Ухвала суду № 47036629, 19.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 червня 2015 року м. Київ К/800/27482/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Зайцев М.П., розглянувши касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі №806/5779/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед-Кемікалс” до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі №806/5779/15, позов задоволено.

Житомирська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на зазначені судові рішення, в якій просить їх скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, стверджуючи про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Посилання скаржника на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшло свого обґрунтування, оскільки судами привильно встановлено, що прострочення термінів розрахунків становит два дні, а відповідно пеня підлягає сплаті у сумі 343,82 грн. При цьому, перерахування позитивної курсової різниці на користь державного бюджету України належить до компетенції суб’єктів ринків, якими є комерційні банки та уповноважені фінансові установи. Водночас, обов’язок підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету зазначеної курсової різниці жодною нормою законодавства не передбачено, що виключає можливість застосування до позивача відповідних санкцій. Відтак, сума позитивної курсової різниці в розмірі 7 317,36 грн. не є зобов’язанням платника податків в розумінні глави 4 Податкового кодексу України, і не може бути заявлена до стягнення податковим органом на підставі підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210 – 214 Кодексу адміністративного судочинства України, –

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі №806/5779/14 відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.П. Зайцев