Рішення № 47044046, 16.07.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10602/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"16" липня 2015 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Гайдук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів по банківському строковому вкладу(депозиту),

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів по банківському строковому вкладу(депозиту. Свої вимоги мотивував тим, що 20 лютого 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір - Заява № 300937/71421/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» в іноземній валюті валюті, згідно з яким банк зобов'язався прийняти від позивача грошові кошти в сумі 1500 доларів США з кінцевим терміном повернення 20 травня 2015 року. Після закінченного строку договору кошти відповідач не повернув. Вважає, що відповідач своїми діями порушив умови Договору - Заяви № 300937/8468/1-15. Просить суд стягнути з відповідача суму вкладу у розмірі 1559,57 доларів США.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надав письмову заяву з прохання слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує. В разі неявки відповідача до суду просив розглянути справу в заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

За згодою позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

20 лютого 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір - Заява № 300937/71421/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» в іноземній валюті, згідно з яким банк зобов'язався прийняти від позивача грошові кошти в сумі 1500 доларів США з кінцевим терміном повернення 20 травня 2015 року. Позивач зобов'язався внести готівкою на відкритий банком депозитний рахунок грошові кошти та виконав свій обов'язок, внесено вказані грошові кошти на рахунок. Відповідач зобов»язався нарахувати та виплатити вкладникові за час користування коштами проценти за ставкою 9,10 % (а.с. 7,8).

За час користування коштами банк нарахував вкладнику проценти за ставкою 9,10 відсотків річних у сумі 59,57 долари США (а.с. 10).

Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Положення статті 1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору.

За змістом статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

20 травня 2015 року позивач звернувся до відповідача, направивши письмову вимогу про видачу банківських вкладів (а.с. 9 )

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у ст.1 ч.І Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Судом встановлено, що позивач звернувся до банку з письмовою вимогою про видачу банківських вкладів, чим засвідчив свій намір припинити дію договору.

У зв'язку з цим банк був зобов'язаний повернути позивачу депозитні кошти за його вимогою відповідно до договору банківського вкладу, чим порушив свої грошові зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк«Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 25745867, код Банку 300937) на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором-Заявою № 300937/71421/3-14 від 20 лютого 2015 року у розмірі 1559(одна тисяча п»ятсот п»ятдесят дев»ять) доларів США 57 центів.

При поданні позовної заяви позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3, ст. 2 Закону України "Про захист прав споживачів" .

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно п. 11 постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК), передбачено в абзаці 2 частини першої статті 6 Закону № 3674-VI. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

Станом на 16 липня 2015 року офіційний курс валют Національного банку України становив за 1 долар США - 22,10 грн.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3 654,00 грн.).

Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в сумі 344 грн. 66 коп.( 1559,57 доларів СШАх22,10х 1%:100).

Керуючись ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 1058-1060 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 218,223-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів по банківському строковому вкладу(депозиту) задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк«Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 25745867, код Банку 300937) на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором-Заявою № 300937/71421/3-14 від 20 лютого 2015 року у розмірі 1559(одна тисяча п»ятсот п»ятдесят дев»ять) доларів США 57 центів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк«Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 25745867, код Банку 300937) на користь держави витрати по оплаті судового збору в сумі 344 (триста сорок чотири) гривень 66 копійок.

Повний текст рішення виготовлений 17 липня 2015 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.Є. Арапіна