Ухвала суду № 47040039, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/53382/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

секретар: Антипенко В.В.,

за участю представників: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Української Т.О.; Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» - Коломєйцевої О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - ДПІ) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі № 820/4326/13-а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» (далі - Товариство) до ДПІ, Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області (далі - Управління),

про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з бюджету пені у розмірі 70 138,00 грн.

На обґрунтування позову зазначило, що заявлена та підтверджена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 180 908,00 грн. не перерахована Товариством у порушення приписів пп. 200.12 та 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України.

18 червня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду , залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, позов задоволено.

Стягнуто з державного бюджету в особі Управління на користь Товариства пеню у розмірі 70 138,00 грн.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що у зв'язку із невиконання ДПІ та Управлінням обов'язку з відшкодування сум з податку на додану вартість у передбачений Податковим кодексом України строк, Товариством обґрунтовано нарахована пеня на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 17.08.2012 року ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо правомірності нарахування ним від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2012 року, у розмірі 2 180 908,00 грн., від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2012 року, у розмірі 6 147 370,00 грн., бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку, за наслідками якої того ж дня була складена довідка.

У довідці зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні Товариством у декларації за травень 2012 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у розмірі 6 147 370,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у розмірі 2 180 908,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

28 листопада 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року, стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області на користь Товариства бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року, у розмірі 2 180 908,00 грн. У задоволенні позову щодо стягнення пені, у розмірі 32 495,52 грн., із заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що під час розгляду даної справи судами не досліджується питання правомірності формування Товариством бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2012 року, у розмірі 2 180 908,00 грн., оскільки вказані обставини підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Згідно з п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.,п. 200.13, 200.17, 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені ст. 200 Податкового кодексу України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості, що спростовує доводи відповідача в цій частині.

У зв'язку з невиконання податковим органом обов'язку у передбачений Податковим кодексом України строк, у Товариства виникло право на нарахування та стягнення пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Враховуючи те, що не відшкодована бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість складає 2 180 908,00 грн., на час виникнення пені розмір облікової ставки Національного банку України був встановлений 7,5% річних, пеня обрахована за 134 дні (з 14.01.2013 року до 27.05.2013 року), складає 70 138,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.