Ухвала суду № 47039465, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/41379/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 березня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі № 821/310/14 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Гауда» Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав і Ко» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0000171502, № 000181502 від 15.01.2014 року.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи документами.

3 березня 2014 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0000171502, № 000181502 від 15.01.2014 року визнані протиправними та скасовані.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що відповідно до пп.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України переробне підприємство позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, сплачує до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державної казначейської служби.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 10.12.2013 року ДПІ була здійснена перевірка Товариства щодо своєчасності сплати податку на додану вартість за період з січня до серпня 2013 року, за наслідками якої того ж дня був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариство у порушення вимог абз. 10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України не своєчасно перерахувало податок на додану вартість на спеціальний рахунок до декларації з податку на додану вартість за період з січня 2013 року до серпня 2013 року, у розмірі 184 612,90 грн.

15 січня 2014 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000171502 щодо застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 138 542,90 грн., № 000181502 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 46 070,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до пп. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України переробне підприємство позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, сплачує до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державної казначейської служби, у таких розмірах: у 2012 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 30 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 70 відсотків; у 2013 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 40 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 60 відсотків;у 2014 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 50 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 50 відсотків.

Перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації здійснюється переробним підприємством до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України - у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 1.13 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що оподаткування податку на додану вартість доходів Товариства від переробки сільськогосподарської продукції та відповідальність за порушення вимог щодо застосування спеціального режиму оподаткування визначається виключно пп. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідальність Товариства полягала у вилученні не перерахованих або несвоєчасно перерахованих коштів з податку на додану вартість на спеціальний рахунок податкового органу, що унеможливлює застосування штрафних санкцій відповідно до вимог ст. 126 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 березня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.