Ухвала суду № 47037471, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2015 р. м. Київ К/800/41378/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.04.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області про визнання незаконними дії в частині відмови в прийнятті довідки про заробітну плату та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області про визнання незаконними дії в частині відмови в прийнятті довідки про заробітну плату та зобов'язання провести перерахунок пенсії.

Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.04.2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.04.2014 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.04.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 02.01.1985 року по 07.07.1998 рік працював водієм в Акціонерному товаристві відкритого типу «Автобаза».

У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області із заявою про нарахування пенсії.

Листом управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області від 20.03.2014 року № 8-111-01 позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви, оскільки надані довідки не відповідають вимогам чинного законодавства, отже здійснення призначення пенсії або проведення будь-якого її перерахунку з використанням цих довідок неможливо.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на дату звільнення позивача, в АТВТ «Автобаза», а саме 07.07.1998 року - керівником та головним бухгалтером підприємства були інші особи, а не ті, що вказані в оскаржуваних довідках, а тому в управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області були підстави для неприйняття довідок до розгляду через неможливість їх перевірки.

Згідно із листом від 06.03.2009 №15 відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців виконкому Очаківської міської ради, Акціонерне товариство відкритого типу «Автобаза», на підставі ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2006 року у справі № 5/319 - ліквідовано.

Згідно із оголошенням ліквідатора в газеті «Рідне Прибужжя» від 23.07.2003 року, печатки, оригінали статутів, оригінали документів про державну реєстрацію, а також первинні документи втрачено.

З довідки архівного відділу Очаківської райдержадміністрації від 20.03.2013 року № 16/01-21 вбачається, що документи по особовому складу Акціонерного товариства відкритого типу «Автобаза» на державне зберігання не надходили.

З листа завідуючого архівним сектором Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області від 02.04.2014 року № Т-14/04-05 вбачається, що у складі документів, які надійшли на зберігання від ліквідатора, лише дві розрахунково-платіжні відомості Автобази за 1984 рік та 1993 рік.

Довідки про заробітну плату, копії яких надані позивачем до управління ПФУ, підписані керівником ОСОБА_3, головним бухгалтером ОСОБА_4, мають печатку, на якій зазначено назву Акціонерне товариство відкритого типу «Автобаза» та номер 05397031.

Однак, з копії звіту АТ «Автобаза» від 07.07.1998 року «Про нарахування страхових внесків, інших надходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду за ІІ квартал 1998 року», який датований датою звільнення позивача, в графі керівник значиться підпис ОСОБА_5, а в графі головний бухгалтер ОСОБА_6

Згідно документів по справі Акціонерного товариства відкритого типу «Автобаза», які є в наявності в управлінні ПФУ, а саме: квартальні звіти про нарахування страхових внесків, інших надходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду, підписувались керівником підприємства та головним бухгалтером, Звіт за III квартал 1998 року підписаний 07.07.1998 року керівником - ОСОБА_5 та головним бухгалтером - ОСОБА_7

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення судів попередніх інстанцій не відповідають названим вимогам процесуального закону, а отже підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на дату звільнення позивача, в АТВТ «Автобаза», а саме 07.07.1998 року - керівником та головним бухгалтером підприємства були інші особи, а не ті, що вказані в оскаржуваних довідках. При цьому, судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, достеменно не було встановлено чи уповноваженими особами підписано спірні довідки.

Вищенаведене свідчить про те, що висновок судів про безпідставність позову ґрунтується на припущенні, що є порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і дані порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.04.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області про визнання незаконними дії в частині відмови в прийнятті довідки про заробітну плату та зобов'язання провести перерахунок пенсії - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз