АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6337/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Шаховніна М.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді: Білич І.М.
Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.
при секретарі: Гречка Т.В.
за участю: представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію - Шевченка Олександра Володимировича на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 5 лютого 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» про стягнення банківського вкладу.
в с т а н о в и л а :
Позивач звертаючись в грудні 2014 року до суду з зазначеним позовом, обґрунтовував свої вимоги тим, що 15 травня 2014 року, між ним та відповідачем, був укладений договір строкового вкладу «Вільна сімка». На підставі договору банк відкрив вкладнику депозитний рахунок у іноземній валюті та прийняв грошові кошти у сумі 58 785, 92 доларів США, строком з 15.05.2014 року по 04.06.2015 року, з процентною ставкою 12% річних. 13 листопада 2014 року позивач звернувся до банку з заявою про повернення строкового вкладу, однак банк листом від 29.11.2014 року відмовив йому у поверненні коштів, оскільки строк повернення вкладу не настав, а у банку введено тимчасову адміністрацію. Тому, просив суд задовольнити заявлені вимоги, в силу ст. 1060 ЦК України, та стягнути з ПАТ КБ «АКТИВ-БАНК» на свою користь суму депозитного вкладу у розмірі 58 785,92 доларів США, проценти за договором у сумі 2 125, 95 доларів США.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року позов було задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» на користь ОСОБА_5 заборгованість по банківському вкладу та відсоткам у розмірі 60 911,87 доларів США.
Ухвалою того ж суду, від 17 березня 2015 року заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію - Шевченка Олександра Володимировича про перегляд вищевказаного заочного рішення було залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про скасування рішення суду та постановлення нового про відмову у задоволенні позову. Мотивуючи тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Представник позивача не визнав подану апеляційну скаргу, заперечував проти її задоволення.
Представник апелянта у судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином, поважність причин своєї неявки суду не повідомив.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом першої інстанції при розгляді справи було встановлено, що 15 травня 2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір строкового вкладу «Вільна сімка».
Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває вкладнику депозитний рахунок та приймає на нього грошові кошти у сумі 58 785, 92 доларів США на умовах визначених цим договором та зобов'язався повернути суму вкладу та нараховані за ним проценти на умовах і в порядку, передбачених договором.
Пунктом 1.2-1.3 договору визначено, що строк дії договору становить з 15.05.2014 року по 04.06.2015 року, з процентною ставкою за вкладом 12% річних.
Позивачем на виконання умов договору було внесено депозитні кошти на рахунок ПАТ КБ «АКТИВ-БАНК.
13 листопада 2014 року ОСОБА_5 звернувся до банку з заявою про повернення строкового вкладу.
Листом від 21 листопада 2014 року ПАТ КБ «АКТИВ-БАНК» відмовив позивачу у поверненні коштів, оскільки строк повернення вкладу не настав, а у банку введено тимчасову адміністрацію.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності з урахуванням положень ст.ст. 525, 526, 1058 ЦК України прийшов до висновку, що у відповідності до вимог ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається. А відтак, вважав, вимоги позивача доведеними та такими, що знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи.
Зазначаючи при цьому, що відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Застосування ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, не перешкоджає вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті за системою гарантування, виходячи із наведених норм ЦК України та умов договорів банківського вкладу.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам постановлене у справі рішення не відповідає.
Як вбачається із матеріалів справи згідно Постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014 року № 545 „Про віднесення Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Актив -Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладу фізичних осіб прийнято рішення від 02.09.2014 року № 79 „ Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „КБ „Актив - Банк", згідно з яким з 03.09.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ „КБ „Актив -Банк" Шевченко О.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією ( відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення передбачених законом.
Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені у спеціальному законі.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.
Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
У п. 6 ст. 2 цього Закону визначено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Таким чином у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та /або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з пп..1, 2 ч. 5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників банку та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Обмеження не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування що гарантується Фондом в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ до іноземних валют на день початку процедури виведенням Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував зазначені вище норми права та не взяв до уваги те, що на час звернення позивача з заявою про видачу коштів ( 13 листопада 2014 року) строк дії договору строкового вкладу «Вільна сімка» не закінчився ( договір діяв до 04 червня 2015 року). А також те, що на момент звернення в листопаді 2014 року з заявою про видачу вкладу в банку було вже введено тимчасову адміністрацію.
А відтак, банк на час звернення позивача з заявою не мав права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично був позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі здійснювати будь-які перерахування з рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_5
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду першої інстанції як таке що постановлено з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню з постановленням нового за правилами ст. 309 ЦПК України, за яким ОСОБА_5 слід відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення банківського вкладу з зазначених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 309, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «АКТИВ-БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію - Шевченка Олександра Володимировича задовольнити.
Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 5 лютого 2015 року скасувати та постановити нове, за яким:
ОСОБА_5 відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення банківського вкладу.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 47028009, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 02.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 758/14534/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: