Ухвала суду № 47046321, 13.07.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/6982/13-ц

Провадження № 4-с/210/20/15

У Х В А Л А

"13" липня 2015 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2, розглянувши скаргу ОСОБА_3 на рішення, дії або бездіяльність Головного державного виконавця Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_3 01.07.2015 року звернулася до суд з вищезгаданою скаргою.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2015 року скаргу передано на розгляд судді Скотар Р.Є.

В своїй скарзі ОСОБА_3 просить визнати, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 неправомірно виніс постанови №47682412 від 27.05.2015року та №47672652 від 26.05.2015року, неправомірно направив їх на її адресу 19.06.2015 року, чим допустив по відношенню до неї ОСОБА_3 дискримінацію; стягнути з Державної виконавчої служби України на її користь матеріальну шкоду у сумі 1871,58 грн.; стягнути з Державної виконавчої служби України судові витрати по справі.

В обґрунтування заявлених вимог, ОСОБА_3 посилається на те, що на підставі ухвали Дзержинського районного суду від 17.12.2014 р. їй видано виконавчі листи щодо стягнення на її користь з Державної казначейської служби України за рахунок бюджету 285204,00 грн. та 500000,00 грн., які нею разом із заявами надіслані для виконання та отримані Державною виконавчою службою України 19.05.2015 року. Постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.05.2015 р. та 27.05.2015 р. відмовлено у відкритті проваджень за виконавчими листами №214/6982/13-ц та надіслані на її адресу 19.06.2015 року. У звязку з чим, вона була позбавлена можливості на 29 днів раніше отримати грошові кошти, тому має права вимагати три проценти річних від 785204,00 грн, тобто 1871,58 грн.

Так, відповідно до ст.383, ч.2 ст.387 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У разі встановлення обгрунтованості скарги , суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у пункті 20 зазначає, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому розділом VII ЦПК порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. У разі заявлення у скарзі вимог про право (наприклад, про захист гідності, честі та ділової репутації, відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби) в їх прийнятті має бути відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, статті 383 ЦПК.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті скарги ОСОБА_3 в частині вимог про стягнення з Державної виконавчої служби України на її користь матеріальної шкоди у сумі 1871,58 грн, тобто 3% річних від суми 785204,00 грн., оскільки дані вимоги суперечать порядку, визначеному ст. 383 ЦПК України, та підлягають розгляду в позовному провадженні.

Частиною 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» судам роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Оскільки згідно зі ст. 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Таким чином, позивач звернувся до суду з вимогами, які не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 ,383 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті скарги ОСОБА_3 в частині вимог про стягнення з Державної виконавчої служби України на її користь матеріальної шкоди у сумі 1871,58 грн.

Ухвала може бути оскаржена через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Р. Є. Скотар