Ухвала суду № 47060559, 20.11.2014, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1800/14-ц

Провадження № 2/321/29/2015

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року смт. Михайлівка

Суддя Михайлівського районного суду Запорізької області Дараган Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом зняття з реєстраційного обліку, за участю третьої особи управління державної міграційної служби України в Запорізькі області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом зняття з реєстраційного обліку, за участю третьої особи управління державної міграційної служби України в Запорізькі області.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

При цьому було встановлено, що позов було подано з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

Так, не зрозуміло, з чого саме виходила позивач, залучаючи до участі у справі в якості третьої особи управління державної міграційної служби в Запорізькі області. При цьому взагалі не зрозуміло, яких саме прав та інтересів третьої особи стосується поданий позов та на чиєму боці може бути залучена ця третя особа на боці позивача чи відповідача, чи це взагалі третя особа, яка має самостійні вимоги щодо предмета спору. Разом із цим позивачем не враховано, що зняття особи з реєстраційного обліку здійснюється відповідним структурним підрозділом державної міграційної служби України, а не управлінням державної міграційної служби України в Запорізькі області.

Крім того, в порушення п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України зміст позовних вимог не конкретизований.

Зокрема, зміст позовних вимог дещо неконкретизований, оскільки з позовної заяви та доданих до неї копій документів вбачається, що позивачем фактично описується ситуація щодо мешканця житлового приміщення, який проживав в цьому приміщенні з дозволу власника житлового будинку, але вже тривалий час в ньому не мешкає. Однак, позивачем заявляються вимоги зняття відповідача з реєстраційного обліку, а не про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням внаслідок тривалої відсутності в цьому житловому приміщенні.

При цьому позивачем не враховуються ті обставини, що відповідно до п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження своїм майном, зокрема житловим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового і цивільного законодавства, а саме від вирішення однієї з таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Також позивачем не приймаються до уваги й ті обставини, що вимоги щодо зняття особи з реєстраційного обліку здійснюється відповідним структурним підрозділом державної міграційної служби України, такі вимоги є дещо передчасними, оскільки зняття з реєстрації з місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду.

Тому в цій частині позовні вимоги підлягають уточненню.

Крім того, в порушення ч. 5 ст. 119 ЦПК України, судовий збір оплачений не в повному обсязі.

Так, до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 121 гривня 80 копійок. При цьому, відповідно до Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на день подання позову до суду складає 243 гривні 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Михайлівському районі, 22030001; код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37830868; код банку отримувача (МФО): 813015; рахунок отримувача: 31217206700185; призначення платежу: судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Михайлівський районний суд Запорізької області, код ЄДРПОУ 37297408). При цьому жодних обставин, за наявності яких позивач може бути звільнена від сплати судового збору або їй може бути розстрочено чи відстрочено сплату судового збору, в позові не зазначено. Тому вбачається, що судовий збір оплачений не в повному обсязі.

Вказані недоліки перешкоджають розгляду справи.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказаний позов без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 4 дні з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом зняття з реєстраційного обліку, за участю третьої особи управління державної міграційної служби України в Запорізькі області, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 4 дні з дня отримання копії вказаної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

20.11.2014