Ухвала суду № 47037362, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/68020/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року

у справі № 804/5924/14

за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне підприємство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» доДержавної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Автомобільне підприємство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» (далі по тексту - позивач, ПІІ «Автомобільне підприємство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ПІІ «Автомобільне підприємство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року ПІІ «Автомобільне підприємство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ», за результатами якої складено акт від 29.10.2013 року № 757/04-61-22-3/30619514.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.11.2013 року № 0005172203, яким ПІІ «Автомобільне підприємство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» визначено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість - 1207883 грн., та № 0005182203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 668032,50 грн. (за основним платежем - 445355 грн., та 222677,50 грн. - за штрафні санкції).

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено, що ПІІ «Автомобільне підприємство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» не відображено в рядку 21.3 декларації з ПДВ за листопад 2012 суму зменшення залишку від'ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.11.2012 року №0001130152 у розмірі 1653238 грн., прийнятого на підставі акту камеральної перевірки від 12.11.2012 року №4458/15-2/30619514.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час перевірки, позивачем було оскаржено до суду вищевказане податкове повідомлення-рішення від 26.11.2012 року № 0001130152.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року у справі №804/4058/13-а зазначене податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до вимог пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до вимог п. 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Згідно п. 56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судами попередніх інстанцій, податкова декларація з податку на додану вартість заповнена та подана ПІІ «Автомобільне підприємство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» до ДПІ до вирішення по суті адміністративної справи №804/4058/13-а.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції що позивачем правомірно не відображено в рядку 21.3 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки» декларації з ПДВ за листопад 2012 року суму зменшення залишку від'ємного значення на підставі повідомлення-рішення від 26.11.2012 року № 0001130152.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун