Ухвала суду № 47037650, 07.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 року м. Київ К/800/63810/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Загороднього А.Ф.

Сіроша М.В.

при секретарі судового засідання: Чайці О.С.,

розглянувши касаційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року

та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року

по справі № 2а/0370/837/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларі»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області

про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поларі» звернулось до суду з позовною заявою до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 538006,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачі подали касаційні скарги, в яких просять їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважають, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.03.2010 року ТОВ «Поларі» подало до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року, в якій відобразило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 538006,00 грн.

Працівники Луцької об'єднаної державної податкової інспекції провели виїзну позапланову перевірки ТОВ «Поларі» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.01.2010 року до 28.02.2010 року, за результатами якої складено акт від 02.06.2010 року № 3128/23-3/22392302.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог абз. 4 пп. «а» пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме - ТОВ «Поларі» не мало права на отримання бюджетного відшкодування за лютий 2010 року в розмірі 538006,00 грн.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про неможливість підтвердження заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року в розмірі 538006,00 грн., що пов'язане з проведенням додаткового комплексу заходів, спрямованих на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередньому періоді постачальникам таких товарів.

Вказана норма закону не ставить додаткових умов для отримання покупцем бюджетного відшкодування від'ємного значення, зокрема, не передбачає таку умову, як сплата податку на додану вартість постачальником товару до бюджету.

Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 даного Закону на підставі отриманого висновку відповідного органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Виходячи з положень п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення якого підтверджена матеріалами справи.

Податковий орган, здійснюючи контроль за достовірністю сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з державного бюджету, за наслідками перевірки зобов'язаний у строк, що не перевищує 65 днів з дня отримання податкової декларації з податку на додану вартість або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому вказати суму перевищення бюджетного відшкодування із зазначенням підстав для її вирахування або підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, Луцька об'єднана державна податкова інспекція не приймала податкових повідомлень-рішень про зменшення заявлених сум податку на додану вартість до відшкодування, а також не встановила порушень позивачем законодавства при визначенні сум бюджетного відшкодування, що є предметом спору.

Також, суди правильно та обґрунтовано не прийняли до уваги посилання податкового органу на ті обставини, що на час виникнення спірних правовідносин не було проведено зустрічних перевірок контрагентів позивача, за результатами господарських взаємовідносин з якими ним був сформований податковий кредит, оскільки положення Закону № 168/97-ВР не ставлять право платника податку на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у залежність від вказаних обставин.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року по справі № 2а/0370/837/11 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписЗагородній А.Ф. підписСірош М.В.

Ухвала складена у повному обсязі 10.07.2015 р.