Ухвала суду № 47037400, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/59571/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 р.

у справі № 810/705/14-а

за позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Калос» (правонаступник - ТОВ «Біквест»)

про визнання недійсним правочину та стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - позивач, ДПІ в Оболонському районі) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» (далі - відповідач-1, ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Калос» (правонаступник - ТОВ «Біквест») про визнання недійсним правочину та стягнення коштів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ в Оболонському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 р. - без змін.

Також ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» у своєму запереченні зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/19694/13-а від 17.03.2014 р. податкове повідомлення - рішення за спірним актом перевірки № 0006442202 від 31.07.2013 р. скасовано.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ в Оболонському районі проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Біквест», ПП «Південь Агроекспорт» та ФОП ОСОБА_4 за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року, за результатами якої складено акт № 288/26-54-22-01-10/34514827 від 31.07.2013 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.4 ст. 201, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет на суму 132418,00 грн.

Крім того, в акті встановлено факт непідтвердження взаємовідносин ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» з ТОВ «Біквест», а саме не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємства-постачальника ТОВ «Біквест».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено договір з ТОВ «Біквест» № 4 від 04.01.2013 року про надання послуг з підготовки та організації перевезення вантажів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК.

При цьому слід зазначити, що для стягнення цих санкцій необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК передбачені цією статтею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, у позивача відсутні будь-які докази на підтвердження того, що договір про надання послуг з підготовки та організації перевезення вантажів, який є предметом спору, був укладений відповідачами з метою суперечною інтересам держави.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 1 ст. 207 та ч. 1 ст. 208 ГК України, щодо спірного правочину.

Зазначена правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2.Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун