Ухвала суду № 47038795, 17.07.2015, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/828/15-к

Провадження № 1-кп/395/86/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(про повернення обвинувального акта та продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження)

17 липня 2015 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,

за участю: прокурора СУВОРОВА О.Л., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника - адвоката ЛЮБОВИЧ О.Ю., секретаря судового засідання РУДЕНКО І.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015120000000147 від 06.04.2015 р., стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Панчеве, Новомиргородського району Кіровоградської області, який зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, працює водієм вантажного автотранспорту ПП «Агрофірма «Панчеве»», одружений, має на утриманні малолітню дитину, 2011 р. н., такий, що не має судимості,

до якого за ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22.05.2015 р. був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.07.2015 р.,

обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

23 червня 2015 року до Новомиргородського районного суду згідно ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України 2012 р. (далі - КПК України) надійшов від прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області ГАВРИЛЮКА Р.В. обвинувальний акт з додатками стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Органи досудового слідства вважають, що встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів у великих розмірах та психотропних речовин, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно, тобто у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст.307 КК України.

За ухвалою від 02.07.2015 р. було призначено підготовче судове засідання у вищезгаданому кримінальному провадженні.

Прокурор СУВОРОВ О.Л., обвинувачений ОСОБА_1, його захисник ЛЮБОВИЧ О.Ю. не вбачають перешкод для призначення вказаного обвинувального акту до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження та перевіривши обвинувальний акт, суд вважає, що згаданий обвинувальний акт не може бути призначений до судового розгляду як такий, що не відповідає вимогам КПК України, з наступних міркувань.

Органи досудового слідства вважають, що встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, тобто вони залишили йому статус підозрюваного.

В той же час згідно приписам ч. 2 ст. 42 КПК України особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу, є обвинуваченим (підсудним).

На порушення п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України у вказаному акті відсутні анкетні відомості обвинуваченого.

Окрім цього, всупереч вимогам п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України, який передбачає право обвинуваченого знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують, а також п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_1 взагалі відсутнє.

Як вбачається з положень підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що гарантує кожній особі право на справедливий суд, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

За таких обставин вказана особа може помилково вважати себе підозрюваним у скоєнні інкримінованих злочинів та не розуміти потреби захищатися саме від обвинувачення, а не підозри, що суттєво суперечить вищенаведеним приписам ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Крім того, органи досудового розслідування вказують, що у період з жовтня 2014 року по 05 травня 2015 року ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, маючи умисел на незаконне збагачення, систематично скоював протиправну діяльність в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, яка була направлена на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечних наркотичних засобів: опію ацетильованого, канабісу (марихуани), макової соломи, а також психотропної речовини - амфетаміну.

За невстановлених слідством обставин ОСОБА_1 придбав особливо небезпечні наркотичні засоби - опій ацетильований, канабіс (марихуану), макову солому та психотропну речовину - амфетамін і невстановленим слідством способом доставив їх до місця свого проживання АДРЕСА_1, де продовжував незаконно зберігати з метою збуту і систематично збував наркотичні засоби: опій ацетильований, канабіс (марихуану), макову солому та психотропну речовину - амфетамін наркозалежним особам.

06.04.2015 р. в період часу з 07:40 год. по 08:33 год. на автошляху Т 1201 між населеними пунктами с. Каніж та с. Панчеве, Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1 незаконно збув особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_4 за гроші в сумі 200 грн. ін'єкційний шприц об'ємом 5 мл з рідиною коричневого кольору 2 мл, яку він перевіз та доставив ОСОБА_5 за допомогою власного автомобіля марки 3A3-DAEWOO Т13110 державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 380 від 17.04.2015 р. встановлено, що надана на дослідження рідина містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,071 г.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 04.05.2015 в період часу з 19:17 год. по 20:22 год. на автошляху ТІ201 між населеними пунктами с. Каніж та с. Панчеве ОСОБА_1 повторно незаконно збув особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_5 за гроші в сумі 200 грн. ін'єкційний шприц об'ємом 5 мл з рідиною коричневого кольору об'ємом 2 мл., яку він перевіз та доставив ОСОБА_5 за допомогою власного автомобіля марки 3A3-DAEWOO Т13110 державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 461 від 21.05.2015 р. встановлено, що в шприці виявлено опій ацетильований, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,0356 г.

05.05.2015 р. з 09:40 год. по 12:40 год. під час проведення обшуку по АДРЕСА_1, за місцем фактичного проживання та реєстрації ОСОБА_1, було виявлено та вилучено:

в коридорі біля вікна за гіпсокартоном ін'єкційний шприц об'ємом 20 мл, в якому знаходиться речовина коричневого кольору та полімерний флакон з маркуванням «Амбролітин» з рідиною. Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 427 від 08.05.2015 р. в шприці та полімерному флаконі, які надані на експертне дослідження, виявлено опій ацетильований, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить: 0,0508 г, 0,7504 г. Загальна маса опію ацетильованого (в перерахунку на висушену речовину) становить 0,8012 г; в коридорі біля вікна за гіпсокартоном поліетиленовий пакетик з автоматичною застібкою з речовиною всередині. Згідно висновку судово- хімічної експертизи № 428 від 12.05.2015 р. надана на дослідження речовина містить психотропну речовину - амфетамін. Загальна маса амфетаміну в наданих на дослідження речовинах становить 0,250 г; в гаражному приміщенні на полицях два паперових згортки з речовиною рослинного походження у подрібненому стані. Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 430 від 10.05.2015 р. надана на експертизу речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною). Канабіс віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (в перерахунок на висушену речовину) становить: 0,813 г, 0,929 г. Загальна маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 1,742 г; на горищі три поліетиленові пакети з подрібненою речовиною рослинного походження всередині. Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 431 від 10.05.2015 р. надана на експертизу речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною). Канабіс віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу (в перерахунок на висушену речовину) становить: 346,890 г, 144,012 г, 120,115 г. Загальна маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 611,017 г; в дровнику серед дров два поліетиленових пакети, вкладених один в інший, в яких знаходиться речовина рослинного походження. Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 432 від 11.05.2015 р. надана на експертизу речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою. Макову солому віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса макової соломи в перерахунку на суху речовину становить 242,481 г.

Крім цього, 05.05.2015 р. в період часу з 13:10 год. по 13:40 год. під час проведення обшуку автомобіля марки 3A3-DAEWOO Т13110 державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 та на момент обшуку знаходився по АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено в попільничці згорток фольги з речовиною білого кольору всередині. Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 429 від 12.05.2015 р. надана на дослідження речовина містить психотропну речовину - амфетамін. Маса амфетаміну в наданій на дослідження речовині становить 0,010 г.

Дані наркотичні засоби та психотропні речовини ОСОБА_1 незаконно зберігав за місцем проживання та у власному автомобілі з метою подальшого збуту.

Таким чином, на думку прокурора, своїми навмисними, протиправними діями БОЧАРНІК вчинив незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, особливо небезпечних наркотичних засобів у великих розмірах та психотропних речовин, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений повторно, тобто злочини, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України.

Суд вважає, що на порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті належним чином не викладено фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з приписів п. 1 ч. 1. ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

В той же час в обвинувальному акті не зазначені:

Час, місце, спосіб та інші обставини систематичного збуту ОСОБА_1 наркотичних засобів: опію ацетильованого, канабісу (марихуани), макової соломи та психотропної речовини - амфетаміну наркозалежним особам, хоча таке твердження викладено у вищенаведеному обвинуваченні.

Дані про предмет злочинів: які саме наркотичні засоби та в якій кількості знаходилися у двох ін'єкційних шприцах об'ємом 5 мл з рідиною коричневого кольору 2 мл, ін'єкційному шприці об'ємом 20 мл з речовиною коричневого кольору, полімерному флаконі з маркуванням «Амбролітин» з рідиною, поліетиленовому пакетику з автоматичною застібкою з речовиною всередині, двох паперових згортках з речовиною рослинного походження у подрібненому стані, трьох поліетиленових пакетах з подрібненою речовиною рослинного походження, двох поліетиленових пакетах, вкладених один в інший, в яких знаходиться речовина рослинного походження, згортку фольги з речовиною білого кольору.

Зі змісту п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України витікає, що обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Тому у даному випадку посилання органів досудового розслідування при формулюванні обвинувачення на висновки судово-хімічних експертиз не відповідають вимогам вищенаведеної норми кримінально-процесуального закону.

В той же час викладене обвинувачення неконкретне, бо фактично не зазначено предмет злочину за кожним епізодом та його ідентифікаційні ознаки.

Окрім цього, обвинуваченому інкриміновано скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, проте не зазначено, з яких міркувань та на підставі яких нормативних актів органи досудового розслідування прийшли до висновку про наявність кваліфікаційних ознак, що предметом діяння були особливо небезпечні наркотичні засоби, а також з якого розрахунку було встановлено великий розмір особливо небезпечних наркотичних засобів.

Таким чином, на думку суду, відсутність у даному випадку можливості встановити обґрунтованість будь-якого висунутого проти ОСОБА_1 кримінального обвинувачення не відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

На порушення ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт затверджений прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області ГАВРИЛЮКОМ Р.В.

Проте із постанови про призначення групи прокурорів від 08.07.2015 р. вбачається, що старшим цієї групи було призначено старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6, якому також доручено керувати діями інших прокурорів.

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняте такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Оскільки у даному випадку обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 2 і п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 291 КПК України, його слід повернути прокурору.

Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Кіровоградської області від 22.05.2015 р. щодо ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 20.07.2015 р., а також визначено розмір застави: 97.440 грн.

15.07.2015 р. до районного суду надійшло клопотання прокурора СУВОРОВА О.Л. від 14.07.2015 р. про продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів.

У підготовчому судовому засіданні прокурор СУВОРОВ О.Л. власне клопотання підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у зазначеному клопотанні.

Захисник ЛЮБОВИЧ О.Ю. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора за його безпідставністю, оскільки заявила власне клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти у зв'язку із внесенням визначеної судом суми застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 у суді власну причетність до інкримінованих злочинів визнав частково, бо вважає недостовірними наведені факти і неправильною кваліфікацію скоєного. Він також категорично заперечує проти задоволення вказаного клопотання прокурора і повністю підтримує клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та відмовити у задоволенні клопотання захиснику ЛЮБОВИЧ О.Ю. з таких міркувань.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження та строк його дії, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому злочині, його вік та стан здоров'я, сімейний стан, наявність малолітньої дитини та місця роботи, майновий стан, особу обвинуваченого, що обвинувачується у вчиненні злочину, який є умисним, тяжким та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 06 до 10 років, у зв'язку з чим є достатньо підстав вважати, що застосування до обвинуваченого більш м'якого, окрім обраного, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також його спробам у подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, під час досудового розслідування три свідка звернулися із заявами про застосування стосовно них заходів безпеки у зв'язку з незаконним впливом на них.

Зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про продовження строку застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але строк такого продовження не може перевищувати шістдесяти днів.

Як вже зазначалося судом, ухвалою від 22.05.2015 р. слідчий суддя обрав щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 20.07.2015 р., а також визначив розмір застави: 97.440 грн.

Захисник подала для огляду у судовому засіданні оригінал квитанції від 14.05.2915 р. про внесення застави у сумі 36.540 грн.

Оскільки сума внесеної застави є значно меншою від визначеної слідчим суддею, підстав для звільнення обвинуваченого з-під варти у даний час немає.

Суд відкидає твердження захисника, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого був обраний в іншому кримінальному провадженні і тому рішення слідчого судді від 22.05.2015 р. не повинно ураховуватися у цьому кримінальному провадженні.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, 29.05.2015 р. прокурор об'єднав матеріали досудових розслідувань за трьома кримінальними провадженнями в одне провадження, що наразі розглядається судом.

Тому суд відмовляє у задоволенні клопотання захиснику ЛЮБОВИЧ О.Ю. про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти у зв'язку із внесенням визначеної судом суми застави.

Оскільки в наявності є достатні підстави для продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість обвинуваченого і не перевіряючи докази щодо їх достовірності, керуючись ст. ст. 91, 193-194, 196-197, 199, 205, 291, 314-316, 333, 369-372, 392-395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015120000000147 від 06.04.2015 р., стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, прокуророві відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області ГАВРИЛЮКУ Р.В., як такий, що не відповідає вимогам КПК України, для усунення вищезгаданих порушень вимог КПК України.

Міру запобіжного заходу - тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без змін.

Клопотання старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 про продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до 18 вересня 2015 р. 18 години 15 хвилин.

Відмовити у задоволенні клопотання захиснику ЛЮБОВИЧ О.Ю. про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти у зв'язку із внесенням визначеної судом суми застави.

У випадку оскарження ухвали в апеляційному порядку, якщо вищевказаний строк закінчиться до розгляду справи апеляційним судом, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 вважати продовженим до розгляду справи апеляційним судом Кіровоградської області.

Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області, який ухвалив судове рішення, протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Головуючий:

суддя С. В. Щенюченко

Згідно з оригіналом:

суддя С.ЩЕНЮЧЕНКО