Ухвала суду № 47058583, 21.07.2015, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________

Справа № 299/1317/15-а

У Х В А Л А

21.07.2015 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий-суддя Рішко Г.І., секретар судового засідання: Стрижак О.М., за участі позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх представника ОСОБА_5, представника Виноградівської міської ради: ОСОБА_6, представника третьої особи: ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, інтереси яких представляє адвокат ОСОБА_5 до Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" (ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика") про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом в якому просять визнати незаконним та скасувати п.3 рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області №54 від 24.02.2009 року "Про визнання права власності на будівлю" та скасувати державну реєстрацію права власності Відкритого акціонерного товариства "Виноградівська взуттєва фабрика" на 4-х квартирний житловий будинок по вулиці Локоти, буд.48 (реєстраційний номер 26565775, номер запису 453, вчинений Виноградівським РБТІ).

Ухвалою суду від 20.05.2015 року до участі у розгляді справи було залучено ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" (ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика") м.Виноградів.

Представник третьої особи ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності від 09.07.2015 року в судовому засіданні заявив письмове клопотання про закриття провадження у даній справі у звязку з непідсудністю суду адміністративної юрисдикції. Своє клопотання мотивував тим, що безпосереднім предметом спору в даній справі є право власності ТОВ «Взуттєва фабрика» на житловий будинок. Позивач просить суд скасувати рішення виконкому ради, яким товариству було надано право власності на будинок та скасувати реєстрацію даного права. Позивачі, відповідач та Мінпромполітики, мають спільну позицію щодо спірного права власності. Вважає, що спору між позивачем та відповідачем не існує. Натомість власник майна - товариство, яке у разі ухвалення рішення судом не в його користь, буде позбавлено права власності на житловий будинок, що має істотну вартість - залучено до даної справи в якості третьої особи без самостійних вимог. Скасування рішення органу місцевого самоврядування про визнання права власності та скасування реєстрації права власності і є позбавленням Підприємства його

майнового права. Зазначає, що у зв'язку з наявністю спору про право, що описаний позивачем у його заяві, неможливим є розгляд даного спору в порядку адміністративного судочинства.

В свою чергу представник позивачів ОСОБА_5, який діє на підставі Договорів про надання правової допомоги від 20.06.2014 року, подав до суду письмові заперечення з приводу клопотання третьої особи про закриття провадження. Заперечення мотивує тим, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є субєктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Діяльність Виноградівської міської ради щодо визнання та реєстрації права власності на нерухоме майно відноситься до питання місцевого значення, виконання якого покладено на міську раду Конституцією та законами України. Оскільки порядок визнання та реєстрації права власності на нерухоме майно перебуває у сфері публічно-правових відносин, то спори щодо дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень з приводу дій підлягають розгляду адміністративними судами. Вказує, що суд повинен ставити за основу вирішити спірне питання по суті, а не розмірковувати в порядку якого судочинства розглядати вказану справу. У звязку з цим, представник позивачів ОСОБА_5 вважає клопотання про закриття провадження необґрунтованим і просить суд відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження по справі.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали думку свого представника та просили суд відмовити в задоволенні клопотання представника третьої особи.

Представник відповідача ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності від 12.01.2015 року в судовому засіданні заперечила відносно клопотання про закриття провадження.

Розглянувши клопотання представника третьої особи, заслухавши думку представника позивача, позивачів та представника відповідача, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 2 стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень», відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вказаної норми Закону, для розгляду справ в порядку адміністративного судочинства необхідні дві обставини - наявність публічно-правового спору, та у цьому спорі хоча б однією із сторін має бути суб'єкт владних повноважень.

Звернення позивачів до суду зумовлено тим, що виконавчий комітет Виноградівської міської ради, визнаючи за ВАТ «Виноградівська взуттєва фабрика» право власності на 4-х квартирний житловий будинок в м.Виноградів по вул.Локоти, прийняв рішення №54 від 24.02.2009 року «Про визнання права власності на будівлю», яке не відповідає ст. 41 Конституції України та ст.ст.318, 321, 326 ЦК України.

Прийняте міською радою рішення про визнання права власності на 4-х квартирний

житловий будинок в м.Виноградів вул.Локоти, 48 за Відкритим акціонерним товариством «Виноградівська взуттєва фабрика» є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання - реєстрації свідоцтва про право власності. Скасування такого акта не породжує наслідків для сторін, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на житло має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Таким чином, у разі прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу житла у власність), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Його скасування не породжує наслідків для власника, оскільки у таких осіб виникло право власності і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Розгляд даного позову не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності на спірну житлову будівлю до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків).

Стаття 15 ЦПК України визначає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, п.1 ч.1 якої вказує, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі вказують на порушення їх саме цивільних прав, оскільки вважають, що їм мають бути передані у власність квартири в 4-х квартирному будинку №48 по вул.Локоти в м.Виноградів, в яких проживають та які перебувають у власності ВАТ «Виноградівська взуттєва фабрика».

Та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних відносин та не робить даний спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно - правових відносин.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Такі висновки суду узгоджуються з практикою Верховного Суду України, висловленою в постановах від 24 лютого 2015 року у справі № 21-34а15, від 17 лютого 2015року у справі № 21-551а14, від 16 грудня 2014 року у справі № 21-544а14, від 09 грудня 2014 року у справі № 21-308а14, від 11 листопада 2014 року у справі № 21-493а14, від 03 червня 2014 року у справі 21-144а14, від 14 лютого 2012 року у справі 21-1041во10 та № 21-1042во10, які згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до

цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що в даних правовідносинах має місце спір про цивільне право, дана справа повинна бути розглянута за правилами цивільного процесуального законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 17, 157, 165 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, інтереси яких представляє адвокат ОСОБА_5 до Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ "Виноградівська взуттєва фабрика" (ТОВ "Виноградівська взуттєва фабрика") про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування закрити.

Розяснити позивачам їх право звернутися із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

ГоловуючийОСОБА_8