Вирок № 47055168, 20.02.2013, Шевченківський районний суд Харківської області

Справа № 637/113/13-к

Справа№637/113/13

ВИРОК

Іменем України

20 лютого 2013 року

Шевченківський районний суд Харківської області

в складі: головуючої Тордія Е.Н.

за участю: секретаря Гутарєвої В.С.

прокурора Мурадова З.А

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Шевченкове кримінальне провадження

№ 1-кп/637/7/13 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився с . Новомиколаїка українця ,громадянина України, не одруженого , такого що має середню освіту,не працює, зареєстрований та мешкає: по АДРЕСА_1, раніше судимого: 20 червня 2007 року Московським районним судом м. Харкова за ч.4 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі; 18 квітня 2011 року за ч. 3 ст. 296 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі , звільнений у зв'язку з закінченням терміну покарання,

у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.152 КК України

ВСТАНОВИВ:

8 вересня 2012 року близько 21.20 год. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , через незамкнуті двері проник до житла ОСОБА_2., розташованого за адресою АДРЕСА_2 , увійшов до кімнати де спала ОСОБА_2 , підійшов до її ліжка та застосувавши фізичне насильство , а саме утримуючи своїми руками її руки , та стримуючи своєю фізичною силою спричинений нею опір , проти волі ОСОБА_2 , вступив з нею в статеві зносини , тобто скоїв з нею у природній формі статевий акт. Свої дії ОСОБА_1 продовжував здійснювати поки остання не сказала ,що має венеричне захворювання , після цього ОСОБА_1 припинив статевий акт та з місця скоєння злочину втік.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.152 КК України - зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства.

11 лютого 2013 року в підготовчому судовому засіданні обвинуваченим та потерпілою заявлено про укладення угоди про примирення.

20 лютого 2013 року до суду надано угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілою від 14 лютого 2013 року . Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання звинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1.ст.152 КК України. ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованого звинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді позбавлення волі строком на 5 років із звільненням від покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на 3 роки, відповідно до ст. 76 КК України встановленням обмежень та стягненням відповідних судових витрат за провадження проведених у справі експертиз. Окрім того ОСОБА_1 зобов'язується упродовж 2 років до 20 березня 2015 року , сплатити ОСОБА_2 заявлений позов в розмірі 50 000 грн.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені сторонам.

Розглядаючи в судовому порядку питання про можливість затвердження даної угоди про, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між

потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану угоду

затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.152 КК України, в обсязі звинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила факт укладання угоди та просила її затвердити.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про примирення обвинуваченого з потерпілою та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 скоїв зґвалтування ОСОБА_2 тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст.152 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання примирення міру покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Судові витрати суд стягує з ОСОБА_1 відповідно до умов угоди.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100,368, 370, 373, 374, 471,474 ,475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення укладену 14 лютого 2013 року обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному проваджені № 1-кп/637/7/13 .

Визнати виним ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 20 лютого 2013 року покарання у вигляді 5 ( п'яті ) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання з випробуванням строком на 3 ( три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

? не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

? повідомляти про зміну місця проживання , роботи , навчання кримінально - виконавчу інспекцію;

? періодично з'являтися для реєстрації до кримінально - виконавчої служби.

Зобов'язати ОСОБА_1 відшкодувати ОСОБА_2 за умови угоди протягом 2 років до 20 березня 2015 року 50 000 грн. матеріальної та моральної шкоди.

Речові докази: куртку захисного кольору ,штани ,що належать ОСОБА_1; ковдру, футболку , що належать ОСОБА_2 які знаходиться на зберіганні у камері схову Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області повернути власникам.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення : криміналістичної експертизи в сумі 490 грн, судової молекулярн о- генетичної експертизи в сумі 3 685 грн. на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗ при УМВСУ на залізничному транспорті код 35973367, банк одержувач ГУ ДКСУ в Харківській області ,р/р 31259272210492 , МФО 851011 в сумі 490 грн. ; судової експертизи волокнистих матеріалів та виробив з них на користь держави в сумі 4 416 грн. ;

Вирок після його проголошення негайно вручається засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором потерпілою виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Шевченківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:(підпис)

ЗГІДНО ОРИГІНАЛА: 20.02.2013