Рішення № 47047790, 14.07.2015, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1738/15

№ 2/183/1678/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, в складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

секретаря Тен І.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, Головне Управління державно міграційної служби України у Львівській області, Шевченківська районна адміністрація про надання дозволу на виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди одного з батьків та надання дозволу на виготовлення проїзного документу для виїзду дитини за кордон,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3П, треті особи ОСОБА_4, Головне Управління державно міграційної служби України у Львівській області, Шевченківська районна адміністрація про надання дозволу на виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди одного з батьків та надання дозволу на виготовлення проїзного документу для виїзду дитини за кордон.

В своєму позові в остаточній редакції позивачка просила:

надати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 без згоди батька ОСОБА_3 у супроводі матері ОСОБА_1 та без супроводу матері у супроводі керівника громадської організації «Народний дитячо-юнацький хореографічний ансамбль народного танцю «Полуничка» - ОСОБА_4 в наступні країни та періоди:

16.08.2015 року - 30.08.2015 року Польща; 18.09.2015 року 27.09.2015 року Греція, Італія; 03.10.2015 року - 30.10.2015 року Чехія, Франція; 02.12.2015 року 28.12.2015 року Словаччина; 19.03.2016 року 03.04.2016 року Чехія; 01.05.2016 року 16.05.2016 року Греція; 10.06.2016 року - 28.06.2016 року Болгарія; 05.07.2016 року 20.07.2016 року Хорватія;

надати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 без згоди батька ОСОБА_3 у супроводі матері ОСОБА_1 в період шкільних канікул, а саме:

01.06.2015 року - 30.08.2015 року; 24.10.2015 року - 01.11.2015 року; 26.12.2015 року 10.01.2016 року; 20.03.2016 року 03.04.2016 року; 01.06.2016 року 30.08.2016 року, а також в період шкільних канікул по датах, які змінені та встановлені за рішенням місцевої влади та у вихідні дні;

надати дозвіл без згоди відповідача - ОСОБА_3, виготовити дитячі проїзні документи (паспорти) для тимчасового виїзду за межі України дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що з 05.06.2004 року по 10.06.2014 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після розлучення, діти мешкають разом з нею за адресою: м.Львів. вул.Плужника, 4/6.

Батько дітей мешкає у м.Новомосковську Дніпропетровської області, з дітьми не спілкується, матеріальної допомоги не надає, не утримує, ухиляється від сплати аліментів.

Враховуючи той факт, що донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є учасником громадської організації «Народний дитячо-юнацький хореографічний ансамбль народного танцю «Полуничка», який гастролює, зокрема, по країнам Європи, виникла необхідність виготовлення дитячих проїзних документів (паспортів) для її тимчасового виїзду за межі України. А враховуючи той факт, що такі поїздки здійснюються в супроводі одного з батьків, в такі турне може бути взятий і молодший син, , відтак, виникла необхідність отримання дозволу на обох дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Але батько відмовляється надавати дозвіл на виїзд дітей та виготовлення проїзних документів, у звязку з чим дитина позбавлена можливості культурно та духовно розвиватися.

Враховуючи вищевикладене, вона вимушена звернутись із зазначеним позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, мотивуючи їх обставинами, викладеними у позовній заяві, просила суд їх задовольнити, зазначивши, що задоволення позовних вимог буде в інтересах дитини.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав. Зазначив, що категорично заперечує проти надання дозволу на виїзд дітей за кордон за будь-яких умов. Згоден надати такий дозвіл тільки в тому випадку, якщо діти будуть подорожувати разом з ним. Крім того, зазначив, що на даний час між ним та відповідачкою іде ряд судових процесів з приводу спілкування з дітьми і на його думку, позивачка свідомо ховає від нього дітей, а даний позов він сприймає, як ще один із засобів позбавити його можливості спілкуватися з його дітьми. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не зявилася, надавши заяву, якою просила розглянути справу у свою відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечувала (а.с.38).

Представники третіх осіб - Головного Управління державної міграційної служби України у Львівській області, Шевченківської районної адміністрації в судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, причин неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом по справі встановлено, що з 05.06.2004 року по 10.06.2014 року сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі (а.с.5), від якого мають від якого мають двох дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3-4).

Донька сторін - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є учасником громадської організації «Народний дитячо-юнацький хореографічний ансамбль народного танцю «Полуничка», який гастролює, зокрема, по країнам Європи.

Суду надана Довідка, якою зазначено гастрольний тур громадської організації «Народний дитячо-юнацький хореографічний ансамбль народного танцю «Полуничка», на літо 2015 року (а.с.18, 54).

Частиною 2 статті 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, і без згоди та супроводу другого з батьків може бути дозволено на підставі й рішення суду.

Відповідно до п.22 ч.1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 27 січня1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», встановлено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон.

У ст. 141 Сімейного кодексу України визначена рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини.

Судом встановлено, що батько дітей відповідача по справі, категорично заперечує проти тимчасового виїзду дітей за кордон. Відповідач підтвердив свою позицію в судовому засіданні.

Однак, його доводи суд вважає необґрунтованими, та такими, що не можуть бути взяті до уваги при вирішенні даної справи, виходячи з наступного.

Посилання на той факт, що він згоден надати дозвіл лише у разі, якщо діти будуть подорожувати разом з ним, не заслуговує на увагу, оскільки він має можливість ознайомитися з графіком гастролів танцювального колективу (зокрема, він мається в матеріалах справи) і власним коштом подорожувати разом з колективом.

Не можуть бути прийняті судом і посилання відповідача на той факт, що, таким чином, позивач намагається заховати від нього дітей, оскільки в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суду не надано доказів даної обставини.

Крім того, сам відповідач надав суду Рішення апеляційного суду Львівської області від 19 травня 2015 року, яким позивачку зобовязано не чинити перешкод у спілкуванні з дітьми та визначено спосіб і порядок участі батька у вихованні дітей. Як зазначив відповідач по даному Рішенню відкрито виконавче провадження, а відтак спір між сторонами щодо способу і порядку участі батька у вихованні дітей вирішено у судовому порядку і Рішення суду набрало чинності у встановленому законом порядку.

А відтак, відмова батька надати дозвіл на тимчасовий виїзд дітей закордон, по суті є необґрунтованою та зводиться до зясування стосунків з колишньою дружиною, з якою склалися неприязні стосунки. Про що, зокрема, свідчать надані суду звернення до правоохоронних органів, як позивача так і відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в частині надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 без згоди батька ОСОБА_3 у супроводі матері ОСОБА_1 та без супроводу матері у супроводі керівника громадської організації «Народний дитячо-юнацький хореографічний ансамбль народного танцю «Полуничка» - ОСОБА_4 в наступні країни та періоди:

16.08.2015 року - 30.08.2015 року Польща; 18.09.2015 року 27.09.2015 року Греція, Італія; 03.10.2015 року - 30.10.2015 року Чехія, Франція; 02.12.2015 року 28.12.2015 року Словаччина; 19.03.2016 року 03.04.2016 року Чехія; 01.05.2016 року 16.05.2016 року Греція; 10.06.2016 року - 28.06.2016 року Болгарія; 05.07.2016 року 20.07.2016 року Хорватія, позов підлягає задоволенню.

Щодо інших позовних вимог, то вони не підлягають задоволенню без зазначення конкретної держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Щодо надання дозволу без згоди відповідача - ОСОБА_3, виготовити дитячі проїзні документи (паспорти) для тимчасового виїзду за межі України дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, то ця позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки з матеріалів справи не вбачається порушення прав позивача з цього питання.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за необхідне позов задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213, 215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" , -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, Головне Управління державно міграційної служби України у Львівській області, Шевченківська районна адміністрація про надання дозволу на виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди одного з батьків та надання дозволу на виготовлення проїзного документу для виїзду дитини за кордон задовольнити частково.

Надати дозвіл на тимчасовий дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 без згоди батька ОСОБА_8 у супроводі матері ОСОБА_1 та без супроводу матері у супроводі керівника громадської організації «Народний дитячо-юнацький хореографічний ансамбль народного танцю «Полуничка» - ОСОБА_4 в наступні країни та періоди:

16.08.2015 року - 30.08.2015 року Польща; 18.09.2015 року 27.09.2015 року Греція, Італія; 03.10.2015 року - 30.10.2015 року Чехія, Франція; 02.12.2015 року 28.12.2015 року Словаччина; 19.03.2016 року 03.04.2016 року Чехія; 01.05.2016 року 16.05.2016 року Греція; 10.06.2016 року - 28.06.2016 року Болгарія; 05.07.2016 року 20.07.2016 року Хорватія.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Березюк