Ухвала суду № 47037527, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/21041/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року по справі № 820/1106/15 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області про скасування рішення № 0001210223 від 04.11.2014 року про застосування фінансових санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у даній справі позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне рішення № 0001210223 від 04.11.2014 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 10000,00 грн. прийнято Харківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі висновків відповідача про порушення позивачем вимог ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) та Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» із відповідними змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 року № 177, а саме: згідно чекової контрольної стрічки від 17.06.2014 року була реалізована пляшка вина Tetra раk 1 л. «Світ натуральних вин» за ціною 17,00 грн., а мінімальна роздрібна ціна, на думку податкового органу, на той день мала складати 20,00 грн., крім того, згідно чекової контрольної стрічки від 17.06.2014 року, була реалізована пляшка горілки «Наша марка» 0,25 л., 40 градусів за ціною 16,70 грн., а мінімальна роздрібна ціна, на думку податкового органу, на той день мала складати 17,45 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Постановою Кабінету Міністрів України №177 від 11 червня 2014 року «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957», встановлено нові, підвищені, мінімальні ціни на горілку.

На думку позивача, перебіг процесуального строку для виконання суб'єктами господарювання приписів вказаної постанови, яка набирала чинності з дня її опублікування - 17.06.2014 року, розпочався 18.06.2014 року.

Разом з тим, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Частиною першою статті 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Отже, цим Законом встановлено дату набрання чинності нормативно-правовим актом з дня його офіційного опублікування. Іншої дати законодавством не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Кабінету Міністрів України №177 від 11 червня 2014 року «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957» була опублікована в Урядовому кур'єрі № 107 від 17.06.2014 року та набула чинності з дня опублікування.

Таким чином, вказана постанова повинна застосовуватись до спірних правовідносин саме з 17.06.2014 року.

Вказана позиція підтверджується також практикою Верховного Суду України, а саме - постановами від 06.02.2012 року по справі №21-266а11 та від 22.01.2013 року по справі №21-408а12.

З приводу нарахованих рішенням Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001210223 від 04.11.2014 року фінансових санкцій, колегія суддів погоджується із наступними висновками суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами ст. 19 Податкового кодексу України органи доходів і зборів виконують таку функцію як забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Пунктом 11 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено апеляційним судом, на день прийняття рішення від 04.11.2014 №0001210223 абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР) діяв в редакції Закону України від 12.08.2014 року № 1638-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм».

Підпунктом 9 ч. 2 Розділу І вказаного Закону вносилися зміни до ст. 17 Закону №481/95-ВР щодо збільшення розміру фінансових санкцій. Так, в абзаці 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР цифри « 5000» замінено цифрами « 10000», а отже, розмір мінімальної санкції збільшено з п'яти до десяти тисяч гривень.

Враховуючи п. 1 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.08.2014 року № 1638-VІІ, який опубліковано в газеті Голос України №167 від 03.09.2014 року, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а отже, з 04.09.2014 року.

Таким чином, на дату прийняття оскаржуваного позивачем рішення абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР встановлював, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000,00 гривень.

Отже, враховуючи реалізацію позивачем пляшки горілки «Наша марка» 0,25 л., 40 градусів за ціною, яка нижча за встановлену мінімальну роздрібну ціну на горілку, що є підставою для застосування до позивача штрафу відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 10000,00 грн. за рішенням відповідача за №0001210223 від 04.11.2014 року

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року по справі № 820/1106/15 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.