Ухвала суду № 47028187, 16.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Горб І.М.,

суддів Балацької Г.О.,

НововаС.О.,

при секретарі Трончуку М.Ю.,

з участю прокурора Здрака С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №32014100010000082 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року, з підготовчого судового засідання, повернуто прокурору Голосіївського району м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32014100010000082 відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Таке рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить висунутого обвинувачення ОСОБА_2, а містить лише фактичні обставини, які встановлені слідчим за результатами досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_2 оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України. При цьому, виклад фактичних обставин є неконкретним і суперечить правовій кваліфікації дій обвинуваченого та не містить усіх необхідних обставин, які у відповідності до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Зокрема, в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_2 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, що виразились в умисному підроблені офіційних документів, які надають права (звільняють від обов'язків), з метою подальшого використання, вчинив кримінальне правопорушення, _______________

Справа №11-кп/796/1256/2015 Головуючий у першій інстанції Дмитрук Н.Ю.

Категорія: ч. 4 ст. 358 КК України Доповідач Горб І.М.

передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, тоді як вказана частина

статті містить кваліфікуючі ознаки: повторність або вчинення за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, кваліфікуючи дії ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 358 КК Україниу викладі фактичних обставин вказано, що використання підроблених документів виявилось у переданні ОСОБА_2 підроблених офіційних документів невстановленим особам для перереєстрації ТОВ «Променергостандарт», тоді як відповідно до коментаря ч. 4 ст. 358 КК України, використання підробленого документа полягає у пред'явленні або поданні цього документа уповноваженим особам підприємств та організацій всіх форм власності, для посвідчення тих чи інших фактів з метою отримання прав або звільнення від обов'язків.

Також суддя в ухвалі вказав, що, зазначаючи у викладі фактичних обставин про підроблення ОСОБА_2 офіційних документів за попередньою змовою групою осіб з метою державної перереєстрації ТОВ «Променергостандарт» для прикриття незаконної діяльності з подальшим використанням статутних та реєстраційних даних з метою ведення незаконної фінансово-господарської діяльності, що виражалась у наданні можливості формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, є незрозумілим, чому слідчим не кваліфіковано вказані дії за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, як пособництво у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

І за наявності таких недоліків обвинувального акта суд визнав неможливим призначення судового розгляду та прийняв рішення про його повернення прокурору.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор у провадженні подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу суду незаконною, винесеною з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою призначити новий судовий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що, всупереч тверджень суду, обвинувальний акт складено з додержанням вимог ст. 291 КПК України, а повернення обвинувального акту з причин незрозумілості для суду кваліфікації дій обвинуваченого та неконкретності обвинувачення є незаконним та протирічить вимогам ст. 314 КПК України.

При цьому зазначає, що у підготовчому провадженні не вирішуються питання про доведеність вини обвинуваченого, не вдаються до оцінки доказів та не перевіряються процесуальні рішення, які були прийняті під час досудового розслідування, оскільки це прерогатива суду під час кримінального судового розгляду, завданням же підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, тому суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 314 КПК України, на попередньому судовому засіданні розглядав кримінальне провадження по суті, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Пунктами 1 - 9 частини 2 статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов'язково повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому обвинувачення, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено приписами ст. 337 КПК України.

А відтак, формулювання обвинувачення має містити дані щодо події злочину із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті (частини статті) Кримінального кодексу України, можна встановити наявність в діях обвинуваченого складу злочину.

Тому, під час перевірки можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, що є одним із завдань підготовчого судового засідання, суд повинен перевірити обвинувальний акт на дотримання при його складанні вимог ст. 291 КПК України, в т.ч. шляхом надання правової оцінки відповідності, викладених в обвинувальному акті, встановлених обставин вчинення злочинів та формулювання обвинувачення тільки відносно загальних критеріїв їх відповідності ознакам статей (частин статей) Кримінального кодексу України, кримінальна відповідальність за якими, на думку прокурора, повинна настати відносно обвинуваченого.

Як убачається з обвинувального акта, в ньому викладено формулювання обвинувачення окремо від фактичних обставин кримінального правопорушення, а посилання на те, що ОСОБА_2 лише підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, не дає підстав вважати його фактично відсутнім.

Разом з тим, згідно обвинувального акта, ним обвинувачується ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України.

При цьому, диспозиція ч. 3 ст. 358 КК України передбачає відповідальність за вчинення дій з підроблення офіційних документів, печаток, штампів чи бланків повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Проте, слідчий, сформулювавши в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 358 КК України, з яким погодився і прокурор, у правовій кваліфікації даного кримінального правопорушення не зазначив, за якими кваліфікуючими ознаками підлягають кваліфікації дії ОСОБА_2 за цим Законом України про кримінальну відповідальність.

А відтак, як правильно вказав у своєму рішенні суд першої інстанції, як викладені в обвинувальному акті фактичні обставини, так і формулювання обвинувачення, суперечать правовій кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 358 КК України, тобто обвинувальний акт фактично не містить належного формулювання обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 358 КК України.

За викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, і вважає обґрунтованим рішення про повернення його прокурору для усунення недоліків, як це передбачено п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Між тим, зазначивши в ухвалі про повернення обвинувального акта з підстав неправильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки використання підробленого документа полягає у пред'явленні або поданні цього документа уповноваженим особам підприємств та організацій всіх форм власності, для посвідчення тих чи інших фактів з метою отримання прав або звільнення від обов'язків, а не у зазначених в обвинувальному акті тих діях ОСОБА_2, що виразились у переданні підроблених офіційних документів невстановленим особам для перереєстрації ТОВ «Променергостандарт», та фактично про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_2, які полягали у підробленні ним офіційних документів за попередньою змовою групою осіб з метою державної перереєстрації ТОВ «Променергостандарт» для прикриття незаконної діяльності з подальшим використанням статутних та реєстраційних даних з метою ведення незаконної фінансово-господарської діяльності, що виражалась у наданні можливості формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, як пособництво у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вийшов за межі предмету судового розгляду, який вирішується у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдався до дослідження обставин кримінального провадження, що є неприпустимим на даній стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, дані посилання суду першої інстанції підлягають виключенню з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, а відтак апеляційна скарга прокурора - підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2015року, якою повернуто прокурору Голосіївського району м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32014100010000082 відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, - змінити.

Виключити з мотивувальної частини ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року вказівку на повернення обвинувального акта з підстав неправильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 358 КК України та необхідність кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

В решті ухвалусуду залишити без змін.

Судді:

_____ _______ ______

Горб І.М. БалацькаГ.О. Новова С.О.