Ухвала суду № 47034567, 25.06.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи:663/3030/14-ц Головуючий в 1 інстанції: Кустов О.Ю. Номер провадження 22ц/791/1668/15 Доповідач Іванова І.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Іванової І.П.

суддів: Кузнєцової О.А., Прокопчук Л.П.,

при секретарі Яковенку В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 16 квітня 2015 року

по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового будинку, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового будинку.

В обґрунтування позову банк зазначив, що 24 квітня 2008 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем був укладений кредитний договір №HEL0GL0000000001, відповідно до умов якого остання одержала кредит у сумі 18000,00 доларів США та зобовязалася сплатити 11,04 % річних за користування коштами, з кінцевим терміном повернення кредиту до 24 квітня 2023 року.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним договором, 24 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який розташований за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Миру, буд.52, загальною площею 86,60 кв.м., та який належить відповідачу на праві власності на підставі договору дарування.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином умови договору про надання споживчого кредиту не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 17380,20 доларів США, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідачку та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в житловому будинку (предмет іпотеки) а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2063,03 грн.

Рішенням Скадовського районного суду від 16 квітня 2015 року позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № HEL0GL0000000001 від 24.04.2008 року в розмірі 17380,20 доларів США, що складає 206302,97 грн. і яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 15010,03 доларів США що за офіційним курсом НБУ станом на 02.06.2014 року дорівнює 178169,06 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 1799,90 доларів США що за офіційним курсом НБУ станом на 02.06.2014 року дорівнює 21364,81 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 59,36 доларів США що за офіційним курсом НБУ станом на 02.06.2014 року дорівнює 704,6 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 510,91 доларів США що за офіційним курсом НБУ станом на 02.06.2014 року дорівнює 6064,5 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - будинок № 52 по вул.Миру в смт.Лазурне Скадовського району Херсонської області загальною площею 86,60 кв.м., належний ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору дарування посвідченого 22.04.2008 року приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний номер 1784, зареєстрований Херсонським ДБТІ за реєстраційним номером 6743925, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ) з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з правом отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки за ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.

В частині виселення ОСОБА_1 з житлового будинку відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 2063,03 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 16 квітня 2015 року змінити, відстрочивши його виконання на період дії мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 уклала 24 квітня 2008 р.з ПАТ КБ «ПриатБанк» кредитний договір. 6 травня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, згідно якого в іпотеку було передано житловий будинок загальною площею 86,60 кв.м, який належить відповідачу на підставі договору дарування та який знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Миру, буд.52. Відповідачка належним чином договір кредитування не виконує. Станом на 02.06.2014 р. загальний розмір заборгованістьпозичальника становить 17380,20 доларів США, з яких 15010,03 доларів США - заборгованість за кредитом, 1799,90 доларів США - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 59,36 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 510,91 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, що еквівалентно 206302,97 грн. : з яких178169,06 грн. - заборгованість за кредитом, 21364,81грн. - сума заборгованості за процентами, 704,6 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 6064,5 грн. пеня за прострочення сплати відсотків.

Заслухавши доповідача, осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що дія Закону України «Про маро торій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року на правовідносини, які виникли між сторонами не розповсюджується.

Такого висновку суд дійшов обґрунтовано.

З матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2008 р. міжПАТ КБ «ПриатБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №HEL0GL0000000001, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 18000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% річних, з кінцевим терміном повернення коштів до 24 квітня 2023 року (а.с.12-15).

В якості забезпечення виконаннязобов'язаньза кредитним договором, 24 квітня 2008 р. між банком та відповідачем укладений договір іпотеки, предметом якого виступив житловий будинок, розташований за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Миру, буд.52 , загальною площею 86,60 кв.м, який належить ОСОБА_1 на праві власності згідно договору дарування. (а.с.17-19,20,49).

Частково задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач у справі належним чином не виконував свої зобов'язання по поверненню кредиту, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість по виплаті кредиту, а тому у Банку були всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції в порушення вимог чинного законодавства не застосував до спірних правовідносин Закон України № 1304-VII від 03.06.2014 року "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не можуть бути враховані.

Стаття перша вказаного Закону передбачає, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно ізстаттею 4 Закону України "Про заставу"та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Оскільки, як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, відповідачка має інше нерухоме майно яке належить їй на праві власності.

При прийнятті остаточного рішення по справі апеляційним судом враховується правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 27 травня 2015р. у справі № 6- 58 цс 15, за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, оскільки згідно ч.2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

З огляду на статтю 3 вказаного Закону він носить тимчасовий характер і втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За своїм змістом Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлює порядок вирішення спорів щодо примусового звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, а саме: визначає, що за певних умов та протягом певного проміжку часу таке стягнення не проводиться.

Оскільки Законом не призупиняється дія будь-яких нормативних актів у сфері регулювання кредитних правовідносин, зокрема тих, що визначають правові підстави для звернення в судовому порядку стягнення на відповідні предмети забезпечення, його чинність на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,п.1ч.1ст.307,308,п.1ч.1ст.315 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 16 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: