Ухвала суду № 47040324, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

14 липня 2015 року К/800/60803/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗасновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2на ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014у справі № 826/3205/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників"доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Спілка товаровиробників " звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки та складання акту від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Спілка Товаровиробників» та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2014, позов задоволено:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки та складання акта від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Спілка Товаровиробників»;

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки оформленої актом від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Спілка Товаровиробників»;

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Товаровиробників» за період з 01.04.2012 по 31.10.2013 шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Товаровиробників» за відповідний період;

- заборонено Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати акт від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 при написанні актів перевірок інших підприємств та заборонено надавати копію акту від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2014 та закрито провадження у даній справі відповідно до ч. 1 ст.203 КАС України в зв'язку з ліквідацією товариства.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка Товаровиробників" ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити без змін рішення суду першої інстанції. На обґрунтування доводів касаційної скарги зазначено про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки апеляційне провадження відкрито після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_2, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 28.05.2014 внесено запис про припинення юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка Товаровиробників".

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність закриття провадження у даній справі, оскільки підприємство позбавлене статусу юридичної особи та не може бути позивачем та відповідачем в суді.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про незаконність рішення суду першої інстанції та наявності підстав для його скасування, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, посадовою особою Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було складено акт від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників».

Приймаючи рішення про скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2014, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що, ані акт, ані викладені у ньому висновки не мають обов'язкового характеру, не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав, а також з того, що матеріалами справи не підтверджується проведення податковим органом будь-яких коригувань показників податкових зобов'язань або податкового кредиту в базі даних.

Правові підстави проведення зустрічної звірки визначені п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючі органи мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 N1232 та Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 N236, визначено механізм дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Окрім того, Додатком №3 до Методичних рекомендацій встановлено форму та вимоги щодо змісту і об'єму інформації, яка підлягає відображенню в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

При цьому, слід зауважити, що пункт 15 Додатку №3 Методичних рекомендацій передбачає зазначення встановлених даних про проведений аналіз наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, з приміткою, що у разі наявності зазначається й інша інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків, а вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Як установлено частиною 2 статті 124 Конституції України юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже за змістом наведеної норми Конституції України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси.

Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки дії з проведення зустрічних звірок та зі складання актів за їх результатами не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, відтак суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку, що дії з проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.

У той же час відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Оскільки під час судового розгляду не було встановлено проведення відповідачем коригування в інформаційних базах податкового органу задекларованих показників позивача, а також беручи до уваги відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження тих обставин, що відповідачем було здійснено коригування показників податкової звітності, тому суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку про те, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги, без належної перевірки даної обставини.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка товаровиробників" ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Юрченко В.П. СуддіГолубєва Г.К. Сірош М.В.