Вирок № 47054181, 20.07.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/942/15-к

Номер провадження 1-кп/629/163/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судового засідання - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Шульги Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 11.03.1996 року Лозівським міським судом Харківської області за ст. 140 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, додаткові заходи ст. 14 КК України - лікування від наркоманії, звільнений 21.10.1996 року з Жовтневої ВК Харківської області (№ 17) на підставі ст. 8 Указу Президента України «Про амністію» від 27.06.1996 року;

- 23.07.1997 року Лозівським міським судом Харківської області за ст. 229-6 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, додаткові заходи ст. 14 КК України - лікування від наркоманії, звільнений 13.04.2000 року з Харківської ВК (№ 43) по відбуттю покарання;

- 31.08.2001 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.ст. 229-6 ч. 3, 140 ч. 2, 196-1 ч. 2, 42 КК України до 5 років позбавлення волі, додаткові заходи ст. 14 КК України - лікування від наркоманії; перегляд вироку 15.01.2002 року - ст. 196-1 КК України перекваліфікована на ст. 395 КК України, ст. 140 ч. 2 КК України - на 185 ч. 2 КК України, вважається засудженим за ст. 229-6 ч. 3, 185 ч. 2, 395, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 11.10.2005 року з Харківської ВК (№ 43) по відбуттю покарання;

- 10.06.2010 року Дніпропетровським районним судом м. Києва за ст. 190 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений 26.02.2011 року з Темнівської ВК Харківської області (№ 100) по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 з початку лютого 2015 року до 24.02.2015 року, маючи умисел на надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, з періодичністю 2 рази на місяць надавав приміщення квартири для виготовлення та вживання наркотичних засобів раніше знайомим ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Так, 24.02.2015 року близько 14 години додому до ОСОБА_1 прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з якими він за місцем свого мешкання за допомогою макового насіння та розчиннику виготовили наркотичний засіб «опій», який вжили ін'єкційним шляхом.

24.02.2015 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою було вилучено, згідно висновку експерта № 377 від 10.03.2015 року, особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, вагою 1,4617 грама та особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою 0,0806 грама.

Крім того, ОСОБА_1 24.02.2015 року за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою. подальшого їх вживання, повторно виготовив за допомогою макового насіння та розчинника наркотичний засіб, який зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

24.02.2015 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою було вилучено, згідно висновку експерта № 377 від 10.03.2015 року, особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, вагою 1,4617 грама та особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою 0,0806 грама.

Крім того, 03.03.2015 року близько 11.00 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в квартирі ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3. Знаходячись в приміщенні зазначеної квартири, ОСОБА_1 заздалегідь знав, що у ОСОБА_4 є кільце, виготовлене з золота, яке він ховає в серванті з речами. У ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення даного кільця. Діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав кільце, виготовлене із золота 585 проби, вагою 8,54 грами, вартістю 4305,44 грн., яке належало ОСОБА_4, чим завдав матеріальний збиток потерпілому на вказану суму.

З місця вчинення злочину ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився за власним розсудом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкриміновані йому злочини при зазначених обставинах. Пояснив, що за місцем свого мешкання виготовлював та зберігав наркотичні засоби для особистого вживання, а також надавав свою квартиру для виготовлення наркотичних засобів іншим особам. Крім того, 03.03.2015 року, знаходячись в квартирі свого знайомого ОСОБА_4, викрав його золоте кільце. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1, які виразилися в наданні приміщення своєї квартири для вживання та виготовлення наркотичних засобів, правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 317 КК України, тобто надання приміщення для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів.

Крім того, дії ОСОБА_1, які виразилися в виготовленні та зберіганні наркотичних засобів, правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 309 КК України, тобто незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України.

Дії ОСОБА_1 по факту викраденні майна ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, має не зняті та не погашені судимості, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога в зв'язку з синдромом залежності від опіатів, не військовозобов'язаний, не одружений, дітей не має, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає скоєння злочину особою в стані алкогольного сп'яніння.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 69 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 377 від 10.03.2015 року в сумі 1292,62 грн., товарознавчої експертизи № 1228 від 02.04.2015 року в сумі 184,14 грн., а всього на загальну суму 1476,76 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

по ч. 2 ст. 309 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі,

по ч. 1 ст. 317 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі,

по ч. 2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначив покарання у вигляді - 5 (п'ять) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати в сумі 1476,76 (одна тисяча чотириста сімдесят шість грн. 76 коп.) гривень на користь держави за проведення судово-хімічної експертизи № 377 від 10.03.2015 року, товарознавчої експертизи № 1228 від 02.04.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази: концентрат макової соломки, опій ацетильований обсягом 1,4617 гр - знищити як такий, що не представляє цінності; золоту печатку масою 8,54 грами з чорним каменем трикутної форми та полосками з камінцями сріблястого кольору, який належить гр. ОСОБА_4 - вважати повернутим потерпілому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.Т.Мішуровська