Ухвала суду № 47055374, 16.07.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/4124/15 Головуючий 1 інстанції

Справа № 638/18537/14-ц ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого , судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Зазулинської Т.П.,

ОСОБА_2.,

за участю секретаря: Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Дзержниського районного суду м.Харкова від 09 квітня 2015 року позовні вимоги позивача задоволенні. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 18090, 19 грн. заборгованості за кредитним договором № 003-20087-250108 від 25.01.2008 року та витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення.

Доводи апеляційної скарги обгрунутовує неповним з»ясуванням судом обставин, які мають значення для справи. Відповідач зазначає , що при ухваленні рішення суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку,щодо закриття кримінальне провадження, відкритого за її заявою за фактом крадіжки у неї гаманця, в якому знаходилась і кредитна картка ПАТ «Дельта Банк» та зазначає на те, що нею оскаржувалась постанова про закриття провадження у кримінальній справі та засідання з розгляду її скарги призначено на 05 травня 2015 року.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги , просить відхилити апеляційну скаргу відповідача та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки ( а.с.79). Про причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин у відповідності до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу судова , колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції, з посиланням на вимоги умов зазначеного вище кредитного договору та ч.2 ст. 1050, ст. 1049, 526 , 536 ЦК України,виходив з наявності у позивача права на вимогу про дострокове погашення зазначеної заборгованості , у зв»язку з простроченням виконання такого зобов»язання.

При цьому, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 25.01.2008 року Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк» та ОСОБА_3, уклали договір №003-20087-250108 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки.

Відповідно до пункту 1.2. умов вищевказаного договору, позивач відкриває відповідачеві картковий рахунок № 26253902009815 в національній валюті України - гривні, надалі випускає та надає держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті Уіза класичний, що міститься в додатку № 1 до договору, та умовах викладених в правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 умов вказаного кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває держателю кредиту лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 1500,00 грн.. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається.

Умовами кредитного договору також передбачено, що кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за Договором, та вчинення інших операцій передбачених договором.

Відповідно до пункту 2.1. умов цього договору, моментом надання банком держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів, передбачених Тарифами, за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя.

В пунктах 3.6 , 3.7 умов зазначеного договору також передбачено, що держатель картки зобов»язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов»язкового мінімального платежу. У разі порушення держателем строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та /або Овердрафтом, держатель сплачує банку пеню в розмірі , в строки та порядку, які визначені Правилами та Тарифами.

Згідно до підписаних сторонами Тарифів до вказаного кредитного договору , сторонами встановлені : процент за користування кредитною лінією 29,90 % річних, процент за позитивний залишок 1% річних , процент на недозволений овердрафт -90% річних та штраф за прострочену заборгованість обов»язкового мінімального платежу 0,01 % але не менше та не більше 50 грн. за кожний факт прострочення ( пункти 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3., 3.1. тарифів) ( а.с. 3-4).

Як свідчить наданий позивачем розрахунок, з 09 жовтня 2013 року відповідач припинила виконувати зобов»язання щодо щомісячного погашення тіла кредиту, відсотків та комісії, внаслідок чого станом на 21 .07.2014 року, має заборгованість по тілу кредиту в розмірі 2054, 67 грн., по відсоткам в розмірі 1632,05 грн., комісії в розмірі 4099,02 грн. та пені в розмірі 225,00 грн. ( а.с. 5-6).

Матеріали справи також свідчать про те, що відповідач 29 жовтня 2013 року звернулась до Дзержинського РВХМУ ГУМВС України в Харківській області про викрадення у неї 28 жовтня 2013 року о 08 год. 22 хв. в маршрутному таксі гаманця , в якому знаходились гроші та кредитні картки ПАТ «ПриватБаку» та ПАТ «Дельта Банку» та вказана заява 30.10.2013 року внесена до ЄРДР за ст. 185 ч.1 КК України ( а.с.25).

При цьому , як пояснила в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 , разом з кредитними картками у неї були викрадені і ПІН коди до них , які дають можливість сторонній особі користуватись кредитними картками та 04.11.2013 року їй з ПАТ «Дельта Банк» надійшло СМС повідомлення про наявності у неї заборгованості за зазначеним картрахунком .

Матеріали справи також свідчать про те, що з заявою про викрадення кредитної картки , ОСОБА_3 звернулась до ПАТ «Дельта Банк» тільки 05 листопада 2013 року, тобто через сім днів після її викрадення та відповідно до відповіді позивача від 15 листопада 2013 року , з її кредитної картки 28 жовтня 2013 року в двох банкоматах здійснена трансакція на загальну суму 12 000 грн.( а .с . 47).

В правової позиції, яка висловлена Верховним судом України 13 травня 2015 року у справі № 6-71 цс 15 , на вимоги якої , як на підставу відмови позивачу в задоволенні позовних вимог посилається ОСОБА_3 , зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного предявлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Між тим, доказів, які б свідчили що ОСОБА_3 невідкладно повідомила позивача про викрадення в неї карки та ПІН-коду, приймала будь-які дії щодо блокування вказаної кредитної картки, вона, в порушення вимог ст.60 ЦПК України, не надала.

Більш того, вказані обставини справи свідчать про те, що грошові кошти з кредитної картки були зняті за допомогою її кредитної карти та ПІН-коду, які як зазначає ОСОБА_3, були у неї викрадені.

Таким чином, викрадення у відповідача кредитної картки та ПІН-коду до неї, при відсутності з її боку будь-яких дій як щодо негайного повідомлення Банку про викрадення кредитної карти та ПІН- коду до неї, так і блокування картки, не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки набувши право власності на кредитні кошти за вказаним кредитним договором, які позивачем були перераховані на її кредитну картку ( ч.2 ст. 1054, ст. 1046 ЦК України), саме на ОСОБА_3 як власника наявних на кредитній картці грошових коштів, покладено відповідальність за ризик їх втрати (ст. 323 ЦК України), а укладенням з Банком вказаного кредитного договору , відповідач взяла на себе обов»язки щодо виконання його умов , при цьому викрадення у відповідача вказаної кредитної картки не припиняє її обов»язку щодо повернення позивачу заборгованості за зазначеним вище кредитним договором, оскільки таке викрадення не є тією обставиною , яка у відповідності до ст. 607 ЦК України припиняє встановлені між нею та позивачем обов»язки по поверненню кредиту, відсотків та комісії за користування кредитними коштами.

За таких обставин судова колегія погоджується в висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості за вказаним кредитним договором.

Доводи, викладені ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказаних висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315, 317, 319, 218 ЦПК України , судова колегія судової палати, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргуОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий, судя:

Судді :