Ухвала суду № 47062240, 21.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 331/2549/15-ц головуючий у 1-й інстанції Світлицька В.М.

Провадження № 22-ц/778/4243/15 суддя-доповідач Панкеєв О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухарь С.В., Панкеєва О.В.,

при секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 25 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_5, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округуКияниця Надія Володимирівна, про розірвання договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_5, приватний нотаріус ЗМНО Кияниця Н.В. про розірвання договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу та визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 22.08.2013 року між ОСОБА_3, в якості продавця, та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9, в якості покупця, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з відстрочкою платежу до 31.12.2014 року. В зазначений строк платежі за спірну квартиру не були передані продавцю.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд розірвати договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу квартири АДРЕСА_1 від 22.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_9, визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1, стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 25 травня 2015 року позов задоволено.

Розірвано договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу квартири АДРЕСА_1 від 22.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1 827 грн.. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1 827 грн..

На зазначене рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частиною 1 ст. 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Частиною 4 ст. 694 ЦК України встановлено, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається із матерів справи, що 22.08.2013 року між ОСОБА_7 в якості продавця, та ОСОБА_9, в якості покупця, було укладено договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу квартири АДРЕСА_1. За умовами п. 3 Договору, продаж вищезазначеної квартири вчинюється за 800 000 грн. 00 коп., з яких 88 000 грн. 00 коп. продавець одержав від покупця до підписання цього договору, а решту - 712 000 грн. 00 коп. покупець зобов'язаний сплатити продавцю готівкою строком до тридцять першого грудня дві тисячі чотирнадцятого року. Кінцева дата розрахунку за цим договором - тридцять першого грудня дві тисячі чотирнадцятого року. За умовами п. 4 договору купівлі-продажу, до моменту повного розрахунку за продану квартиру продавцю відповідно до вимог ч. 6 ст. 694 Цивільного кодексу України належить право застави на передане, але не оплачене майно. З моменту укладання цього договору покупець має право розпоряджатися квартирою виключно за письмовою, нотаріально засвідченою згодою продавця. Після проведення повного розрахунку за цим договором іпотека, що виникла за цим договором, припиняється. За заявою продавця та відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження квартири іпотекою реєструється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Сторони домовились, що факт повного розрахунку за цим договором повинно бути підтверджено заявою продавця (або уповноваженої особи продавця) про повний розрахунок, справжність підпису на якій повинно бути засвідчено нотаріально. Продавець зобов'язується надати заяву про повний розрахунок з ним в день остаточного розрахунку за цим Договором. Сторони домовились, що обтяження речових прав на вищезазначену квартиру припиняється у разі повного виконання покупцем зобов'язань передбачених ч.1 п.3 цього Договору.

За витягом № 8364718 від 22.08.2013 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Кияниця Н.В. було внесено до реєстру запис про заборону відчуження вищезазначеної квартири. Також, запис про реєстрацію іпотеки на цю квартиру також було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом №8366867 від 22.08.2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 Після смерті ОСОБА_9 , 20.11.2014 року приватним нотаріусом ЗМНО Кияниця Н.В. за заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_2, про прийняття спадщини після його смерті була заведена спадкова справа. (а.с.35,36) Третя особа ОСОБА_5 подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини. (а.с.35)

01.04.2015 року ОСОБА_3 подала до нотаріуса вимогу в якій зазначила, що ОСОБА_9 не сплатив їй за Договором купівлі-продажу 712 000 гривень, і спадкоємці успадковують квартири з боргом, який мають сплатити за умовами Договору (а.с.39)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку проте, що ані померлий ОСОБА_9 , ані його спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не сплатили 712 000 грн. 00 коп. за умовами договору купівлі-продажу, а тому за правилами ст 651 ЦК України, договір підлягає розірванню.

В апеляційній скарзі позивач вважає, що суд не мав право прийняти позов до розгляду у зв'язку із тим, що спадкоємці не прийняли спадщину, бо не оформили її, а тому вони не є власниками майна, не допитав ОСОБА_3, і нотаріуса, не вирішив долю отриманих позивачем 88 тисяч гривень та порушив право на подання доказів.

В частині, яка апелянтом не оскаржена, рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Доводи апеляційної скарги проте, що суд не мав право прийняти позов до розгляду у зв'язку із тим, що спадкоємці не прийняли спадщину, бо не оформили, а тому вони не є власниками суперечить обставинам справи та вимогам закону.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, підготовленого на виконання постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 6 "Про узагальненні судової практики розгляду цивільних справ про спадкування", зазначено, що якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Таким чином, відповідачі по справі є такими, що прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_9, оскільки подали заяву про прийняття спадщини.

Посилання на ст. 608 ЦК України, яка передбачає, що зі смертю боржника припиняються боргові зобов'язання є хибними, бо за правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини перейшли усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.

Доводи апеляційної скарги проте, що ОСОБА_2 заявляв клопотання про допит ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Кияниці Н.В. щодо з'ясування обставин виконання умов Договору про передачу коштів в рахунок вартості квартири не спростовують висновків суду щодо невиконання умов Договору про передачу коштів.

Оскільки в апеляційній скарзі відповідно до вимог ст. 295 ЦПК, 303 України не заявляється клопотань про дослідження доказів, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, нових докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, колегія судів вважає, що посилання в скарзі на те, що судом першої інстанції не задоволено клопотання відповідача про допит ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Кияниці Н.В., атакож, що порушені його права на надання доказів не заслуговують на увагу.

Посилання в апеляційній скарзі проте, що суд при розірванні Договору повинен був вирішити долю 88 тисяч гривень, які продавець одержав від покупця до підписання Договору, що на думку ОСОБА_2 є підставою для скасування рішення суду не приймаються колегією судів виходячи із наступного.

За правилами ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом статей 11,27,119, 130 ЦПК України, яка передбачає диспозитивність, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторонами не заявлялося вимог щодо вирішення долі 88 тисяч гривень, які продавець одержав від покупця до підписання Договору, а тому за правилами ст. 11 ЦПК України суд і не мав право вирішувати їх долю.

Оскільки доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріально та процесуального права не знайшли свого підтвердження , рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" в частині, яка оскаржується позивачем підлягає відхиленню .

Оскільки ухвалою судді від 24.06.2015 року ОСОБА_2 було відстрочено сплата судового збору у сумі 1705 гривень 20 коп., колегія судів відповідно до вимог ст. 82, 88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути її з особи, що подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 25 травня 2015 рокуу цій справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 недоплачені 1705 (одна тисяча сімсот п'ять) гривень 20 коп судового збору, на реквізити банківській установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг : банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, код одержувача (код за ЄДРПОУ): 38025409, код банку одержувача (МФО) 813015, рахунок одержувача: 31218206780007, призначення платежу: судовий збір, код суду 02891457.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді