Ухвала суду № 47032092, 13.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/20358/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного багатопрофільного малого підприємства Фірми «Сфера»

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011

у справі № 2-а-5339/10/0270 Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Приватного багатопрофільного малого підприємства Фірми «Сфера»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі Приватне багатопрофільне мале підприємство фірма «Сфера» посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухваленні у справі судові рішення, із постановленням нового про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач не реалізував право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 09.11.2010 по 06.12.2010 ДПІ у м. Вінниця проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад місяць 2009 року від 28.07.2010 ПБМП фірми "Сфера", за результатом якої складено акт перевірки № 1896/15-212-13302754 від 06.12.2010 про порушення позивачем вимог п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР).

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010251600/0 від 14.12.2010, яким донараховано позивачу 12407,00 грн. податкового зобов'язання з ПДВ та 520,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього 13027,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач у підтвердження заявлених сум податкового кредиту долучив копії податкових накладних, в той час як належним підтвердженням сум є виключно оригінали таких документів, тобто фактично не виконав вимог Закону України "Про податок на додану вартість", що не можна вважати помилкою.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Проте, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з пунктом 17.2 статті 17 цього ж Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє, факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а)або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б)або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Правильними є висновок судів попередніх інстанцій, що помилка виявлена не платником самостійно, а податковим органом під час проведення перевірки періоду, в якому така помилка відбулась. З огляду на це підстави для подання уточненого розрахунку до декларації, яка вже буда об'єктом перевірки, у позивача відсутні. Водночас, підприємство не позбавлене права відобразити суму податкового кредиту у наступному податковому періоді. Позивач же включив до суми податкового кредиту суму податку не у майбутньому періоді, а відкоригував минулий, що вже був перевірений контролюючим органом з виявленням порушення податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0010251600/0 від 14.12.2010 є правомірним та таким, що прийняте, у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного багатопрофільного малого підприємства Фірми «Сфера» залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош