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Крім цього, у жовтні 2014 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_2 маючи умисел на незаконне придбання, зберігання прекурсору з метою його використання для виготовлення наркотичного засобу, незаконно, всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» отримав від невідомої особи, яка в той час знаходилася у с. Бортків Золочівського району Львівської області прекурсор ангідрид оцтової кислоти, та незаконно зберігав при собі без мети збуту, до моменту коли 22 квітня 2015 року під час огляду місця події - ділянки території колишнього висохлого ставка, що на території села Бортків Золочівського району Львівської області, даний прекурсор було виявлено та вилучено в одноразовому медичному шприці ємністю 2 мл., що згідно висновку експерта є ангідридом оцтової кислоти масою 0,64 грам, який віднесений до прекурсорів, стосовно яких встановлюються заходи контролю.

Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_2 у незаконному придбанні, зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 311 КК України.

Перед початком судового розгляду між сторонами кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором у даному кримінальному провадженні № 12015140210000294 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст.309, ч. 1 ст. 311 КК України.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.309, ч.1 ст.311 КК України, а саме: з врахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочини середньої та невеликої тяжкості), даних про особу підозрюваного (раніше згідно ст. 89 КК України не судимий, працездатного віку, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря-психолога не перебуває, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони), відсутності обставин, що обтяжують покарання, наявності обставин, що пом'якшують покарання, зокрема щире каяття, активне сприяння розкриттю даних злочинів, ненастання тяжких наслідків від вчинених ним злочинів, а тому досягають згоди, що підозрюваний ОСОБА_2 має понести покарання у виді обмеження волі. При цьому сторони досягли порозуміння щодо призначення покарання ОСОБА_2 за вчинення кримінальних правопорушень:

- за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, у вигляді 2 років обмеження волі;

- за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 311 КК України, у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Вивчивши документи кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-469, 472 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ньому покарання та інші передбачені угодою заходи, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.311 КК України, які згідно ст.12 КК України не є тяжким злочином.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає вимогам Кримінального закону.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Обвинуваченому роз"яснено ч.5, 6, 7 ст.474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлені, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених аб.1, 2, 3, 4 пункту 1 ч.5 ст.474 КПК України, а саме права на судовий розгляд під час якого прокурор зобов"язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його прав на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене між сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, які встановлені ч. 5, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз"яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз"яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Прокурор також просив затвердити угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам закону та визначена міра покарання за вчинений злочин відповідає вимогам Кримінального закону.

За наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час розгляду справи по суті, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором прокуратури Золочівського району Гошовським М.В. у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст. 311 КК України та призначення узгодженої сторонами міри покарання і ухвалення обвинувального вироку.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Затвердити угоду від 29 травня 2015 року про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором прокуратури Золочівського району Львівської області Гошовським М.В. у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.311 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у вигляді 2 років обмеження волі;

- за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 311 КК України, у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави витрати на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в сумі 768,00 гривень (одержувач УДКСУ у Залізничному районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007594. р/р 31111115700003, МФО 825014).

Запобіжний захід ОСОБА_2 - особисте зобов»язання залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: пачка харчової соди, 2 флакони «мурашиного спирту», три шприци по 5 мл., один шприц 2,5 мл., котрі запаковані у паперові упаковки, одна пластикова пляшка «Розчинник 647» заповнена прозорою рідиною, одна пластикова пляшка об»ємом 0,5 літра з концентратом з макової соломки (екстракційний опій), маса в перерахунку на суху речовину становить 0,07 грам, пакет з напівпрозорого полімерного матеріалу із коробками і частинами стебел сухих рослин маку, масова частка макової соломки в перерахунку на висушену речовину становить 150,77 грам, один шприц 2 мл із рідиною, що є ангідридом оцтової кислоти, маса якої становить 0,64 грам, один розпакований шприц 2,5 мл., один запакований шприц 2,5 мл, які згідно квитанції №0009727 знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів - наркотичних засобів при ГУМВСУ у Львівській області - знищити.

Матеріали кримінального провадження № 12015140210000294 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при кримінальному провадженні 1-кп/440/93/2015.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя С. Р. Мельник