Ухвала суду № 47028222, 15.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/7967/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.П.

справа №759/2523/14-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Задорожному А.Г.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4, на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 03 квітня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_3 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи - Комунальне підприємство «РЕО-6», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні власністю, зобов»язання знести перегородку і встановити газову плиту, -

установила:

В березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про зупинення виконавчого провадження №45411229 про зобов»язання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зняти самовільно встановлену дверну перегородку в коридорі комунальної квартири за адресою: АДРЕСА_1; визнання виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом м.Києва 07 листопада 2014 року, таким, що виданий помилково та таким, що не підлягає виконанню з моменту його пред»явлення до державної виконавчої служби, а саме з 12 листопада 2014 року; відкликання виконавчого листа з ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м.Києві.

Заяву обґрунтовує тим, що виконавчий лист, щодо якого подана заява, виданий повторно, що не передбачено процесуальним законом, а відтак він не підлягає виконанню. Окрім того, вказує на те, що при видачі судом виконавчого листа стягувачу у незаконний спосіб надані персональні відомості про боржника.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 03 квітня 2015 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви.

В апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не враховано доводи заяви.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач та його представник заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з»явившихся осіб, розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як установлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 26 березня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи - КП «РЕО-6», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні власністю, зобов»язання знести перегородку і встановити газову плиту, відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 26 червня 2014 року вказане рішення частково скасовано, вирішено усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю - квартирою АДРЕСА_1; зобов»язано ОСОБА_3 і ОСОБА_5 зняти самовільно встановлену дверну перегородку в коридорі комунальної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

18 липня 2014 року на виконання рішення Апеляційного суду м.Києва, позивачу видано два виконавчі листи щодо кожного із відповідачів.

Постановами ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м.Києві від 23 липня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті виконавчих проваджень, у зв»язку із тим, що виконавчі документи не відповідають вимогам п.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутній ідентифікаційний номер боржника).

Позивач звернувся до суду із заявою про внесення виправлень у виконавчий лист щодо зняття самовільно встановленої перегородки, проте ухвалою від 28 серпня 2014 року у задоволенні заяви відмовлено. До заяви додав оригінали раніше отриманих виконавчих листів, які були приєднані до справи.

30 жовтня 2014 року позивач звернувся до суду із заявою, у якій просив видати йому оригінали виконавчих листів, які ним раніше було приєднано до заяви про внесення виправлень у виконавчий документ, та, одночасно, просив внести до супровідного документу інформацію про ідентифікаційний номер боржників.

Відповідно до напису на цій заяві, 07 листопада 2014 року позивачу видано два нових виконавчих листа, раніше видані виконавчі листи (оригінали) залишились у справі.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що установлені законом підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є іншими, ніж ті, про які зазначає заявник, а обставина видачі іншого виконавчого листа не дає підстав не виконувати судове рішення.

Проте повністю погодитися з такими висновками колегія суддів не може, оскільки судом не повно з»ясовані обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.2 ст.368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Частина 2 ст.369 ЦПК України передбачає, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Згідно із ч.4 ст.369 цього Кодексу за наслідками розгляду такої заяви суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов»язок боржника відсутній повністю або частково у зв»язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закон України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов»язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав , які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Такі чинники суд першої інстанції врахував не повністю. Так, наводячи свої висновки стосовно відсутності підстав для визнання нововиданого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції не звернув достатньої уваги на те, що виконавчий лист є одиничним примірником виконавчого документу щодо кожного судового рішення і на те, що частиною 4 ст.369 ЦПК України передбачена підстава визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, повністю або частково, як помилковість його видачі, що було підставою заяви ОСОБА_3, проте не знайшло своєї оцінки в ухвалі суду.

Також суд не звернув уваги, що у заяві від 30 жовтня 2014 року позивач просив видати оригінали виконавчих листів, які йому було повернуто державною виконавчою службою та які наразі знаходяться в матеріалах справи. Питань щодо видачі нових виконавчих листів у справі позивачем не порушувалось, а вперше видані можуть бути вилучені для передання позивачеві.

Колегія суддів одночасно вважає за необхідне звернути увагу на правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-62цс14, відповідно до якого частина 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому, зокрема, має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п.6 ч.1 ст.26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст.18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Водночас, п.3 ч.3 ст.11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, зокрема, й конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до п.4 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 311, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4, задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 03 квітня 2015 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В Болотов