Ухвала суду № 47042243, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/3993/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Логвиненко А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", Реєстраційної служби Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області про виконання зупиненої дії та зобов'язання вчинення певних дій,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся з позовом про зобов'язання Реєстраційну службу Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області виконати зупинену дію щодо проведення державної реєстрації права власності на будівлю ангару, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Також просив зобов'язати КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" видати технічний паспорт на вказаний об'єкт нерухомого майна.

Позов мотивовано тим, що реєстраційна служба, не відновлюючи зупинену дію щодо проведення реєстрації, зупиненої на строк проведення робіт з технічної інвентаризації, вийшла за межі повноважень, оскільки КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" втратило відповідні повноваження щодо таких робіт.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Зобов'язано реєстраційну службу виконати зупинену дію щодо державної реєстрації права власності позивача на будівлю ангару.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції, та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову, в цій частині справу направити на новий розгляд.

Судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що 29 лютого 2000 року між позивачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна по Рівненській області укладено договір №421 від 21 березня 2000 року за №421, за яким позивач купив об'єкт незавершеного будівництва, що підлягає продажу на аукціоні (державної власності) - склад для кормів за адресою: АДРЕСА_1.

06 травня 2003 року вказаний об'єкт нерухомого майна фактично передано відділенням Фонду держмайна позивачу про що складено відповідний акт.

27 серпня 2008 року позивач звернувся до КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" із заявою №6004 про реєстрацію права власності та заявою №6005 про проведення технічної інвентаризації даного об'єкту незавершеного будівництва.

Рішенням КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" від 02 вересня 2008 року №1238 розгляд заяви позивача від 27 серпня 2008 року №6004 про реєстрацію права власності на нерухоме майно призупинено на строк проведення робіт з технічної інвентаризації.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на час розгляду та вирішення справи, повноваження з виконання зупиненої КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" дії щодо державної реєстрації права власності позивача на об'єкт нерухомого майна - будівлю ангару належать реєстраційній службі, тому остання зобов'язана виконати зупинену КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" дію щодо державної реєстрації права власності позивача на будівлю ангару.

Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що у позивача були відсутні перешкоди для звернення реєстраційної служби для проведення державної реєстрації, однак він цим правом не скористався. Крім того, судовими рішеннями дослідженими під час розгляду справи позивачу було зобов'язано видати технічний паспорт.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІУ, визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб (частина 1 статті 18). До створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (частина 5 Прикінцевих положень).

Згідно з п. 2, 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010 N 1878-VI з 01.01.2013р. запроваджується новий порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З 01.01.2013 реєстратори бюро технічної інвентаризації втрачають повноваження щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Такі повноваження надалі здійснюються виключно реєстраторами органів державної реєстрації прав на нерухоме майно та, у передбачених законом випадках, - нотаріусами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент звернення із позовом до суду відповідач був наділений повноваженнями на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, порядок здійснення таких повноважень врегульовано Законом №1878-VI. До вказаного відповідача позивач не звертався і реєстраційна служба ніяким чином права позивача не порушувала, будь-яких перешкод для звернення позивача до реєстраційної служби на момент подання цього позову до суду не існувало.

Крім того, за вимогами вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться за заявочним принципом шляхом внесення відповідних записів до єдиної інформаційної системи - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що містить відомості про зареєстровані права на нерухоме майно, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав і документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Відповідно до п. 94 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2013 року №868 під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, який діє у пасивному режимі, для цілей справляння державного мита та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор не має повноважень щодо внесення змін чи доповнень до Реєстру прав власності на нерухоме майно та будь-яких інших дій, пов'язаних з проведенням чи скасуванням реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема права власності. Відтак, реєстраційна служба Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області не має правових підстав для вчинення реєстраційних дій у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, ведення якого відповідно до Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року №7/5, покладалось на реєстраторів бюро технічної інвентаризації, до якого у 2008 році звертався позивач із заявою №6004.

Отже враховуючи, що позивач не звертався до реєстраційної служби щодо проведення державної реєстрації, а повноваження державного реєстратора щодо виконання зупиненої у 2008 році КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" дії відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про зобов'язання реєстраційну службу виконати таку дію.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" видати позивачу технічний паспорт на будівлю ангару, то судами попередніх інстанцій було встановлено, що технічний паспорт було оформлено та видано позивачу 06.11.2013 року.

Наведене дає підстави для висновку про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при вирішенні спору. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом допущені порушення, що мають наслідком скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є. Донець