Ухвала суду № 47037854, 16.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року м. Київ К/800/1894/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Розваляєвої Т.С., секретар судового засідання - Коцюрба В.М.,

за участю: представника позивача - Савчука П.К.,

представників відповідача - Дудник Т.С., Драчук О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Кіровоградській області про скасування постанови, що переглядається за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Кіровоградській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ТОВ «Дукат» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Кіровоградській області (далі - Інспекція) про скасування постанови від 31 липня 2013 року № 61/2013ю-КД про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Зазначали, що оскаржуваною постановою Товариство притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єкті V категорії складності у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Посилаючись на те, що відповідач необґрунтовано відніс об'єкт до V категорії складності, просили скасувати постанову від 31 липня 2013 року № 61/2013ю-КД.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Інспекція, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, представників позивача та відповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 20 травня 2013 року між Товариством (замовник) та ТОВ «ІМАС-2005» (підрядник) укладено договір підряду № 2005КГ-46, предметом якого є виконання комплексу ремонтно-оздоблювальних робіт з ребрендингу АЗС, розташованої за адресою: м. Кіровоград, вул. Габдрахманова, буд.46 (далі - об'єкт).

На замовлення Товариства, ПрАТ «Проектно-вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект» складено одностадійний проект переобладнання і перепланування нежитлової будівлі літ.Акр1кр2кр3 АЗС - торговельно-побутового центру та встановлення сервісної колонки, що у складі комплексу будівель. З пояснювальної записки до проекту вбачається, що вказаний об'єкт віднесено до класу наслідків (відповідності) СС1 і він має ІІ категорію складності. У техніко-економічних показниках проекту зазначено про характер робіт - переобладнання і перепланування.

1 червня 2013 року Товариство отримало дозвіл № 1377 Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради на переобладнання та перепланування нежитлової будівлі АЗС - торговельно-побутового центру, що у складі комплексу будівель на вул. Габдрахманова, 46 зі зміною показників загальної та основної площі та встановленням сервісної колонки на відведеній земельній ділянці.

Інспекцією на підставі направлення від 10 липня 2013 року № 604, наказу від 29 травня 2013 року № 402 «ОД», у зв'язку із зверненням Управління Служби безпеки України у Кіровогорадській області від 5 липня 2013 року № 61/К/645 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. За результатами перевірки складено акт від 10 липня 2013 року № 639/2013ю-Кд.

Встановлено, що на вказаному об'єкті ведуться роботи зі зміни архітектурно-планувальних рішень будівлі операторської - магазину; на час перевірки демонтовано заправні колонки, реконструйоване покриття, установлюється система зовнішньої каналізації, проводиться благоустрій прилеглої території; змінюються комунікації. Для перевірки не надано проектної документації, а зазначені роботи проводяться без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Для встановлення категорії складності об'єкта залучено фахівця ВГО «Гільдія проектувальників у будівництві».

Складено протокол від 12 липня 2013 року № 260/2013ю-Кд, в якому вказано, що об'єкт має IV категорію складності, клас наслідків СС2.

Приписом від 12 липня 2013 року № 103/2013-Кд Товариство зобов'язано призупинити виконання будівельних робіт на об'єкті перевірки; надати інспекції до 16 липня 2013 року проектну, технічну, виконавчу документацію та звернутись для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

31 липня 2013 року заступником начальника Інспекції винесено постанову № 61/2013-Кд, згідно з якою на підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт від 10 липня № 639/2013ю-Кд, протокол від 12 липня 2013 року № 60/2013ю-Кд) встановлено, що Товариство порушило пункт 3 частини першої статті 34, частину першу статті 37 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та є винним у вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної відповідальності», за що на нього накладено штраф у сумі 1 032 300 грн (900 мінімальних заробітних плат).

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнята з перевищенням повноважень, що вказує на її незаконність, а з боку Інспекції мали місце порушення порядку проведення та оформлення результатів перевірки.

Колегія суддів погоджується з остаточним висновком судів.

Відповідно до статті 32 Закону № 3038-VI усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (далі - Порядок).

Аналіз приписів наведеної статті у системному зв'язку з іншими нормами Закону № 3038-VI та Порядку дає підстави для висновку, що вона встановлює загальне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва. У випадках же, коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належить до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме - Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України за змістом статей 6, 7 Закону № 3038-VI здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VI та частиною другою статті 3 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI; далі - Закон № 208/94-ВР) до повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю віднесено також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування санкцій за ці правопорушення, наприклад, накладення штрафу за експлуатацію неприйнятого в експлуатацію об'єкта будівництва. Розмір штрафу за таке правопорушення залежить від категорії складності об'єкта будівництва (пункт 6 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР).

Визначення категорії складності об'єкта будівництва за відсутності проектної документації, у якій би було зазначено відповідну категорію, не віднесено до компетенції жодного іншого державного органу.

Отже, Інспекція наділена повноваженнями віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності.

В силу вимог пункту 3 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Безпідставними є посилання Товариства на те, що ним виконувались роботи не з реконструкції, а з переобладнання та перепланування згідно з дозволом, наданим Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради від 1 червня 2013 року № 1377 та проектом, розробленим «ПВІ «Кіровоградагропроект».

Так, відповідно до пункту 3.10. ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», реконструкція - це перебудова, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Зафіксовані в акті перевірки Інспекції від 10 липня 2013 року № 639/2013ю-Кд роботи, підпадають саме під визначення поняття реконструкції.

Щодо дозволу, наданого Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, колегія суддів зазначає таке.

Надання дозволу виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування передбачене статтею 100 Житлового кодексу Української РСР у разі переобладнання і перепланування житлових будинків і житлових приміщень.

Відповідно до пункту 2.2.15. Положення про управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 24 лютого 2011 року № 212, до функцій даного управління відноситься надання дозволів на переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності.

Таким чином, дозвіл Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради від 1 червня 2013 року № 1377 не надає замовнику та підряднику права на виконання будівельних робіт.

Однак, незважаючи на наявність вказаних порушень зі сторони Товариства, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності підлягала скасуванню.

Відповідно до пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Пунктом 20 визначено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Так, при проведенні перевірки, Інспекцією в протоколі від 12 липня 2013 року № 260/2013ю-Кд вказано, що об'єкт має IV категорію складності, клас наслідків СС2.

З аналізу наведених норм вбачається, що постанова про накладення штрафу виноситься на підставі та в межах протоколу.

Однак, при застосуванні до Товариства санкцій на підставі протоколу, постановою від 31 липня 2013 року № 61/2013-Кд накладено штраф у сумі 1 032 300 грн (900 мінімальних заробітних плат), тобто за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на об'єкті V категорії складності, що суперечить протоколу, де визначено, що об'єкт має IV категорію складності.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з остаточним висновком судів попередніх інстанцій про скасування постанови Інспекції від 31 липня 2013 року № 61/2013ю-КД про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стосовно посилань відповідача на листи ВГО «Гільдія проектувальників у будівництві» від 26 липня 2013 року № 2/2013-01 та ДП «Укрдержбудекспертиза» від 29 липня 2013 року № 1433 про встановлення категорії складності будівництва, то їх наявність без відображення у протоколі не береться до уваги. При цьому Інспекція не була позбавлена можливості належного оформлення протоколу про правопорушення, однак не забезпечила право позивача на обґрунтовані заперечення.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

Т.С.Розваляєва