Рішення № 47028140, 15.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 22-ц/796/7044/2015 головуючий у 1-й інстанції: Васалатій К.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Головачова Я.В.

суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.

при секретарі: Осауленко О.А.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 березня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він представляв інтереси ОСОБА_2 на підставі довіреності № 4020 у цивільній справі за позовом ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказує, що після припинення ПАТ "Сведбанк" комерційної діяльності на території України позивачем у зазначеній справі виступило ТОВ "ФК "Вектор Плюс". Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21 травня 2014 року у позові ТОВ "ФК "Вектор Плюс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. У подальшому на його номери мобільних телефонів почали надходити систематичні та надокучливі (по 30-40 разів на день) дзвінки з автовідповідача ТОВ "ФК "Вектор Плюс" з вимогою погасити заборгованість перед цією компанією якої, особисто позивач не має. При цьому, запропонований номер - 044 377 77 20 для погашення боргу, на який позивач телефонував, не відповідав. Позивач зазначає, що він неодноразово телефонував юрисконсульту ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на ім'я ОСОБА_1 за номером - НОМЕР_1 з проханням припинити неправомірні дії. Даний працівник ТОВ "ФК "Вектор Плюс" обіцяв посприяти у вирішенні даного питання, але дзвінки продовжувались. Згодом позивачу зателефонувала жінка, яка відрекомендувалась співробітником ТОВ "ФК "Вектор Плюс" і пояснила, що телефони позивача перебувають у їх базі боржників. Позивач при цьому пояснив, що ніяких боргів перед ТОВ "ФК "Вектор Плюс" не має і, крім того, своїх телефонів цій компанії не повідомляв. Після цієї розмови телефонні дзвінки від ТОВ "ФК "Вектор Плюс" продовжували надходити. Також позивач зазначав, що надокучливі дзвінки відповідача приводили його у знервований стан, негативно впливали на його здоров'я, позбавляли відпочинку, негативно впливали на його роботу адвоката. Вважаючи, що в діях співробітників ТОВ "ФК "Вектор Плюс" присутні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, 30 липня 2014 року позивач звернувся до Оболонського РУ ГУ МВС України у місті Києві із заявою про злочин. 11 вересня 2014 року він отримав висновок о/у ВДСБЕЗ Оболонського РУ ГУ МВС України у місті Києві старшого лейтенанта міліції Квітки В.В., відповідно до якого між ОСОБА_1 та ТОВ "Укрборг" виникли цивільно-правові відносини, які повинні вирішуватись у судовому порядку.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідача припинити неправомірні дії, пов'язані зі здійсненням телефонних дзвінків на номери мобільних телефонів НОМЕР_2, НОМЕР_3; стягнути з відповідача на його користь спричинену моральну шкоду в сумі 3000 грн. та судові витрати.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24 березня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано ТОВ "ФК "Вектор Плюс" припинити неправомірні дії, пов'язані зі здійсненням телефонних дзвінків на номери мобільних телефонів ОСОБА_1 (НОМЕР_2; НОМЕР_3). Стягнуто з ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3000 грн. та 243 грн. 60 коп. судового збору.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ "ФК "Вектор Плюс", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди, не вказано в чому саме полягала моральна шкода, не обґрунтовано розмір моральної шкоди. Вказує, що суд першої інстанції не дослідив, хто саме здійснював дзвінки, оскільки з висновку о/у ВДСБЕЗ Оболонського РУ ГУ МВС України у місті Києві убачається, що дзвінки здійснювали працівники ТОВ "Укрборг".

ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші особи, які беруть участь у справі, в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1 представляв інтереси ОСОБА_2 на підставі довіреності № 4020 у цивільній справі за позовом ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Після припинення ПАТ "Сведбанк" комерційної діяльності на території України позивачем у зазначеній справі виступило ТОВ "ФК "Вектор Плюс". Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21 травня 2014 року у позові ТОВ "ФК "Вектор Плюс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

За твердженням позивача, після ухвалення вказаного рішення на номери його мобільних телефонів почали надходити дзвінки з автовідповідача "ФК "Вектор Плюс" з вимогою погасити заборгованість перед цією компанією, якої особисто він не має.

Вбачаючи в діях співробітників "ФК "Вектор Плюс" ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_1 30 липня 2014 року звернувся до Оболонського РУ ГУ МВС України у місті Києві із заявою про злочин.

Відповідно до висновку о/у ВДСБЕЗ Оболонського РУ ГУ МВС України у місті Києві ст. лейтенанта Квітки В.В., до Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві надійшла заява ОСОБА_1 щодо неправомірних, на його думку, дій посадових осіб ТОВ "Укрборг". Діяльність ТОВ "Укрборг" полягає у спонуканні боржників до погашення простроченої заборгованості шляхом телефонних переговорів. Діяльність ТОВ "Укрборг" обґрунтована договірними відносинами з ТОВ ФК "Укрборг", яке здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи. Між ТОВ "Укрборг" та ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини, що пов'язані з борговими зобов'язаннями, які регулюються та відносяться до компетенції судів, шляхом подачі цивільного позову.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач своїми телефонними дзвінками завдав моральних страждань позивачу та порушив нормальний ритм його життя, а також, що відповідач може продовжити вносити у список автодозвону номери позивача.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 23 ЦК України закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди як способу захисту суб'єктивних цивільних прав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені часті, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. п. 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", особа має право на відшкодування моральної шкоди лише у випадках прямо передбачених законодавством. Умовами для покладення на особу відповідальності за шкоду, заподіяну іншій особі, є протиправна дія чи бездіяльність, наявність шкоди, причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і негативними наслідками та вина заподіювача.

Отже, для застосування деліктної відповідальності на підставі статті 1167 ЦК України необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Виходячи з викладеного та з урахуванням положень ст. 60 ЦПК України, для задоволення заявленого позову про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 мав довести наявність перелічених вище умов.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що внаслідок дій відповідача позивач зазнав моральних чи фізичних страждань, а також доказів, які б свідчили про протиправність поведінки відповідача. Крім того, позивачем не доведено наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, обґрунтування підставності вимог, їх відповідності вимогам законодавства, не представлено доказів на підтвердження вказаних ним обставин.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_1

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 березня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Я.В. Головачов

Судді: О.В. Шахова

Л.Д.Поливач