Ухвала суду № 47027735, 15.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 р.Справа № 820/2817/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю представника позивача - Левченка Р.В.

представника відповідача - Зінченко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2015р. по справі № 820/2817/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001691501 від 14.11.2014 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 922474, 00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2015р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: ст..ст. 198,200 Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Мереф'янська скляна компанія", за результатами якої складено акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мереф'янська скляна компанія" з питань законності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за лютий 2014 року, березень 2014 року" № 1624/20-23-15-01-16/32952061 від 31.10.2014 року, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198. 3, ст. 198, п. 200. 6 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001691501 від 14.11.2014 року про зменшення ТОВ "Мереф'янська скляна компанія" від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 922474 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0001691501 від 14.11.2014 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 23.13 Виробництво порожнистого скла, 23.19 Виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних, 35.11 Виробництво електроенергії, 38.11 Збирання безпечних відходів, 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

20.02.2012 року позивач (покупець) уклав з ТОВ "Укр Енерго Холдінг" (постачальник) договір поставки №Г-12/018 за умовами якого, з урахуванням додаткових до договору угод №1 від 27.06.2013 року та № 2 від 25.12.2013 року, постачальник зобов'язується надати у власність покупцю з 01.03.2012 року по 31.12.2014 року природний газ, а покупець зобов'язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу, на умовах цього договору.

Згідно матеріалів справи, ТОВ "Укр Енерго Холдінг" 12.12.2011 р. зареєстроване юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м.Києва, що підтверджується копією довідки № 90214/10/29-218 від 14.12.2011 року та є платником ПДВ згідно копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200027821 від 13.02.2012 р. Має ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) на постачання газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом зі строком дії з 19.01.2012 р по 18.01.2017 р.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, виконання зазначеного договору підтверджується: актами приймання-передачі природного газу, відомістю обліку, податковими накладними, банківськими виписками (т. 1 а.с. 220, 222, 223, 225-232, 233-240), наявністю лічильника обсягу газу "Гамма-Флоу" та термоперетворювача опору ТСМ-1088, про що свідчать копії паспорта, копії свідоцтв про повірку, протокол повірки, акт перевірки технічного стану вузла обліку (т.1 а.с. 241 - 245).

Крім того, виконання укладеного правочину між позивачем та його контрагентом підтверджується договором позивача на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №651 від 01.09.2012 року з третьою особою - ДК "Укртрансгаз "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (т. 1 а.с. 246-250) з додатковою угодою (т. 2 а.с.1), банківською випискою, актами наданих послуг по транспортуванню газу, актами приймання - передачі природного газу, податковою накладною № 116 від 12.02.2014 року (т. 2 а.с. 2-11).

Згідно технологічного регламенту виробництва скляної тари для медичних та харчових продуктів, придбаний позивачем природний газ був використаний у власній господарській діяльності, а саме: для виробництва порожнистого скла, виробництва та оброблення інших скляних виробів, виробництва скляної тари для медичних та харчових продуктів (т. 1 а.с. 97-204).

Посилання апелянта, що актом від 18.06.2014р. № 488/3-22-08/38038769 «Про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Енерго Холдінг" з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам із ТОВ "Євро - Тек 2011" за період з 01.01.2012 по 31.04.2014» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств - постачальників та покупців за перевіряємий період, а тому операції з придбання послуг ТОВ "Мереф'янська скляна компанія" від ТОВ «Укр Енерго Холдінг» не спричинили реального настання юридичних наслідків, колегія суддів не приймає до уваги з наступних підстав.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 року, по справі № 826/14315/14 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ЕНЕРГО ХОЛДИНГ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Тек 2011", про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, позов задоволено.

Суд визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ", за результатами якої складено акт від 18.06.2014р. № 488/3-22-08/38038769 «Про результати виїзної позапланової перевірки» та дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування у електронній базі автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ" за період з 01.01.2012 по 30.04.2014 року та зобов'язав Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ" за період з 01.01.2012 р. по 31.04.2014 року у електронній базі автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" та всіх інших інформаційних базах.

Отже, посилання апелянта на акт перевірки від 18.06.2014р. № 488/3-22-08/38038769 «Про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Енерго Холдінг" колегія суддів вважає безпідставними.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено придбання у свого контрагента товару (природного газу) та використання його в своїй господарській діяльності, оскільки сторонами виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 14.11.2011 року позивач (покупець) уклав з публічним акціонерним товариством "Кримський содовий завод" (ПАТ "КСЗ") (постачальник) договір поставки № 40003114 з додатками та специфікаціями (т. 2 а.с. 38-89), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві за його письмовим замовленням - соду кальциновану технічну (вуглекислий натрій) марки "А" (важка), код УКТ ЗЕД 283620000, а покупець зобов'язується прийняти цю продукцію та своєчасно провести її оплату.

Згідно матеріалів справи, вказане публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" з 03.08.1998 р. зареєстроване юридичною особою та на час здійснення господарських операцій із позивачем було платником ПДВ згідно копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Пунктом 4.2. договору від 14.11.2011 року передбачено, що поставка продукції здійснюється постачальником на умовах поставки: - СРТ - залізнична станція вантажоодержувача - покупця (станція Мерефа, Південної залізниці, ТОВ "Мереф'янська скляна компанія") - при поставці залізничним транспортом та/або ЕХW - Франко - склад постачальника (вул. Проектна, 1, м. Красноперекопськ, АР Крим, Україна, вантажовідправник ПАТ "Кримський содовий завод") - при поставці автомобільним транспортом, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс", за відвантажувальними реквізитами покупця залізничними вагонними нормами протягом місяця.

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується копіями: видаткових накладних, залізничних накладних, банківських виписок, податкових накладних (т. 2 а.с. 90-132), а отриманий товар від ПАТ "КСЗ" позивачем використано у своїй господарській діяльності для виробництва банок та пляшок та подальшої її реалізації.

На підставі податкових накладних, виписаних ПАТ "Кримський содовий завод" на виконання умов договору від 14.11.2011 року, ТОВ "Мереф'янська скляна компанія" включило до складу податкового кредиту в березні 2014 року суму ПДВ - 420,270 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Мереф'янська скляна компанія" у перевіряємий період вступило в господарські відносини із товариством з обмеженою відповідальністю "Білогірські вапняки" і отримало від останнього рахунок на оплату від 05.03.2014 року № 4000170 на поставку щебеневої суміші фракцій 0-20 мм на суму 10225,80 грн., в т.ч. ПДВ - 1704,30 грн.

13.03.2014 року ТОВ "Мереф'янська скляна компанія" перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Білогірські вапняки" грошові кошти на поставку щебеневої суміші згідно зазначеного рахунку на суму 10255, 80 грн., у т.ч. ПДВ 1704, 30 грн.

Згідно видаткової накладної № 239 від 20.03.2014 року та залізничної накладної від 20.03.2014 року позивач отримав щебеневий суміш фракцій 0-20 мм кількістю 67 т, за ціною постачання 123, 5 грн. на загальну суму 9929, 40 грн., у т.ч. ПДВ - 1654, 90 грн. (т. 2 а.с. 142 - 143).

Отриманий товар від ТОВ "Білогірські Вапняки" позивачем використано у своїй господарській діяльності для виробництва банок та пляшок та подальшої її реалізації, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

На підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ "Білогірські Вапняки" на суму ПДВ - 1704, 30 грн. від 13.03.2014 року № 32, номенклатура: матеріал щебеневий суміш фракцій 0-20 мм., одиниця виміру "т", кількість 69,0 т., ціна постачання 123,5 грн., загальна сума 10255, 80 грн., у т.ч. ПДВ 1704, 30 грн., ТОВ "МСК" у березні 2014 року до податкового кредиту включено суму ПДВ - 1704,30 грн.

Посилання апелянта, що ПАТ "Кримський содовий завод" та ТОВ "Білогірські Вапняки" не подали податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року і, що 01.06.2014 року анульована реєстрація зазначених платників ПДВ, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки на час здійснення господарських операцій із позивачем вказані товариства були платниками ПДВ та зазначає, що частиною другою статті 61 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності.

А тому добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та валових витрат, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Мереф'янська скляна компанія" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів від контрагентів ПАТ "Кримський содовий завод" та ТОВ "Білогірські Вапняки", які в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши ТОВ "Мереф'янська скляна компанія" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

В матеріалах справи відсутні будь які дані, які б свідчили, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, посилання апелянта на те, що ПАТ "Кримський содовий завод" та ТОВ "Білогірські Вапняки" не подали податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року і, що 01.06.2014 року анульована реєстрація зазначених платників ПДВ, колегія суддів вважає безпідставними.

З огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту відповідні суми за перевіряємий період та правомірно визначив від'ємне значення податку на додану вартість за операціями із контрагентами, що свідчить про протиправність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001691501 від 14.11.2014 року.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2015р. по справі №820/2817/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2015р. по справі № 820/2817/15 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 15 липня 2015 року. У повному обсязі буде складена 17 липня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Лях О.П.